Атаки на російські НПЗ: як це вже спричинило паніку на біржі та вдарить по російській економіці й армії

Цього року дрони вже сім разів атакували російські нафтопереробні заводи (НПЗ). Із 1 березня Росія заборонила експорт бензину, аби він залишався на внутрішньому ринку, а ціни не зростали. Тільки на відновлення пошкоджених НПЗ доведеться витратити десятки мільйонів доларів. Виробництво бензину та дизелю в Росії скоротилось приблизно на 2%. Проте такими темпами спровокувати реальний дефіцит палива в РФ буде важко.

Водночас "бавовни" на російських НПЗ вже спричинили ажіотажне підвищення біржових цін (вони побили піврічний максимум, роздрібні ціни значно не змінилися) і руйнування логістики. Головна проблема агресора: у нього немає можливості замінити пошкоджене дронами імпортне західне обладнання через санкції. Разом із тим російська влада робить усе, щоб напередодні президентських виборів не відбулося зростання внутрішніх цін.

Про те, до яких економічних наслідків можуть призвести атаки й чи допоможуть вони Україні, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Як атаки дронів на НПЗ підняли біржові ціни

У Telegram-каналі невеликого російського містечка Кстово жваво обговорюють подорожчання бензину на біржі через атаку українських безпілотників. Гуртова ціна вперше з вересня сягнула 60 тис. рублів за тонну. Кстовчани розділились на два табори: одні агресивно доводять, що от щойно були на АЗС – і ціна не змінилась (ціни на біржі одразу на вартість у роздробі не впливають). Інші ж клянуть ЗСУ та жаліються на бездіяльність російської влади.

Кстово є одним із паливних центрів РФ. Тут розташовано один із найбільших НПЗ – "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез". 12 березня підприємство атакував безпілотник. Кстовчани знімали на відео та публікували в соцмережах, як "літачок" прямує до їхньої гордості – переробного заводу. Потім: гучний вибух, крики і стовп чорного диму.

Наслідки атак ані російська влада, ані представники заводу не озвучують. Губернатор Нижньогородської області у своєму коментарі навіть не уточнив, яке підприємство постраждало. Проте видання Reuters стверджує, що в результаті "бавовни" на НПЗ пошкоджено установку АВТ-6, яка забезпечувала половину виробництва. Саме тут виробляють 11% усього російського бензину (4,9 млн тонн). Про те, що "найбільшу установку зупинили", розказали і джерела російського видання "Коммерсант".

Рязанський НПЗ має пошкодження установок АВТ-4 й АТ-6, які відіграють важливу роль у процесі розділення нафти на основні фракції, такі як бензин, дизельне пальне та мазут.

Більшість атакованих цього року НПЗ вже відновили роботу, але ситуація в Кстові чи не найскладніша. Ще до зазначеної атаки, 1 березня, Росія на шість місяців заборонила експорт бензину. Зазвичай так роблять, аби знизити ціни й не допустити дефіциту палива на внутрішньому ринку.

В умовах, коли палива ледь вистачає на власні потреби, бізнесу забороняють продавати його для потреб інших країн. Тож російським підприємствам доведеться всю продукцію збувати в РФ, що стабілізує ціни на АЗС. Напередодні "виборів" президента РФ це стає важливим політичним рішенням: не допустити зростання цін. "Імовірно, російські нафтопереробні потужності тимчасово скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по НПЗ по всій Росії", – йдеться у зведенні британської розвідки.

Скільки грошей втратить Росія

Міністерство енергетики Росії ще у січні заявляло про зниження експорту бензину на 37% та дизеля на 23%. Це ще до цьогорічних атак. Дійсно, частина НПЗ вже тоді була на ремонтах. Але разом із тим росіяни роблять все, щоби знизити ціни на бензин усередині країни.

Російські війська із самого початку повномасштабної війни атакували і НПЗ, і нафтобази в Україні. Знищували навіть АЗС. Але коли українські безпілотники почали прилітати по російських НПЗ, Путін вирішив, що Україна намагається перешкодити його "виборам", які відбудуться 15-17 березня.

"Головна мета, я в цьому не сумніваюся, полягає у тому, щоб якщо не зірвати президентські вибори в Росії, то хоча б якось перешкодити нормальному процесу волевиявлення громадян", – цитує Путіна видання The Moscow Times.

Російські втрати від атак по НПЗ:

• Рязанський нафтопереробний завод за 200 км на південний схід від Москви має потужність 17,1 мільйона тонн на рік. Наслідки атаки поки невідомі. Завод повністю зупинив свою роботу.
• "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" втрачає близько 2,8 тис. тонн бензину та 3,6 тонни дизелю за добу. За рік це 1 млн тонн бензину та 1,3 млн тонн дизелю. Тобто близько 2,4% та 2,5% виробництва бензину та дизелю в РФ.
• Новошахтинський НПЗ у Ростовській області має потужність 5,6 млн тонн на рік або – близько 112 тис. барелів на день.

Bloomberg порахував, що разом це близько 12% усіх потужностей НПЗ. Проте це не означає, що всі вони повністю зупинилися. Деякі (наприклад, підприємство в Кстові) тільки значно скоротили виробництво. Крім того, на жаль, частина підприємств може швидко відновитись.

Леонід Косянчук, гендиректор однієї з мереж АЗС (колишній керівник Дрогобицької НПЗ), впевнений: головні проблеми для РФ будуть логістичними. Він вважає, що немає жодного сенсу рахувати економічні втрати РФ, бо, на жаль, значних проблем із коштами ворог не має. А от можливості купити пошкоджене обладнання значно ускладнені. В РФ його не виготовляють, це складне обладнання, яке Росія купувала в країнах, які зараз ввели проти неї санкції. І якщо мікросхеми та чипи вони можуть ввозити навіть з побутовою технікою, то завезти в країну установку для НПЗ, яка може коштувати більше ніж 100 млн доларів, непомітно майже неможливо.

"Там понад 30 основних НПЗ, частина за Уралом. Але удари ускладнюють їхню логістику, це дає нам переваги на фронті. Основних НПЗ більш як 30, а ще є до 80 дрібних. Але це точно законні військові цілі. Росія ж це бензоколонка. У них забагато нафтопереробних підприємств, щоб зробити їм критичну ситуацію. А от у логістиці в них проблеми можуть виникнути", – каже Косянчук.

"Може виникнути така ж ситуація, як і з літаками", – додав експерт. Літаки продовжують літати, проте росіяни займаються інженерним канібалізмом. Щоб відремонтувати один літак, вони вимушені знімати деталі з іншого. Це призводить до значного збільшення аварій, літаки загоряються, не злітають тощо.

Україна дійсно за допомогою безпілотників може дістати чи не 60-70% російських НПЗ, але із шести установок на одному заводі дрон може значно уразити одну. Тільки завдяки дронам паралізувати російські НПЗ буде дуже складно. За рахунок чергової заборони на експорт (вона вже діяла минулого року) внутрішній ринок РФ, імовірно, стабілізується. Однак усі російські НПЗ – законні військові цілі. І їхнє ураження може спричинити логістичну затримку і стримати атаки агресора.