Фехтувальниця Олена Кравацька: У нас є всі шанси виграти Олімпіаду

Днями Україна здобула ліцензію у жіночому фехтуванні на Олімпійські ігри у Париж. Відбулось це після завершення етапу Кубку світу в Афінах, де наші дівчата посіли друге місце. Таким чином, Ольга Харлан, Олена Кравацька, Аліна Комащук і Юлія Бакастова здобули і «срібло», і дострокову путівку на ОІ -24.

Журналіст Коротко про поспілкувався з Оленою Кравацькою, однією з лідерів національної команди.

- Вам разом з командою вдалось отримати путівку на Олімпіаду. Які емоції і відчуття?

- Ми були раді, незважаючи на те, що у фіналі програли збірній Франції. Ми намагалися робити акцент на гарних подіях. Тому ми були дуже раді, бо це був дуже важкий шлях, щоб отримати цю путівку.

- Складно далась боротьба саме за ці медалі?

- Боротьба була складна. У нас досить непогані результати були до фіналу. Ми впевнено перемагали. Але все одно було складно тримати цей рахунок. Коли почалась війна, ми не знали, що будемо весь час готуватись в Італії і будемо тут жити. І так вийшло, що останні 2 роки ми тренуємось тут з командою. Це дійсно складно, складно знаходитись не вдома і не бачитись з рідними. Але ми робимо це.

Важко дивитись на це і розуміти, що це наша реальність

- Як війна впливає на підготовку до змагань і морально-психологічний стан?

- Війна впливає дуже сильно. І сьогодні такий день, коли третю ніч поспіль Одесу атакують. Дуже важко з цим справлятись. Наприклад, сьогодні на тренуванні я не витримала і дуже сильно плакала, бо не могла впоратись з цими емоціями. Але потім пройшло трохи часу, емоції вдалось опанувати, і роботу продовжили. Але це важко, коли я знаходжусь тут, а моя сім’я там.

- Дім, у якому ви колись жили в Одесі, нещодавно постраждав під час чергового обстрілу. Що подумали, коли дізнались про таку страшну подію?

- Я не знаю, як це описати. Мабуть, днів зо три я була як не в собі. Мені було дуже важко справлятись з емоціями. Я нещодавно була в Одесі. І зі мною була моя дитина, п'ятирічний Іван. Я щоразу переключала свою увагу на нього, і мені це допомагало. Бо я дивилась на це, і мені хотілось плакати. А якби я там жила? Якби я була там з сином? Це дуже жахливо і страшно. Важко дивитись на це і розуміти, що це наша реальність.

Ця путівка означає, що ми дуже сильні

 - Які завдання команда і ви ставите перед собою на Олімпіаді?

- Завдання у нас тільки одне – показати своє найкраще фехтування. А якщо ми покажемо найкраще фехтування, то в нас будуть дуже гарні результати.

- Як сильно змінилась команда у порівнянні з ОІ в Ріо? І що саме змінилось?

- Команда у нас сильно не змінилася. Замість Олени Вороніної у нас є Юлія Бакастова. І все.

- Українська збірна - одна з найсильніших у світі і є претендентами на «золото» Олімпіади?

- Звісно, наша збірна лишається однією із найсильніших, і ми це довели. Тому що ми зараз у світовому рейтингу четверті і маємо всі шанси піднятись ще вище. У нас є всі шанси виграти Олімпіаду. Але це може бути лише завдяки тому, що ми покажемо своє найкраще фехтування. Тому тут треба думати не про сам результат, а про своє фехтування. Про те, що саме потрібно робити, коли ти знаходишся на доріжці.

- Як налаштовуєте себе перед виступом?

- Звісно, на кожних змаганнях я хвилююсь. Кожні змагання у мене як перші. Я часто думаю: «Господи, коли ж у мене не буде такого сильного хвилювання і я зможу опанувати ці емоції?».

- Що допомагає побороти хвилювання?

- Заспокоїтися допомагає розмова з собою. Навіть не перед змаганнями, а за 10-15 хвилин до виходу на доріжку. Я сама собі розповідаю про те, який я витримала довгий шлях до цього. І як тренувалась. І що я все зможу і що у мене все вийде.

