Остаточно розв'язані руки: що буде після "перемоги" Путіна та чого чекати від виборів у Росії

З 15 по 17 березня 2024 року в Росії пройдуть "вибори" президента країни-агресорки. Чому слово вибори ми написали в лапках? Тому що це дійство – суцільний брутальний фейк, його результат відомий та розписаний до відсотків заздалегідь, а сам процес ретельно зрежисований. До того ж російська влада навіть не вважає за потрібне удавати, що буде діяти чесно.

24 Канал розповідає, як відбуватимуться вибори в Росії, які "конкуренти" в Путіна та чого взагалі чекати Україні.

"Вибори без вибору" в Росії були й раніше. Чому нині все набагато гірше?

Так, завдяки системі ДЕГ (дистанційне електронне голосування) та проведенню "довгих виборів", що розтягнуті на кілька днів, російська влада отримала всі інструменти для відвертих махінацій. Тепер їй навіть не потрібно влаштовувати фізичні "каруселі" чи щось у цьому дусі. Все вже підготовлено на рівні серверів.

Також під повним контролем перебуває система спостерігачів на "виборах" – там не буде незалежних представників чи гостей з "недружніх країн" (лише власні агенти впливу). Ба більше, давно і вірно служить інтересам Путіна Центральна виборча комісія Росії на чолі з Еллою Памфіловою.

Виборча система Росії – це абсолютно унікальний, незалежний суспільно-державний інститут,
– Елла Памфілова обіцяє Путіну, що все під контролем і випадковостей на "виборах-2024" не буде.

Елла Памфілова обіцяє Путіну, що все відбудеться без сюрпризів / Фото росЗМІ

Попри інструменти для фальсифікацій, які гарантують Путіну перемогу, йому цього замало. Нині ситуація ще гірша.

Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну та нині фактично живе за законами воєнного часу (нехай офіційно й не оголошеного).
У цій ситуації було фізично усунуто опозицію та тих, хто навіть потенційно міг становити загрозу Путіну через якусь популярність.

Станом на 2024 рік головних політичних опонентів Путіна – Алєксєя Навального та Євгенія Пригожина – вбито.

Інші опозиційні політики та громадські активісти або за ґратами (Кара-Мурза, Яшин, Гіркін-Стрєлков), або в еміграції (Каспаров, Ходорковський, так звані "навальністи" з ФБК), розгромлені умовно ліберальні політичні партії та рухи, ліквідовано правозахисний рух ("Меморіал" та інші), знищено ліберальні ЗМІ. Не пожаліли навіть псевдоліберальні медіа, які раніше тихенько собі жевріли в повністю контрольованому загоні та бульбашці соцмереж. Будь-який спротив режиму Путіна – маргіналізовано.

Але й цього виявилось замало – Путін усунув від виборчого процесу навіть цілком контрольованих опонентів, яким технологи з адміністрації президента Росії відводили роль груші для биття. Мовиться про журналістку Єкатеріну Дунцову, яку не допустили навіть до збору підписів, та "системного ліберала" Боріса Надєждіна, чиї підписи забракували та подарували мем "Ростов-на-доМу".

Вони з самого початку не мали жодних шансів, але в Кремлі злякалися навіть мережевого ентузіазму декількох тисяч росіян (ну, ок, може, десятків тисяч), які прагнули згуртуватися навколо обережних антивоєнних заяв кандидатів, які так і не стали кандидатами. Російська влада злякалася потенціалу протестного голосування не за Путіна (графи "проти всіх" у Росії не передбачено), а тому поспішила прибрати навіть таких персонажів.

Тож Росія віддрейфувала від електоральної автократії (рольова модель – орбанівська Угорщина) до повноцінного тоталітаризму, де "вибори" не те що не конкурентні, а суто декоративні.

У підсумку до виборів допустили лише "старих і немічних", які на 100% не зіпсують "самовисуванцю" Путіну показники та створять потрібну картинку, яка все більше нагадує карго-культ.

