"Бронь для багатих" і цифровізація: що викликає найбільше дискусій у законопроєкті про мобілізацію

У профільному комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 12 березня почали розглядати поправки до урядового законопроєкту про мобілізацію. У перший день парламентаріїв вистачило менше, ніж на годину роботи. Після того як норму про обмеження прав ухилянтів прибрали, засідання комітету оголосили закритим. Про це повідомила нардепка ВР Мар'яна Безугла.

"Сталося те, на чому я наполягала від самого початку: комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки розпочав розгляд конкретних правок і спіткнувся на першому ж питанні, що подавалося, як підготовлений, обговорений тематичний блок. А виявилося, марною тратою часу. Сьогодні на обмеження прав громадян за зверненням ТЦК СП не вистачило голосів. Норма виключена. У голови комітету паніка — засідання закрили", — повідомила політик.

Безугла додала, що голосувала за зняття норми, оскільки її було прописано некоректно і вона не корелює з КУпАП і КК України.

Правок багато

Як відомо, до законопроєкту про мобілізацію, за який Верховна Рада проголосувала в першому читанні на початку лютого, нардепи подали понад чотири тисячі правок. Голова фракції СН Давид Арахамія зазначав, що ключові плани нардепів у процесі роботи над документом, можна сформулювати в таких пунктах:

• залишити в редакції чинного законодавства все, що стосується людей з інвалідністю та тих, хто доглядає за ними;
• переглянути ще раз підхід до аспірантів — фінального рішення ще немає, парламент шукатиме компроміс;
• виключити норми щодо блокування особистих рахунків громадян, адже це неприйнятно і ніхто це не підтримує.

Серед найбільш дискусійних норм у законопроєкті про мобілізацію політики називали демобілізацію та ротацію, питання догляду за людьми з інвалідністю, а також відтермінування для викладачів вищих навчальних закладів, які не мають вченого звання.

Незважаючи на величезну кількість правок, документ планували ухвалити в другому читанні якомога швидше. Однак робота профільного комітету почалася тільки 12 березня.

Усі зауваження нардепів, подані до законопроекту, у комітеті розглядають блоками. У бесіді з Фокусом нардеп Мар'яна Безугла підтвердила, що після сьогоднішнього засідання з тексту документа прибрали норму про обмеження прав ухилянтів. Йшлося про низку санкцій щодо військовозобов'язаних, які вчасно не оновили дані в ТЦК та СП. Зокрема, їм хотіли блокувати банківські рахунки, обмежити права на водіння транспортного засобу та виїзд за кордон. Після цього профільний комітет завершив свою роботу. Наступне засідання призначено на середу, 13 березня.

Політики, з якими поговорив Фокус, додали, що поки профільний комітет не розгляне всі поправки, парламентарії не зможуть приступити до обговорення законопроекту. Однак, як зазначають деякі нардепи з фракції монобільшості, вони не поспішають голосувати за ключовий документ.

"Правки щодо законопроєкту розглядають тематичними блоками. Їх близько 18 штук. До кожного з них кілька сотень правок. Ми нікуди не запізнюємося. Потрібно, щоб у комітеті кожен блок методично відпрацювали. Далі документ можна обговорювати з колегами по парламенту", — говорить Фокусу один із членів фракції СН.

Інший співрозмовник Фокуса вважає, що оскільки законопроект охоплює широкий спектр питань — від процедури вручення повісток, права на відстрочку, броні держслужбовців до демобілізації, профільному комітету потрібно більше часу, щоб вивчити всі питання.

"Коли була перша версія законопроєкту, фракція СН засідала 3,5 години, ми детально розібрали документ і склали перелік питань, які передали Кабміну. В уряді внесли корективи в документ, але без урахування всіх наших зауважень. Після цього ми ухвалили законопроєкт у першому читанні, як і обіцяли, і подали до нього чотири тисячі правок. Законопроєкт дуже великий, він охоплює питання броні держслужбовців, обмеження прав ухилянтів, вручення повісток, право відстрочка. І щойно комітет зможе розглянути всі правки, ми почнемо обговорювати документ. Наразі обговорювати поки що нічого", — каже нардеп.

Шукають голоси

Темп роботи профільного комітету влаштовує не всіх парламентаріїв. Нардеп Олексій Гончаренко в бесіді з Фокусом зазначає, що поправки вивчають так, ніби не мають наміру винести законопроект на розгляд ВР.

"У мене є зауваження до роботи комітету. Минуло три тижні з моменту завершення терміну подачі правок. Тільки сьогодні відбувся перший день розгляду правок, працювали менше години і закінчили. Не схоже, що вони хочуть ухвалити цей законопроєкт, який дасть змогу одним повернутися додому, а іншим знати свої права, знати, на що вони можуть розраховувати під час мобілізації", — обурюється Гончаренко.

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що нардепи розглядають тільки ті блоки, щодо яких є попередні домовленості.

"Там, консенсусу немає, зокрема з владою або профільним міністерством, яке просуває ідею, вони не розглядають. Бо велика ймовірність, що процес перетвориться на скандальну історію. Якби був конструктив, вони б зібралися і за кілька днів розглянули всі правки. Але оскільки у них немає розуміння, в якому форматі все робити, будуть домовлятися по частинах. Плюс немає голосів за законопроєкт, у цілому. Тому тягнуть час, щоб зробити законопроєкт, який масикмально влаштує всіх. Плюс ідуть закулісні торги, хто голосуватиме, а хто — ні", — зазначає Рейтерович.

Експерт додає, що більшість зауважень у нардепів пов'язана з цифровізацією процесу мобілізації — а саме запровадженням електронного кабінету призовника та е-повісток. Також гострі дискусії розгорталися навколо обмежень для ухилянтів та груп військовозобов'язаних, які мають право на відстрочку або будуть зняті з військового обліку.

"Ще одне спірне питання — бронювання працівників. Я думаю, його можуть провести через підзаконні акти або окремий законопроєкт зробити. Про це вже говорять. Бо тема викликає гарячі дискусії і навіть бійки в комітетах. Багато українців не згодні з цією пропозицією, бо розцінюють її так: воювати мають бідні, а багаті зможуть відкупитися. Але економічний блок у ВР посуває ідею броні, тому що бюджету потрібні гроші", — пояснює політолог.

За оцінками експерта, законопроєкт про мобілізацію можуть винести на голосування у квітні. За умови, що президент Володимир Зеленський не звернеться раніше до парламенту і не вимагатиме швидше ухвалити закон.

"Але поки цього не сталося, ніхто не хоче на себе відповідальність брати", — резюмує Рейтерович.

Нагадаємо, Фокус детально розбирав з експертами,про що новий законопроєкт про мобілізацію, за який ВР проголосувала в першому читанні.

Також Фокус писав, до яких норм законопроекту про мобілізацію у правозахисників найбільше запитань.