Воїни ЗСУ на російських «виборах», або Нові витвори ворожого агітпропу

Намагаючись розколоти, дезорієнтувати та деморалізувати українців, російська пропаганда не могла оминути тему прийдешніх «виборів» у Росії. Одним із прикладів її розробки є серія агітаційних відеороликів, спрямованих на українську аудиторію, які почали поширювати з лютого 2024 року.

«Я свій вибір зробив»

Одним із перших, орієнтовно 15 лютого, в інформаційний простір вкинули постановне відео наступного змісту. Під час відступу підрозділ ЗСУ залишає на позиціях важко пораненого побратима. «Це не наш!» — каже російський військовий, подивившись на його жетон. «Уже наш. Евакуація!» — відповідає інший. До тями поранений приходить уже у шпиталі. «Спокійно, витягнемо тебе», — заспокоює його медик. «Уже прокинувся? Як себе почуваєш?» — турботливо питає медсестра. Потім персонал іде голосувати, збирається йти з ними й поранений. «А ти куди? — запитує у нього інший поранений українець. — Це не для нас. У нас немає виборів». «Я свій вибір зробив», — рішуче відповідає йому головний персонаж і рве свій український паспорт. «Так у тебе і паспорта російського нема!» — каже йому сусід. «Дадуть!» — відказує той. Хвильку поміркувавши, інший поранений кидає на підлогу й власний паспорт і також чимчикує слідом.

• Читайте також: Голосування «внє політікі» в Росії, або Навіщо авторитарним режимам вибори

У 60-секундне відео запаковано чимало пропагандистських повідомлень:

• ЗСУ відступають, а ЗС Росії успішно виконують «цілі й задачі СВО»;
• ЗСУ кидають своїх поранених, натомість росіяни поводяться з ними гуманно;
• у «фашистській» Україні виборів немає, зате в «демократичній» Росії — є;
• отримати громадянство Росії та всі відповідні переваги дуже легко, навіть якщо ти — український військовослужбовець.

«За Володимира!»

20 лютого у соцмережах з’явився ще один подібний відеоролик. Троє солдатів ЗСУ, покинутих без зв’язку в лісі, здирають із себе жовто-блакитні шеврони та, начепивши триколори, виходять назустріч російським військовим — мовляв, «трошки загубилися». Росіяни, як виявляється, «йдуть голосувати». Далі ми переносимось у бліндаж. «Паспорт!» — каже новоприбулим російський вояка, схожий як дві краплини води на бойовика «Гіві». За спиною в нього висить прапор Російської імперії з написом «З нами Бог», а на фоні тихенько грає пісня «Я русский». Простягнутий український паспорт чомусь не викликає у нього жодного подиву. Потім в урни опускаються бюлетені, після чого ми знов бачимо трійко українських військових: вони сидять на галявині коло вогнища, сміються і розповідають, що проголосували «за Володимира». Після цього один із них кидає свій український паспорт у вогонь. Глядачеві так і не вдається з’ясувати, чи то воїни ЗСУ видавали себе за росіян, чи то перейшли на їхній бік. Проте пропагандистські тези зчитуються дуже легко:

• командування «кидає» українських солдатів напризволяще;
• перейшовши на бік ворога, український солдат опинитьсяне в полоні, а у «дружньому колективі» ЗС Росії;
• «русскій мір» інклюзивний: влитися до нього може будь-який українець;
• звичайні українці «симпатизують» Путіну та не вважають Росію ворогом — на відміну від «неофашистів», які змушують їх воювати.

«Тепер у тебе буде вибір»

5 березня в соціальних мережах з’явився наступний «креатив» подібного змісту. Цього разу дія починається в українському бліндажі: військових підіймають по тривозі («Відходимо!»), наказують брати лише найнеобхідніше і кудись везуть. Останнім до вантажівки підбігає молодий солдат, який несе на руках собаку з перебинтованими лапами. «Я ж сказав — найнеобхідніше!» — кричить на нього командир і б’є хлопця ногою в обличчя. Хлопець із собакою повертаються у порожній бліндаж і там їх знаходять російські солдати. «Чому не пішов?» — питає росіянин. «Я не мав вибору», — відповідає той, чухаючи чотирилапого друга за вушком. «Тепер у тебе буде вибір», — каже росіянин і чіпляє на стіну бліндажа агітку з переліком кандидатів на президентських «виборах» у Росії.

