День Державного гімну України: історія важливого національного свята

Адже гімн добре відомий громадянам різного віку, в тому числі школярам та захисникам і захисницям, які сьогодні воюють за нашу свободу на передовій. Детальну історію свята – читайте далі в матеріалі.

Історія Дня Державного гімну України

У 1862 році Павло Чубинський організував зустріч просвітницької організації "Громада", на якій були присутні сербські студенти Київського університету (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У якийсь момент вони заспівали патріотичну пісню, що надихнуло Чубинського створити слова нині культової "Ще не вмерла Україна".

Цікаво, що текст поет написав всього за пів години.

Композиція швидко набула популярності серед українофільських кіл, що згодом призвело до заслання Павла Чубинського до Архангельської губернії за його нібито "шкідливий вплив на простолюдинів".

Навіть попри це вірш продовжував звучати й був опублікований у львівському журналі "Мета" в листопаді 1862 року. Згодом на музику його поклав відомий композитор і священник Михайло Вербицький.

Відомо, що "Ще не вмерла Україна" стала офіційним гімном Карпатської України, а також УНР та ЗУНР.

Водночас пісня зазнавала заборон у період Російської імперії та СРСР.

Український прапор / Canva

Всупереч всім викликам, гімн був офіційно прийнятий Верховною Радою України 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року, за сприяння Леоніда Кучми, парламент ухвалив Закон "Про Державний гімн України", змінивши слова на "Ще не вмерла України і слава, і воля".

У 2021 році в заяві Кабінету Міністрів було оголошено, що День Державного Гімну України відзначатиметься щороку 10 березня. Таке рішення було прийнято на честь першого публічного виконання "Ще не вмерла Україна", оскільки саме 10 березня 1865 року композицію заспівали в Перемишлі в роковини смерті Тараса Шевченка.