Європарламент підтримав пропозиції до Акта свободи медіа про захист журналістів у ЄС

Під час пленарного засідання у Страсбурзі 13 березня Європарламент ухвалив доповідь депутата від Європейської народної партії Сабін Верхаєн про підтримку та розвиток регуляторних правил із медіапослуг на внутрішньому ринку ЄС (Європейський акт свободи медіа).

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, «за» ухвалення цього документа проголосували 464 депутати, «проти» – 92, ще 65 утрималися.

«Ця регуляція встановлює спільні правила для належного функціонування внутрішнього ринку медіапослуг, включаючи заснування Європейської ради з медіапослуг, захищаючи водночас незалежність та плюралізм медіапослуг», – йдеться у документі.

У запропонованому документі наголошується на повазі країн-членів до права споживачів отримувати доступ до плюралістичного видавничого контенту незалежних медіа та передбачається створення відповідних правових умов у національному законодавстві для дотримання цього права, а також для забезпечення свободи й демократії, відповідно до європейського законодавства.

«Країни-члени будуть поважати ефективну видавничу свободу та незалежність постачальників медіапослуг під час їхньої професійної діяльності. Країни-члени, включаючи їхні внутрішні регуляторні органи влади та установи, не втручатимуться або не намагатимуться впливати на видавничу політику та видавничі рішення таких постачальників медіапослуг», – йдеться у документі.

При цьому країни-члени мають гарантувати ефективний захист джерел інформації, якими користуються журналісти, а також їхньої конфіденційної комунікації. Національним органам прямо забороняються дії, що можуть порушити такий захист.

Зокрема, органи влади не можуть зобов’язувати медіа або їхній персонал розкривати інформацію щодо джерел журналістської інформації або конфіденційну комунікацію у цьому контексті. Вони мають утримуватися від затримання, накладення санкцій, втручання або інспектування постачальників медіапослуг, їхнього видавничого персоналу або будь-яких інших персон, які мають професійні відносини з такими постачальниками медіапослуг.

Прямо забороняється вести спостереження за корпоративними або приватними приміщеннями, де працює такий персонал, обшук їх або вилучення майна з метою набуття даних про джерела інформації. Також забороняється застосовувати для такого спостереження будь-яке програмне забезпечення, його інтеграцію у фізичні або цифрові пристрої, механізми або інші інструменти, що використовуються постачальниками медіапослуг та їхнім персоналом.

Національні органи влади можуть робити винятки у дотриманні цих правил відповідно до чинного законодавства ЄС, а також за рішенням судових органів влади.

«Країни-члени забезпечать видавничу та функціональну незалежність постачальників громадських медіапослуг – для неупередженого постачання плюралістичної інформації та думок до власної аудиторії… Країни-члени забезпечать, що процедури призначення керівних органів постачальників громадських медіапослуг будуть спрямовані на гарантування незалежності таких постачальників громадських медіапослуг», – наголошується у документі.

Як зазначається, такі призначення керівного складу публічних медіаорганізацій мають здійснюватися на основі прозорих, відкритих, ефективних та недискримінаційних процедур, на основі пропорційних критеріїв, що визначаються заздалегідь на національному рівні. Це ж стосується фінансування постачальників громадських медіапослуг, яке має ґрунтуватися на прозорих та наперед визначених процедурах, котрі забезпечуватимуть стабільне та передбачуване фінансування таких медіа в рамках їхньої професійної діяльності, що гарантуватиме захист видавничої незалежності постачальників громадських медіапослуг.

Для дотримання цього правила країни-члени мають створити уповноважений орган або правовий механізм, вільний від політичних впливів з боку уряду, для моніторингу та дотриманням правил забезпечення незалежності медіа, що викладені у цьому законодавстві. Діяльність таких органів та механізмів, а також результати такого моніторингу мають бути відкритими для широкої громадськості.

Нове законодавство накладає також зобов’язання на постачальників медіапослуг. Зокрема, вони зобов’язані забезпечити широкий доступ до базової інформації про свою діяльність, включаючи юридичну назву, контактну інформацію, імена прямих та непрямих власників, які можуть впливати на оперативну діяльність та на стратегічні рішення в рамках медіа. Це правило щодо відкритості інформації про власників поширюється також на вказання прямої або непрямої власності з боку держави, державного органу або установи.

Видавці будуть зобов’язані надавати публічний доступ до даних щодо річного обсягу надходжень від реклами з боку держави або державних органів, а також показники прибутку від реклами, що отриманий від державних органів або установ третіх країн.

Країни-члени мають доручити відповідним регуляторним органам створити національну базу даних щодо медіа та їхньої власності, яка має постійно оновлюватися, відповідно до поточних змін у власності медіа.

Для контролю за дотриманням цього законодавства створюється незалежна Європейська ради з медіапослуг, яка буде вільною від впливів урядів, інституцій, окремих органів або персон, та складатиметься із уповноважених представників країн-членів, кожен з яких матиме один голос під час ухвалення рішень, що будуть прийматися за принципом кваліфікованої більшості у дві третини голосів.

Європейська комісія призначить свого представника до складу Європейської ради з медіапослуг, який братиме участь в обговореннях, але не матиме права голосу. Голова правління цієї Європейської ради з медіапослуг, який обиратиметься на термін до одного року, буде інформувати Єврокомісію про діяльність цього органу.

Як повідомлялося, ЄС розглядає свободу медіа та свободу слова як основоположний принцип демократичного суспільства та вживає послідовних правових кроків із захисту журналістів і запровадження прозорих правил на європейському медіаринку.