Білий прапор Папи Римського. Що нам потрібно про це знати

Почати потрібно з того, що головний (якщо хочете, парасольковий) наратив російської пропаганди зводиться до однієї фрази: «мирні росіяни хочуть переговорів, а маріонеткові українці не хочуть». Власне це і є основною комунікаційною і дипломатичною лінією росіян. Я тут не відкриваю Америки, про це я пишу і говорю з жовтня-листопада.

На жаль, росіяни, проводячи політику єдиного голоса починають поступово закладати цю рамку, як відносно зрозумілу не лише для частини світових еліт, але й для широких верств населення в різних частинках світу.

В минулому пості я описав, геополітичну ситуацію. І нагадаю лише один момент: план-масимум Кремля на цьому етапі – заморозка конфлікту по лінії зіткнення, з офіційними обіцянками часткового зняття санкцій.

Зараз, давайте спробуємо подивитися, як розшивається цей головний наратив РФ.

1. Все, що ми бачимо зараз – це спроба створення конкурентних площадок для переговорів. Росіяни грають в ризиковані ігри, бо, судячи з усього, різним гравцям пропонують одне й те саме. Але факт є фактом: Туреччина, Саудівська Аравія, ОАЕ і Швейцарія вже вступили в цю гру. Ватикан не у грі. Він чітко на російській стороні. І треба розуміти: ми з ним не у грі. У нас немає контактів на рівні других-третіх осіб Ватикану.
2. Єдина вимога росіян до майбутніх площадок – відкинути українську формулу і змусити сідати за стіл переговорів всіх учасників. І повторюся ще раз: на цьому етапі їм потрібна просто артикуляція відмови від цієї формули і збільшення кількості таких площадок.
3. Росіяни пробують донести меседж, що фронт ось-ось посиплеться і тому потрібні переговори (далі йдуть розгалуження, в залежності від аудиторії) від того, що це стане поразкою Заходу (Байдена, Макрона іт.д.), до того, що це помста за Газу. Це головний допоміжний меседж. І, тут, варто звернути увагу, росіяни часто використовують абсолютно проукраїнські меседжі західних політиків про необхідність дати зброю Україні, як такий собі резонатор навиворіт. І на це потрібно особливо звертати увагу.
4. Один з найважливіших посилів росіян – Україна найкорупційніша країна Європи (залишу без коментарів)
5. Російська економіка може вистояти ще роки і тому, ця війна не вбʼє Росію, а підірве Захід (такі собі вивернуті віртуальні космічні гонки часів холодної війни). Треба розуміти, що Захід по-справжньому ще не включився в гонку озброєнь. І до росіян, які вже аройшли свій пік, надважливо не допустити, щоб Захід прийняв остаточне рішення: поразка Росії – це перемога Заходу. Для Кремля – це архіважлива задача і тому, один з ключових наративів Москви – про безмежність можливостей російської економіки.
6. План Б (або паралельний план) росіян пошук і створення точки напруги за сирійським сценарієм. Поки за два роки їм нічого не вдалося ні в громадянській війні в Нігері, ні спровокувати війну Хезболли проти Ізраїлю, ні спровокувати конфлікт Венесуели проти Гаяни. Але пошуки тривають безперервно і це одна з базових задач російської дипломатії.
7. І останнє. Щодо Ватикану, то Папа завжди був проросійським ліваком. Причини – не суть важливі. Для нас більш важливо, що в зрозумілій для нас перспективі, будуть вибори нового Понтифіка. Зараз Папа провів ряд кадрових змін які посилюють, як мінімум, його рідний орден і єзуїтів. Я не спеціаліст з кухні Ватикану, але я точно розумію, що нам вже зараз потрібно будувати інший тип стосунків зі святійшим престолом, щоб потім вдруге не сісти в калюжу.

Але, вже зараз маємо розуміти:

Все, що вище описано – це пунктирна лінія російської інформаційної атаки по всьому світу. І ми маємо мати свої відповіді і виконавців, відповідальних за донесення цих відповідей на ці та інші питання (бо це всього лише моє бачення ситуації).