Європарламент ухвалив перший Європейський акт свободи медіа: про що в ньому йдеться

Європейський парламент 13 березня ухвалив Європейський акт свободи медіа (European Media Freedom Act, EMFA). Про це йдеться у пресрелізі, який опубліковано на сайті Європарламенту.

Документ підтримало 464 євродепутати, проти нього проголосувало 92 парламентарі, ще 65 — утрималися.

Акт передбачає захист журналістів від тиску з боку влади та стеження, повну редакційну незалежність суспільних ЗМІ, прозорість медіавласності та звітність про рекламу та фінансування, а також захист незалежних медіа від обмежень у соцмережах.

Захист роботи журналістів

Згідно з ухваленим законопроєктом, владі буде заборонено тиснути на журналістів і редакторів, щоб вони розкривали свої джерела, у тому числі шляхом їх затримання, санкцій, обшуків в офісах або встановлення на їхні електронні пристрої програмного забезпечення для стеження.

Для цього до закону додали значні запобіжники на дозвіл використовувати шпигунське програмне забезпечення — воно буде можливе лише в окремих випадках і за умови судового дозволу при розслідуванні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі. Навіть у цих випадках суб’єкти матимуть право довідатись про стеження після його закінчення і зможуть оскаржити його в суді.

Редакційна незалежність суспільних медіа

Аби запобігти використанню суспільних медіа в політичних цілях, їхні керівники та члени правління мають обиратися за прозорими та недискримінаційними процедурами на достатньо тривалий термін перебування на посаді. Їх не можна буде звільнити до закінчення контракту, хіба якщо вони більше не відповідають професійним критеріям.

При цьому громадські медіа мають фінансуватися за прозорими та об’єктивними процедурами, а фінансування має бути сталим і передбачуваним.

Прозорість власності

Щоб громадськість могла знати, хто контролює те чи інше медіа та які інтереси можуть впливати на інформаційні матеріали, усі новинні та інформаційні видання повинні будуть публікувати інформацію про своїх власників у національній базі даних, в тому числі якщо вони прямо чи опосередковано належать державі.

Розміщення державної реклами

Також ЗМІ повинні будуть звітувати про кошти, отримані від державної реклами, і про державну фінансову підтримку, в тому числі з країн з-поза Євросоюзу. Державні кошти на медіа чи онлайн-платформи мають розподілятися за публічними, пропорційними та недискримінаційними критеріями. Інформація про державні витрати на рекламу має бути публічною, включаючи загальну річну суму та суми на кожне видання.

Захист свободи медіа в ЄС від великих платформ

Законопроєкт також включає механізм для запобігання великим онлайн-платформам, таким як Facebook, X (раніше Twitter) або Instagram, від довільного обмеження або видалення незалежного медіаконтенту. Платформи спочатку муситимуть відрізняти незалежні медіа від залежних ресурсів. Платформи мають сповістити медіа, коли планують видалити або обмежити їх контент, а ті матимуть 24 години для відповіді. Лише після відповіді (або за її відсутності) платформа може видалити або обмежити контент, якщо він усе ще не відповідає її умовам.

Медіа також матимуть змогу передати справу до органу позасудового врегулювання суперечок і зробити запит на висновок до Європейської ради медіапослуг (нової ради національних регуляторів ЄС, яка буде створена Європейським актом свободи медіа).

Ухвалення Акта вже привітала міжнародна організація «Репортери без кордонів». RSF заявила, що приділятиме пильну увагу імплементації EMFA, щоб переконатися, що він справді перетвориться на рішучий крок вперед для права на інформацію в Європі, і закликала країни-члени ЄС комплексно та ефективно впроваджувати це законодавство.

Єврокомісарка з цінностей і прозорості Вера Йоурова заявила, що закон надішле «чітке повідомлення тим, хто хоче послабити демократію». «Це загроза для тих, хто хоче використати державну владу, в тому числі фінансову, щоб зробити медіа залежними від себе», — сказала вона.

Як заявила членкиня Комітету з культури та освіти Сабіна Вергеєн («Європейська народна партія», Німеччина), схвалений закон цінує та захищає подвійну роль ЗМІ як бізнесу і як «охоронців демократії».

«Свобода преси перебуває під загрозою в усьому світі, в тому числі в Європі: вбивство в Мальті, загрози свободі преси в Угорщині та багато інших прикладів це яскраво підтверджують. Європейський закон про свободу ЗМІ є нашою відповіддю на цю загрозу та віхою в європейському законодавстві», — сказала євродепутатка.

Представниця Комітету громадянських свобод Рамона Струґаріу (партія «Оновлення Європи», Румунія) заявила, що тепер журналісти мають союзника — набір інструментів, який захищає їх, підвищує їхню незалежність і допомагає їм протистояти викликам, втручанню та тиску, з яким вони часто стикаються.

«Цей законопроєкт є відповіддю [прем’єру Угорщини Віктору] Орбану, [прем’єру Словаччини Роберту] Фіцо, [експрем’єру Словенії Янезу] Янші, [президенту РФ] Путіну та тим, хто хоче перетворити ЗМІ на власні інструменти пропаганди або поширювати фейкові новини та дестабілізувати наші демократії. Жоден журналіст ніколи не повинен боятися будь-якого тиску, коли виконує свою роботу та інформує громадян», — сказала Стругаріу.

У Європарламенті зазначають, що ухвалюючи цей закон, парламент відповідає на очікування громадян від ЄС, висловлені у висновках Конференції про майбутнє Європи:

• запровадити законодавство, спрямоване на боротьбу із загрозами незалежності ЗМІ та забезпечити дотримання правил конкуренції ЄС у медіасекторі, щоб запобігти великим медіамонополіям, а також забезпечити плюралізм ЗМІ та незалежність від неправомірного політичного, корпоративного та/або іноземного втручання;
• боротися з дезінформацією законодавчим шляхом та через настанови для онлайн-платформ і соціальних медіа;
• захищати та підтримувати вільні, плюралістичні та незалежні медіа та забезпечувати захист журналістів.

3 жовтня 2023 року Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку Європейського акта свободи медіа.

15 грудня основні інституції ЄС — Єврокомісія, Європейська рада та Європарламент — дійшли попередньої політичної згоди щодо Європейського акта про свободу медіа. Однак щодо деяких положень посадовці ЄС до останнього моменту мали суперечливі погляди — детальніше читайте тут: У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться

Фото ілюстративне: Європарламент / Getty Images