Бронювання військовозобов'язаних від мобілізації: хто може отримати відстрочку і в якому порядку

Однак окремі категорії спеціалістів в Україні можуть отримати бронювання та відстрочку від мобілізації. Які критерії для бронювання працівників від мобілізації існують зараз і яких змін варто очікувати – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Які норми для бронювання від мобілізації є наразі

Бронювання від мобілізації може бути оформлене для працівників підприємств, які вважаються критично важливими для національної економіки. Конкретні критерії для визначення цієї важливості були офіційно затверджені наказом Міністерства економіки № 952.

Наразі є дійсними такі:

проводять підтримку та супровід інвестиційних проєктів відповідно до рішення Кабінету Міністрів України або Міністерства економіки;
проводять відповідно до законів України реалізації державної політики, за формування якої відповідає Міністерство економіки;
отримують фінансову державну підтримку у вигляді грантів відповідно до законодавства України;
виконують роботи або надають послуги для Міністерства економіки на договірних засадах, але лише у разі, якщо такі договори укладено на строк не менше шести місяців;
знаходиться безпосередньо у сфері управління Мінекономіки та виконує державні замовлення;
провадить діяльність на території трьох і більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Міністерство економіки;
здійснює такий вид виробництва або надає такі послуги, які забезпечують потреби інших підприємств, установ, організацій у матеріально-технічних ресурсах, сировині та матеріалах, комплектуючих виробах, відсутність яких призведе до повної зупинки виробництва продукції або надання послуг у сфері формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки.

В особливий період працівники критично важливих підприємств також підлягають бронюванню. Для визначення підприємств, установ та організацій, які вважаються життєво важливими для економіки та добробуту населення, використовуються певні критерії. Відповідність цим критеріям є важливою умовою для отримання установою необхідного статусу.

Після змін до Постанови № 76 критерії визначення критично важливих підприємств є такими:

загальна сума податків, зборів та платежів, нарахованих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, зокрема ЄСВ, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик перевищує 32 млн євро;
підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до затвердженого Урядом переліку таких об'єктів державної власності;
підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Перелік таких об'єктів встановлюється органами виконавчої влади, іншими державними органами за визначеними критеріями;
відсутність заборгованості зі сплати ЄВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;
підприємство-резиденти Дія Сіті.

Для того, щоб зарезервувати працівників, установи повинні відповідати щонайменше трьом критеріям із визначеного переліку. Однак, за певних обставин, в окремих секторах існують окремі критерії, за якими компанії можуть подавати заявки на резервування працівників, задовольнивши принаймні дві вимоги.

Як відбувається бронювання військовозобов'язаних

Відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних у період дії воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ № 76, окремі установи та організації мають можливість отримати дозвіл на звільнення своїх працівників від призову на військову службу під час воєнного стану. Кожна категорія установ повинна відповідати окремим критеріям і надати необхідну документацію для отримання дозволу, а також списки своїх працівників.

Бронювання працівників є доступним для таких підприємств та установ:

органи державної влади, інші державні органи;
органи місцевого самоврядування;
підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Організація може забронювати не більше ніж 50% військовозобов'язаних працівників. У деяких випадках керівники можуть просити надання бронювання на більшу кількість працівників, якщо обґрунтують важливість конкретного співробітника для виконання тих чи інших завдань.

Згідно з нещодавнім рішенням Кабінету Міністрів України (Постанова № 76), працівники критично важливих оборонних підприємств тепер мають право на бронювання незалежно від військового звання, віку чи військової спеціальності. Крім того, ці підприємства отримали право бронювати військовозобов'язаних без будь-яких обмежень.

Тим часом Національний банк України постановою № 21 від 16 лютого вніс зміни до порядку бронювання певних категорій працівників фінансового сектору. Ці зміни стосуються, зокрема, страховиків та компаній, які займаються підтримкою автоматизованих банківських систем, необхідних для здійснення операцій в системі електронних платежів НБУ. Організації, що надають послуги з обслуговування такого програмного забезпечення, можуть звернутися до НБУ з проханням визнати їх критично важливими, при цьому центральний банк оцінюватиме ці запити на предмет їхньої значущості для економіки країни.