Цей витвір російського агітпропу розвиває ті самі твердження, що й попередні:

• ЗСУ відступають і втікають;
• українські командири жорстокі до своїх підлеглих;
• український солдат перебуває в безвихідному становищі і його єдиний порятунок — здатися в полон або перейти на бік ЗС Росії;
• nbsp;     для українців прихід російських військових — це не окупація, а звільнення в усіх сенсах.

Розмивання меж

Попри слабку режисуру, якість цих відеороликів дає зрозуміти, що йдеться не про спонтанну «народну творчість», а про цілеспрямовану інформаційну кампанію. Це підтверджують і зусилля, які російська пропаганда витратила в надії, що ці ролики стануть вірусними. Наприклад, друге відео 20 лютого опублікував російський телеграм-канал «Выборный» — і того ж дня його підхопила сітка зі щонайменше 15 телеграм-каналів. Також відео поширювали російські медіа (зокрема орієнтовані на аудиторію на тимчасово окупованих територіях України), різні акаунти в соцмережі «ВКонтакте», на платформі X (твітер), а також на ютубі.

Швидше за все, найближчим часом ми побачимо продовження цього «серіалу», а також посилення відповідних інформаційних атак іншими засобами. Але з якою метою?

По-перше, Москва прагне імплантувати тему своїх «виборів» у наше інформаційне поле, тобто перетворити її у свідомості українців із зовнішньої події на внутрішню. Цільова аудиторія — не лише українські військові безпосередньо на лінії бойового зіткнення, але й усі, хто перебуває на окупованих і прифронтових територіях. Поширюючи подібний контент, пропаганда прагне розмити в їхній свідомості межу між своїми та чужими, між Україною і Росією.

По-друге, ворожа пропаганда в такий спосіб заохочує різноманітні транзитні практики: від переходу воїнів ЗСУ на бік ЗС Росії до отримання російського громадянства цивільним населенням. Звідси — візуальний і сюжетний акцент на знищенні українських паспортів. Відмова від української ідентичності, громадянства, здача в полон, порушення присяги — все це подається як акт звільнення, порятунок із безвихідного становища. Призвідцями останнього, звісно ж, призначені «фашисти» в особі військово-політичного керівництва України, тим часом «звичайним людям» Москва обіцяє теплий прийом і легку інтеграцію до «русского міра».

По-третє, Москва вже розгорнула кампанію з дискредитації української влади, котра своєю чергою є складовою спецоперації «Майдан-3». Одне з головних її тверджень полягає в тому, що Зеленський — узурпатор, який уже навесні 2024 року втратить легітимність і використовуватиме війну для пролонгування свого правління. Звичайно, це лише безпідставна спекуляція. Проте ворог усе одно спробує нав’язати нам хибне протиставлення «демократичної» Росії, котра запрошує до голосування навіть українців, і «режиму Зеленського», який позбавив власний народ права вибору.

По-четверте, участь у російських «виборах» підноситься як акт ініціації, входження до політичного простору Росії. Як відомо, Москва проводитиме голосування й на окупованих територіях України, використовуючи цей ритуал для їхньої інтеграції. Попри те, що в описаних вище відео цивільне населення не фігурує взагалі, жителі окупованих районів є одним із головних адресатів цих витворів ворожого агітпропу.

Та все ж головна мета російської пропаганди більш глобальна. Для того, щоби зламати наш опір, Москва мусить за будь-яку ціну переконати українців, що для них ця війна не має екзистенційного характеру і що поразка не стане катастрофою для пересічного українця. І чим довше й успішніше Україна чинить опір, тим більш пріоритетним для російської пропаганди буде саме цей наратив.

Центр Стратегічних комунікацій при МКІП