Хто буде суперниками Путіна на "виборах 2024"

Ніколай Харітонов (75 років) – депутат Держдуми та комуніст. При цьому лідер російських комуністів, 79-річний уродженець села Мимріно Зюганов, розумно вирішив у цьому шапіто участі не брати.
Леонід Слуцький (56 років) – депутат Держдуми та голова партії ЛДПР. Слуцький є спадкоємцем Жириновського, але попри скандальність не має його харизми. При цьому нині живий аватар Жириновського – штучний інтелект на основі хворобливої свідомості найвідомішого російського популіста – у виборах не бере участі, що може свідчити про те, що машини досягли такого рівня розвитку, що вже не бажають брати участь у циркових виставах.
Владіслав Даванков (40 років) – депутат Держдуми та заступник її спікера, представник партії "Новиє люді". Даванков навіть на фоні спойлерів Слуцького та Харітонова виглядає спойлером. Це чисто технічний кандидат, згенерований в адміністрації президента РФ. Проте, на відміну від ШІ "Жириновський", позбавлений волі та права відмовитись. За іронією долі, нині за Даванкова планують віддавати свої голоси так звані "незгодні" з генеральною лінією, а в самій риториці кандидата навіть знайшли антивоєнні нотки. При цьому Кремль знову ж таки злякався навіть такого суперника. І на Даванкова напустили ботів.

Нейро-Жириновський дає відповідь на російську версію питання життя, всесвіту (обережно, лютий крінж):

Хто не буде суперниками Путіна на виборах 2024

Навальний – вбито в колонії;
Дунцова – заборонено збирати підписи;
Надєждін – бан через офіційно визнані "фальшування" з підписами;
Жириновський – помер;
Нейро-Жириновський – бо нема дурних;
Зюганов – вирішив піти з політики красиво;
Явлінський – відмовився, хоча його просив Путін особисто і навіть запрошував до Кремля у жовтні 2023 року;
Ксенія Собчак – була зайнята "голою вечіркою";
Грудінін (2-е місце на "виборах-2018") – завершив кар'єру в цьому балагані;
"Проти всіх" – цього потенційно небезпечного кандидата Путін забанив ще у 2006 році.

Рейтинги кандидатів на "виборах-2024"

Про об'єктивні рейтинги кандидатів говорити не доводиться. Нині офіційно суперники Путіна пасуться в районі 5%. Друге місце (за даними лютневого опитування ВЦІОМ (російською – Всероссийский центр изучения общественного мнения), має:

Даванков (5%),
у Харітонова та Слуцького – по 4%,
Путін має 75%, а явку прогнозують у високі 76% (дякувати Юлії Навальній).

Березневі результати (2 – 4 березня 2024 року) від того ж ВЦІОМ зберігають Путіну 75%, Даванкову дають вже 6%, Харітонову – 4% і Слуцькому – 3%.

Рейтинги кандидатів не віщують сюрпризів 15 – 17 березня 2024 року / Скриншот

Тож рейтинг Путіна дійсно може бути високим – альтернативи йому немає, пропаганда знає тільки його, проти всіх голосувати заборонено, в суперниках – безвольні ноунейми.

На виборах 2024 влада зробила все, щоб росіяни в бюлетені побачили лише одне знайоме прізвище – Путіна, інші ж – невідомо хто. Але й цього владі мало – навіть за таких обставин виборчий бюлетень в Росії зверстано у такий спосіб, що Путін має в ньому перевагу.

Підлеглі Елли Памфілової добряче погралися зі шрифтами й видали папірчик, де Путін вже візуально переміг.

Як виглядає бюлетень на "виборах 2024" / Фото – ЦВК РФ

Якою буде легітимність виборів 2024 у Росії

Путін йде шляхом, який пройшла у 2020 році Білорусь. Там Лукашенко також усунув всіх суперників (зокрема й проросійських кандидатів) й "намалював" результати сам собі, буквально "з неба". Цивілізований світ виборів у Білорусі не визнав (що справедливо) й нині вважає обраною президенткою Свєтлану Тіхановську, натомість Лукашенка президентом вважає лише Путін.