Крім того, керівники підприємств, організацій, установ, а також окремі державні службовці категорій "А" і "Б" отримали повноваження щодо бронювання працівників незалежно від кількості військовозобов'язаних та їх військово-облікових спеціальностей.

Для бронювання працівників, підприємство, яке відповідає критеріям вадливості за законом, має звернутися до установи, яка надає таке право.

Який порядок бронювання і строки дії відстрочки є наразі

1. Керівник відповідного підприємства, установи чи організації має подати пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобов'язаних до відповідного органу, визначеного Постановою № 76 для його галузі:

органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування – Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки);
підприємства, яким визначені мобілізаційні завдання – до органу влади, який це завдання установив;
підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, для забезпечення потреб ЗСУ чи інших військових формувань – до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до СБУ в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому;
критично важливі підприємства, установи і організації – до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної чи Київської/Севастопольської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської/Севастопольської військової/військово-цивільної адміністрації, де вони розташовані;
спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, визнані критично важливими – до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС.

2. Пропозиції подаються у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних за формою додатків 1 чи 2 Постанови № 194 КМУ.

3. Відповідний державний орган, який отримав документи на бронювання, перевіряє їх на відповідність законодавству та правильність заповнення, а потім передає ці списки на погодження до Генштабу ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).

4. Документи проходять перевірку та погодження в Генштабі ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).

5. Документи передаються до Мінекономіки, де також проводиться перевірка й ухвалюється рішення про бронювання.

6. Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, якими подані відповідні списки військовозобов'язаних, а також Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

7. Органи доводять рішення про бронювання до відома відповідних ТЦК, де в результаті військовозобов'язаного зараховують на спеціальний військовий облік.

Процедура зазвичай триває не більше 25 днів:

строки щодо подання списків військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання, мають не перевищувати п'ять робочих днів;
погодження списків і подання їх до Міністерства економіки повинно бути здійснене у строк не більше ніж 10 робочих днів;
ухвалення Мінекономіки рішення про бронювання військовозобов'язаних ухвалюється в строк не більше ніж п'ять робочих днів;
зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік повинно бути проведене у строк не більше ніж п'ять робочих днів.

Порядок бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану визначає, що строк дії відстрочки не може перевищувати таких термінів:

строку проведення мобілізації — для військовозобов'язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
шість місяців — для військовозобов'язаних, які працюють:

1. На підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

2. На підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

3. На підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Кого не мають права бронювати

Вище військове керівництво України виділило дві категорії працівників, які не отримують відстрочку, попри те що підприємство має право на бронювання. Заборонено бронювати таких працівників:

тих, які не отримують бронювання через свою військову спеціальність, вказану у списку Головнокомандувача ЗСУ, який він подав до Міністерства оборони України;
особи, які вже мають право або отримали відстрочку від мобілізації за статтею 23 Закону про Мобілізаційну підготовку і мобілізацію.

Що хочуть змінити у бронюванні військовозобов'язаних

Народний депутат України від фракції "Слуга народу", член комітету з питань національної безпеки Федір Веніславський зазначив, що у новому законопроєкті про мобілізацію хочуть переглянути підприємства та організації, які можуть бронювати своїх співробітників.

Веніславський наголосив, що після ухвалення законопроекту, люди, які мали право на відстрочку, отримають статус заброньованого.

Тобто які саме підприємства, організації, які критично важливі для функціонування держави і життя населення. Вони мають отримати право на бронювання,
– зауважив депутат.

Він також підкреслив, що відповідно до нового законопроєкту всі поліцейські та держслужбовці стануть заброньованими.

"В органах державної влади, в органах місцевого самоврядування, бронюється відповідно або 100 (якщо це керівники центральних органів влади, категорія А), або 50% (категорії Б і В держслужбовців) військовозобов'язаних", — пояснив нардеп.

Крім того, є також працівники підприємств, які не є критично важливими для функціонування держави. Однак цим завданням, за словами Веніславського, займатиметься вже уряд.