Пам’яті литовського добровольця Тадаса Тумаса

Тадас виріс у маленькому місті Утена в 92 кілометрах на північ від Вільнюса. Сім’я мешкала в мікрорайоні Даунішкіс. Там же хлопець закінчив середню школу. Його вчителька Біруте Кайрене каже, що він був спокійним і стриманим. Зі шкільних предметів найбільше любив біологію. Проте справжньою його пристрастю був футбол.

Тому не дивно, що Тадас став завзятим фанатом вільнюського «Жальгіріса» та збірної Литви. Входив в групу Pietų-IV Ultras. Чоловік із зелено-білим шарфом їздив на матчі своєї команди по всій Литві. Бував і в далеких виїздах, найекзотичніший з яких – Астана. Серед фанатів він також виділявся своєю врівноваженістю. А шаленів тільки коли оновлений «Жальгіріс» після перерви знову став чемпіоном Литви.

Десять фанатських років подарували Тадасу і «другу половинку». Невдовзі в них з дружиною народилося двоє дітей. Особливо зворушливо виглядає фото, на якому Тадас вболіває за своїх із немовлятком, вдягненим у ті ж зелено-білі кольори.

У 2021 році чоловік, відчуваючи, як у світі стає дедалі небезпечніше, пішов вчитися до Школи прикордонників (Медінінкай). Він був майже вдвічі старшим за своїх однокурсників. Проте не відчував через це комплексів, а спокійно та наполегливо вивчав усе, що потрібно. Тадаса визнали найкращим у випуску зі 115 прикордонників. На знак цього керівник школи Дейвідас Камінскас подарував йому іменний годинник.

Це було наприкінці червня 2023 року. Тадаса відправили служити на прикордонну дільницю з Білоруссю Трибоніс у Шальчинінкайському районі. Але там він пробув лише три місяці. Річ у тому, що вже під час навчання Тадас замислювався над тим, аби поїхати в Україну, допомагати давати відсіч російській агресії. І він здійснив заплановане.

В Україні чоловік служив у підрозділі 92-ї бригади ЗСУ. І тут про нього також згадують як про спокійну та сильну людину, справжнього професіонала військової справи. Не дарма й такий позивний – «Milžinis / Мілжиніс», українською «Велетень». Тадас був мінометником, але за потреби виконував багато функцій – водія, навідника, розвідника.

Чоловік загинув 23 лютого 2024 року, коли зі своїм українським побратимом підвозив міни на передову в районі Бахмута. В них влучив, як пишуть про це в литовській пресі, «російсько-фашистський дрон».

У Києві з Героєм попрощалися 7 березня у Михайлівському Золотоверхому соборі. Після чого тіло повезли до рідної Литви…

Є плани назвати ім’ям Тадаса Тумаса одну з вулиць Бучі, у відбудові якої допомагає Литва.

Відома литовська журналістка та громадська діячка Рита Мілюте (одна з організаторів волонтерської програми допомоги Україні «Radarom!») минулого року спілкувалася з Тадасом у Литві, коли тому надали відпустку. Тоді ж Мілюте почала збирати гроші на безпілотники для підрозділу, в якому служив литовець. Тепер збір закінчується. Дрони будуть передані українським підрозділам, зокрема й тим, де воюють інші литовські добровольці, побратими Тадаса.

Прощання з Тадасом Тумасом відбуватиметься 15-16 березня у похоронній залі костелу Св. Ігнатія в центрі Вільнюса. Поховають Героя 16 березня на Антакальніському цвинтарі литовської столиці.

Вічна пам'ять і шана Воїну!

Фото з архіву Біруте Кайрене, фанатської групи Pietų-IV Ultras, ФК «Жальігіріс»; литовської Школи прикордонників, Олексія Самсонова («Вечірній Київ»)