Щоб не грати у Москві, майбутня зірка "Динамо" втік з аеропорту на навантажувачі: футболіста заманював до столиці СРСР сам Лев Яшин

За часів СРСР московські клуби намагалися отримати всіх найкращих футболістів Союзу і, якщо треба, не соромилися в методах, як, наприклад, ЦСКА, адже армія могла зробити спеціальний наряд практично на будь-кого. Поклали в Москві око і на майбутню легенду київського "Динамо" та тренера збірної України Леоніда Буряка, якому навіть довелося втікати з аеропорту за допомогою тачанки.

OBOZ.UA вирішив згадати, як московські команди полювали за п'ятиразовим чемпіоном СРСР, володарем Кубка Кубків та Суперкубком УЄФА та бронзовим призером Олімпіади-1976 у Монреалі.

Леонід Буряк розпочинав свою кар'єру у рідній Одесі і на початку 70-х вважався висхідною зіркою "Чорноморця". У сезоні 1972 року півзахисник вперше потрапив до списку найкращих футболістів УРСР, після чого виявився бажаним підсиленням для багатьох команд Союзу.

1972-го за 19-річним півзахисником вишикувалися майже всі великі клуби СРСР. Як згадував сам одесит, за один рік його запрошували до себе одразу шість команд. А московські "Динамо" та ЦСКА навіть ледь не підписали молодий талант.

Першим хід зробило "Динамо", використавши для своїх цілей одного з найкращих воротарів в історії футболу Лева Яшина, який якраз завершив кар'єру гравця та залишився у столичному клубі на адміністративній посаді.

"Мене посадив у літак Лев Іванович Яшин, взяв за руку і каже, що я маю грати в московському "Динамо". Мене зустріли в Москві, відвезли в готель", – згадував пізніше переговори з російською командою Буряк.

Молодий півзахисник послухав старшого колегу, сів у літак і полетів до Москви, де Леоніда зустріли та відвезли до готелю. Здавалося, що перехід Буряка в "Динамо" – справа, по суті, вирішена. Але вночі одеський футболіст зрозумів, що не хоче переїжджати до Москви.

"Вночі мене осяяло. Я встав і подумав: "Що я тут роблю? Я не можу зрозуміти це місто величезне. Немає ані батьків, ані моєї улюбленої Одеси". У мене в кишені була обмежена кількість грошей – десь 12 рублів. Але мені вистачило 10 рублів, щоб уночі взяти таксі, приїхати до Внукова, купити квиток на літак і повернутися назад до Одеси", – розповідав Буряк.

Буряк не встиг відбитися від одних представників Москви, як його ледь не заарканили інші. Щоб не опинитись у лавах ЦСКА, українському футболістові довелося тікати з аеропорту, скориставшись допомогою водія навантажувача.

"Якраз був такий період, коли радянська армія, ЦСКА, могли зробити спеціальний наряд на будь-яку людину і призвати її до армії. Мене почали переслідувати. А коли я прилітав із молодіжною збірною СРСР у Шереметьєво, то стався один курйозний випадок. Мені сказали, що мене зустрічає адміністратор, щоб забрати і все було як слід", – зазначив Леонід.

"І я домовився з вантажником, який перевозив речі. Він мені каже: "Я тебе виручу. Сідай у цю тачанку, яка возить багаж". І так мене із Шереметьєва-1 перевезли до Шереметьєва-2. Там я сів у таксі та поїхав. І це мене врятувало", – зізнався Буряк.

Після повернення до Одеси Леонід узяв таксі до Миколаєва та прилетів до Києва, де почав вести переговори з місцевим "Динамо", яке теж було зацікавлене у молодому гравці. У своєму першому матчі у столичному клубі 1973-го Леонід вийшов на заміну у поєдинку проти єреванського "Арарату", забив гол і допоміг команді перемогти з рахунком 3:1.

У Києві Буряк потоваришував з Олегом Блохіним і став одним із лідерів команди Валерія Лобановського, який робитиме на нього ставку аж до 1985 року: "За час, проведений у "Динамо", у мене жоден рік не пройшов "вхолосту" – чи Кубок виграли , чи чемпіонат, чи Суперкубок, чи Кубок кубків, чи олімпійські медалі".

А в Москві майбутній тренер збірної України таки пограв, але лише у "Торпедо" у середині 80-х. І за два роки у команді завоював Кубок СРСР.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що перший рекордсмен СРСР з "Динамо" симулював, щоб не грати в ненависній Москві, бив унікальну дугу і зловив "збоченця".

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!