Удари по НПЗ: в Росії вже дорожчає бензинСюжет

Атаки українських дронів на російські НПЗ за два дні торкнулись понад 10% виробничих потужностей країни.

Через удари українських безпілотників в Росії зупинились три нафтопереробні заводи. Зокрема, найбільше нафтопереробне підприємство країни – Рязанський завод ПАТ Роснефть під Москвою, трішки менший Новошахтинський завод на півдні Ростовської області і ще один – Norsi ПАТ Лукойл у Нижньому Новгороді.

Загалом, як зазначає агентство , за два дні атак в Росії пошкоджено 12% потужностей країни з переробки нафти. Які наслідки це матиме для економіки РФ – далі в сюжеті.

Що вдалось пошкодити

Рязанський НПЗ розташований приблизно за 200 кілометрів на південний схід від Москви. Підприємство має потужність 17,1 мільйонів тонн на рік або близько 340 тисяч барелів на день і є основним постачальником моторного палива для столичних регіонів Росії.

Як повідомляє російський паблік ASTRA з посиланням на джерела, в результаті удару на заводі пошкоджено дві технічні установки. Одна з них – АТ. АВТ (атмосферно-вакуумна трубчатка) – основний елемент нафтопереробного підприємства.

Окрім цього після атаки безпілотника зупинив роботу Новошахтинський нафтопереробний завод. Потужність підприємства становить 5,6 мільйона тонн на рік або близько 112 тисяч барелів на день.

Також дрони пошкодили завод Norsi ПАТ Лукойл у Нижньому Новгороді та вразили нафтобазу в Орловській області. Внаслідок атаки на Norsi була виведена з ладу найбільша установку з переробки нафти, яка забезпечувала 53% переробки на НПЗ.

Таким чином, як пише Bloomberg, атаки на ці три об’єкти призвели до пошкодження 12% потужностей з переробки нафти Росії.

Окрім цього є інформація, що росіянам вдалось ліквідувати дрон, який був націлений на нафтопереробний завод Кінеф ПАТ Сургутнефтегаз у Кірішах на узбережжі Балтійського моря. Як відомо, Кінеф – велике підприємство, яке спеціалізується на виробництві палива на експорт і будь-який значний збій на цьому заводі мав би негативний вплив на світовий ринок дизельного палива.

Які наслідки для РФ

Як пояснюють експерти, наслідки ударів дронів по російським НПЗ на даний момент не критичні для економіки РФ. Зокрема, експерт Фонду Карнегі Сергій Вакуленко зазначає, що два атаковані днями НПЗ працюють на експорт і не відіграють значної ролі у постачанні внутрішнього ринку, а втрати експорту можуть бути компенсовані продажем сирої нафти.

“Але тут важливіше те, що якщо українські дрони здатні досягати Усть-Луги, розташованої за 1000 км від українського кордону, то це означає, що під такий самий удар можуть потрапити ще 18 російських НПЗ загальною потужністю близько 170 млн тонн на рік. А це вже більше половини російської нафтопереробки, що має важливе значення для паливного забезпечення всієї європейської Росії”, – вважає експерт.

Окрім цього Вакуленко зазначає, що небезпека від ударів невеликих дронів для НПЗ не дуже велика. Безпілотники, за його словами, можуть викликати на підприємстві “пожежу, але ніяк не знищити завод”. При великій удачі дрон може потрапити в установку, що газофракціонує, – найвразливіший вузол виробництва, заповнений гарячими етаном, пропаном і бутаном. Тому при такому попаданні є шанс влаштувати вибух якомога більше і завдати значної шкоди цій установці, але загалом завод залишиться цілим, додає експерт.

Водночас Вакуленко зазначає, що “через санкції ремонт устаткування, що вийшло з ладу, вимагатиме куди більше часу і сил, що змушує задуматися про перспективи – наскільки такі атаки та аварії можуть загрожувати доходам російського бюджету та стабільності на внутрішньому ринку”.

Про небезпеку для внутрішнього ринку РФ говорить і військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

Як пояснив експерт, нафтопереробний сектор має досить важливе значення для РФ – це фактично три категорії.

“Перша – експорт нафтової, енергетичної продукції, і не тільки нафти, а газу, конденсатів. І для Росії дуже важливий експорт, тому що це надходження та поповнення бюджету. Бюджет фінансує безпосередньо війну проти України. Друга категорія – це вже внутрішній попит, тобто для цивільних, для комерційного використання і так далі. Третій за своїм впливом з нашого боку найбільш важливий, але найскладніший – це армійський, мілітарний компонент, тобто російські окупаційні війська, які потребують постійного цілодобового забезпечення матеріальною компонентною, а також пально-мастильними матеріалами”, – розповів Коваленко в етері .

За словами експерта, якщо експорт починає страждати від нестачі продукції, яку отримує, то страждає бюджет. Водночас є недостача для росіян та їхньої комерції.

“Але для Росії є переважаючими два компоненти – перший та третій, а другий є проміжним, він її взагалі не особливо хвилює. Коли не вистачає експортних спроможностей для того, щоб наповнювати бюджет, і коли не вистачає ресурсу для наповнення третьої мілітарної категорії – у них починають виникати проблеми вже з забезпеченням військ пально-мастильними матеріалами”, – додає оглядач.

Тому він переконаний, що Москва буде обмежувати цивільних і комерційну складову.

Ціна на паливо

Слова Коваленка вже мають підтвердження. Так, за інформацією російського агентства РБК, на тлі атак на нафтопереробні заводи ціни на бензин у РФ досягли піврічного максимуму.

Біржова ціна тонни бензину А-95 перевищила 60 тисяч рублів уперше з вересня. Тоді було досягнуто історичного максимуму – 76,876 тисяч рублів за тонну. Окрім цього подорожчали інші види палива.