Проте Лукашенко хоча б проводив свої "вибори" в землях, що належать Білорусі по закону. У Росії не буде навіть цього.

Попри те, що українці на окупованих Росією територіях не зважаючи на погрози фізичною розправою, підкуп, тиск і шантаж масово відмовляються брати участь у цьому фарсі, окупанти все одно не відмовляються від планів. Їх не зупиняє навіть те, що колаборанти, які взялися організовувати "вибори" регулярно вибухають, а пункти для "голосування" стали цілями для ЗСУ, партизан і розвідки.

Нині не існує жодних сумнівів, що на окупованих територіях "намалюють" максимальну (чеченську) явку та майже всі голоси будуть за Путіна. Втім, з реальністю це не матиме нічого спільного. Як і з законністю, а значить – Росія 17 березня 2024 року ще більше затягне себе в болото failed state та підтвердить свій статус держави "404", без законно обраної влади та без чітко окреслених кордонів. За таких системних порушень норм міжнародного права визнавати "російські вибори" буде верхом цинізму та чітким політичним кроком солідарності з тоталітарним диктатором та його режимом.

Ситуацію не врятують навіть демарші так званої російської "опозиції" – нині їхня головна стратегія на виборах Путіна – прийти та легітимізувати їх. Стратегія "Опозиція проти Путіна" є ідеологічним продовженням боротьби проти російського тоталітаризму світлом ліхтариків, але тепер має підвищити фізичну явку на вибори.

Та навіть в тоталітарному Ірані вже зрозуміли, що потрібно діяти навпаки та ігнорувати режим. У Росії ж, на жаль, роблять навпаки, тому єдиною дієвою російською опозицією є ті громадяни, що нині воюють проти Путіна зі зброєю в руках у складі Сил оборони України або партизанських рухів у самій Росії. Всі інші, на жаль, себе або дискредитували, або показали абсолютно інертними, безкорисними чи навпаки – "корисними", але "ідіотами".

Що буде після перемоги Путіна

17 березня 2024 року Путін здобуде перемогу з результатом в районі 75 – 80% та проголосить, що отримав мандат довіри до 2030 року (у Росії президентський термін зробили на 6 років).

Після завершення "виборів 2024" у Путіна остаточно будуть розв'язані руки (як би дико це не пролунало, адже, здавалося, куди більше). Але так насправді є.

Після "виборів" має настати "нове життя": Путін змальовував його в барвах під час звернення до Федеральних зборів 29 лютого 2024 року. Втім, ніяких трильйонів рублів на нові нацпроєкти не буде – всі гроші з’їли війна та санкції. Або з'їдять у наступні роки.

Так, саме роки, адже Путін планує воювати й далі. Лише так вдасться в умовах санкцій підтримувати вогонь у перегрітій економіці та тримати подалі від Росії понад 600 000 навчених вбивати маргіналів. Нині повернення з України окупаційного контингенту матиме для режиму Путіна той самий ефект, який мала демобілізація царської армії у 1917 році.

Саме тому повертати їх Путін не планує, а хоче залишати в Україні до кінця (яким би він не був). І платити їм так само – до кінця, підживлюючи чисельність окупантів, яку стрімко скорочують ЗСУ, новими хвилями мобілізації (після завершення "виборів" необхідність її приховувати зникне).

З метою фінансування окупаційної армії, вже після "виборів", російський уряд планує стрімко підвищити податки. Про плани підвищити податок для фізичних осіб до 20% (зараз – 13%) і на прибуток до 25% (нині він становить 20%) вже відомо. Це стане основою так званої "податкової реформи". У такий спосіб Росія планує знайти додаткові 450 мільярдів рублів на рік на війну з Україною по одній статті та приблизно 2 трильйони – по іншій.

Отже, для росіян після 17 березня 2024 року є два варіанти – піти помирати в Україну або віддати гроші на війну, щоб хтось загинув за них. Варіанту скинути нелюдську владу, що планує здійснити геноцид українців коштом майбутнього для кількох поколінь росіян, схоже, у виборців Путіна не виявлено.