Відсутність США посилює розбіжності в Європі — The Times

В міру того, як розкривається парасолька безпеки США, слабшає і дисципліна, яку колись забезпечувало американське лідерство. Розбіжності в Європі стають все глибшими та небезпечнішими. Це стосується не лише республіканців у Конгресі. Занепокоєння Байдена щодо провокування Росії призвело до постійних коливань щодо постачання зброї в Україну з початку війни й продовжує гальмувати зусилля інших країн, пише видання The Times.

До прикладу Олаф Шольц, канцлер Німеччини, є заручником фракції миротворців у своїй розваленій Соціал-демократичній партії. Він блокує передачу Україні життєво важливих ракет дальнього радіусу дії Taurus на прискіпливих юридичних підставах, які прикриваються високими принципами.

Інші лідери навіть не намагаються формулювати свої погляди піднесеними словами. Новий прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підлабузнюється до Росії. Так само, як і угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан.

Австрія продовжує безсоромну політику потурання російському шпигунству та порушенню санкцій. Папа Франциск, забувши про муки українців під російською окупацією, закликає до "білого прапора". Чи то через наївність, чи то через цинізм, але безпосередню ціну платять українці десятками тисяч: вбитими, покаліченими, осиротілими та вдовами. Якщо перемога виправдає війну Путіна, більш широкі наслідки також будуть катастрофічними, вважає видання.

Для країн Балтії, Польщі та Фінляндії, загроза з боку Росії вже стала екзистенційною. Країни Балтії будують бункери на своїх кордонах. Фінляндія має 300 тисяч навчених резервістів, готових за кілька днів, і може воювати протягом місяця. Жодна інша європейська країна не може цього зробити.

Зарозумілість навколо саміту НАТО з нагоди 75-річчя у Вашингтоні цього літа дає заклятому ворогу спокусливу мішень. Нові оборонні плани Альянсу, розроблені після минулорічного саміту у Вільнюсі, передбачають наявність 50 боєздатних бригад. Він має, в кращому випадку, 25. Без американських запасів і підкріплень це ще гірше. 

З поглибленням розбіжностей на континенті дилема для Британії зростає. Як вона повинна намагатися заповнити прогалину, залишену США? Найбільш вірогідною основою для зусиль Британії є Об'єднані експедиційні сили, до яких входять країни Балтії, Північної Європи та Нідерланди. На додаток до існуючих військових і політичних зв'язків, наступним етапом буде координація оборонних закупівель і виробництва: наприклад, великий завод з виробництва боєприпасів у Латвії, підкріплений контрактами з усіма членами Об'єднаних експедиційних сил.

Але європейські уявлення про Британію теж застаріли. Вона збрехала НАТО про здатність виставити боєздатну армійську дивізію, зазначає видання. Три колишні міністри оборони Британії підкреслили хиткість обіцянок уряду витрачати більше.

"Зараз у прифронтових країнах існує велике занепокоєння, що в умовах кризи Німеччина може піддатися погрозам з боку Росії й заблокувати рух підкріплень на схід (те, що, по суті, ненадовго сталося на початку війни в Україні). Був час, коли американці могли б це виправити. Але вже ні", — підсумувало The Times.