Пів життя проводимо в тренувальній залі

- Бачив кадри з ваших дуже непростих тренувань у залі. Як багато доводиться тренуватись взагалі?

- Все залежить від підготовки. Якщо це лише початок підготовки до змагань, то багато. Часто робимо ОФП. А перед змаганнями ми більше фехтуємо, пересуваємося. Тому більш ніж 50 відсотків життя проводимо у залі.

- Ваш син Іван займається бойовими мистецтвами. Чому віддали його саме туди?

- Я його вожу всюди, де йому подобається. Коли він народився, я водила його на плавання і сама займалась разом з ним. Коли він підріс, то вже окремо займався. А зараз він іноді займається самбо або ходить на теніс – йому подобається. А я, в свою чергу, за все, що йому подобається. Я не наполягаю на тому, щоб він займався чимось професійно. І, звісно, я більше за те, щоб він отримав освіту.

- Ви вже доволі довго живете в Італії. Звикли?

- Якщо б це було моє власне бажання, то я б не переїхала ні в Італію, ні в якусь іншу країну. Тому що я дуже люблю свою країну і місто Одесу. І я ніколи не хотіла звідти переїжджати. Загалом, тут багато речей до яких ми не звикли, тут багато що по-іншому. В Італії все повільно. Ми звикли в Україні до іншого – у нас, якщо щось треба, ми зробили в той же день. Тут, навіть якщо в тебе перелом руки, ти приїдеш в лікарню, чекатимеш чергу, можливо, ввечері тебе приймуть. А ще тобі треба буде заплатити дуже і дуже багато грошей. Мені здається, у кожній країні свої правила. Але можу сказати, що за 2 роки життя тут я не звикла до Італії і дуже хочу повернутись до України і жити в Одесі.

Про особисте

Могла б взяти участь у танцювальному шоу

- Чим займаєтесь у вільний від спорту час?

- Коли зовсім немає фехтувальних тренувань, я дуже люблю займатись кросфітом та відпочивати, люблю проводити час біля моря. А якщо я дуже стомлена, то просто полежати у ліжку, попити чай і дивитись фільми. Якщо я не стомлена, то поїхати кудись у нове місце і провести час активно.

- Які соцмережі любите і чому?

- Інстаграм і ТікТок. У ТікТок люблю дивитись якісь цікаві і смішні відео, бо цим я можу собі підняти настрій.

- Ви часто постите у соцмережах яскраві фото. Любите брати участь у фотосесіях? І якщо так, то у якій би хотіли б взяти участь?

- Я не боюся показувати своє спортивне тіло. Я знаю, що люди на мене дивляться, їм це подобається, і я можу їх якось мотивувати. І у мене чимало знайомих, які після знайомства зі мною почали займатися спортом, правильно харчуватися. Тому я вважаю, що я мотивую людей. А фотосесії я дуже і дуже люблю. Вони мені приносять насолоду. Тому я завжди їх підтримую.

- Чи дивитесь якісь шоу? Можливо, як і Ольга Харлан, хотіли б взяти участь в таких?

- Нічого не дивлюсь. Але я люблю танцювати, тож, може ,і була б не проти взяти участь у якомусь з танцювальних шоу.

- Читаєте, якщо є така можливість? Що з літератури особливо до вподоби?

- Більш за все люблю психологію - дитячу і дорослу. Менше художню літературу.

- Який одяг любите в житті? Можливо, любите якісь бренди?

- Одяг? І спортивний. І тендітні сукні. Люблю те, у чому мені комфортно і що мені пасує. А брендів улюблених не маю. Що подобається, те і ношу.

- Чи дотримуєтесь спеціальних дієт?

- Не дотримуюсь. В харчуванні я дуже добре знаюся, бо закінчувала курси з дієтології. Років 15 тому назад я почала сильно захоплюватись дієтологією, все це вивчати. Тому завжди дотримуюсь здорового харчування. Стараюсь підтримувати правильний баланс білків, жирів і вуглеводів. Якщо я хочу солодке, то я з’їм солодке. Але все одно має бути якийсь баланс.