Які сектори української економіки залишаються привабливими для інвестицій попри війну

Україна демонструє значний прогрес у подоланні наслідків повномасштабного вторгнення, демонструючи позитивні ознаки економічного зростання, незважаючи на російську агресію, що триває. Про це повідомляє РБК-Україна, пише agronews.ua.

Разом з фінансовою підтримкою від міжнародних партнерів, стабілізацією енергетичного сектору, ефективним розв’язанням проблеми блокади морських кордонів та, хочеться сподіватися, швидким подоланням перешкод на сухопутних кордонах з країнами ЄС, перед Україною відкривається перспектива помірного зростання загальної вартості та обсягу українського ринку інвестицій у 2024 році.

Держава пропонує потенційним інвесторам відносно широке “інвестиційне меню”:

в оборонно-промисловому комплексі уряд вбачає можливості для інвестицій в понад 10 великих проектів на 43 млрд гривень;
в металургії та металообробці – понад 20 потенційних проектів для інвестицій на 26 млрд гривень;
в агропромисловому комплексі, на думку урядовців, існують можливості для вкладення 34 млрд гривень в більш ніж 300 проектів;
в енергетиці – більше 50 проектів на 177 млрд гривень інвестиційного потенціалу;
19 млрд гривень можна вкласти в понад 30 проектів у галузі фармацевтики;
в розробку природніх ресурсів держава пропонує вкладатися на 5,6 млрд гривень в більш ніж 10 проектів;
в логістику та розбудову інфраструктури можна вкластися на 123 млрд гривень у понад 30 проектів;
меблева та деревообробна промисловість чекають на інвестиції 5 млрд гривень у понад 40 проектів;
понад 2 тисячі інноваційних технологічних стартапів потребують інвестування близько 11 млрд гривень;
понад 20 проектів промислового виробництва вимагають інвестицій на 16 млрд гривень.

Наразі активно залучає інвестиційні кошти сектор воєнних технологій.

“Щомісяця ми отримуємо тізери та заявки на залучення 0,5 – 2 млн доларів. Це цікавий, зростаючий та надважливий новий сегмент економіки. Його роль буде зростати. Ми очікуємо, що у 2024-2025 роках можуть відбутися 10-мільйонні угоди в секторі, зокрема із залученням інвестицій від провідних іноземних оборонних компаній”, – розказує директор з інвестицій, голова офісу R&D інвесткомпанії Capital Times Артем Щербина.

Крім того, бізнес активізував інвестиції в агропереробну галузь, машинобудування, деревообробку. Умови всередині країни спонукають до пошуку можливостей виробляти продукцію з вищою доданою вартістю, яка до того ж має бути експортно конкурентною.

“Все, що може йти на експорт, має маржу від 20% і великий потенційний TAM (загальний обсяг ринку), – перспективно для інвестування. Це, в основному, продовольчі товари, продукти харчування, одяг чи лікарські засоби”, – пояснює співрозмовник РБК-Україна.

Наразі, констатує фінансист, знизилася вартісна капіталізація українського сектору ІТ. Тому на ринку з’явились цікаві компанії чи команди з фокусом на ІТ аутсорсинг за цінами набагато нижчими, ніж у 2021 році.

За версією Артема Щербини, ТОП-3 інвестиційно привабливих секторів наразі виглядають так: переробна промисловість, FMCG та торгівля, логістика.

Після війни трійка лідерів може виглядати наступним чином: сектор ІТ, будівництво, агротех.

На сьогодні оптимальна характеристика бізнесу, привабливого для інвестицій, має включати такі складові: очевидний експортний потенціал, наявний стабільний попит на локальному ринку, впроваджена фінансова модель зростання бізнесу через експансію на зовнішні ринки, розумний стратегічний менеджмент, зрозумілий бюджет інвестицій (скільки, куди, який ефект).

Як зазначає виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Дмитро Боярчук, Україна на сьогодні цікава інвесторам, які працюють з так званими distressed assets. Мова про інвесторів, що готові скуповувати дуже дешево навіть надзвичайно ризикові активи в очікуванні, що якщо щось з того “вистрелить”, то вони матимуть прибуток, навіть якщо більшість таких вкладень “згорять”.

Також є гравці, які готують собі “плацдарм” на довгострокову перспективу з розумінням того, що, наприклад, ВПК та агросектор в Україні буде більш конкурентним, ніж деінде в ЄС.

Проте масових інвестицій в умовах війни, та ще й в умовах неробочого верховенства права, в Україні не буде, упевнений експерт.

Серед потенційно цікавих для інвесторів секторів економіки Дмитро Боярчук називає агровиробництво і переробку, а також ВПК.

Зараз навіть IT-сектор відчуває проблеми з інвестиціями. Замовники не дуже хочуть мати справу з Україною, бо це ризики обстрілів інфраструктури та мобілізації персоналу виконавців.

Під час війни складно привабити в Україну як західні, так і внутрішні інвестиції. Проте в довгостроковій перспективі Україна буде дуже інвестиційно привабливою країною через необхідність активного відновлення пошкодженої інфраструктури. Це створює перспективи не лише для будівельного сектора, але й для всіх постачальників будівельних матеріалів, послуг архітекторів тощо, переконаний Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, колишній міністр розвитку економіки (в 2019-2020 роках).

“Перспектива членства в Європейському Союзі робить Україну привабливою для виробництва продукції та послуг, які користуватимуться попитом в ЄС. Це стосується сектору енергетики, продукції з критичних матеріалів, певних сегментів харчової промисловості, меблевої продукції, ІТ-сектору”, – каже він.

Через війну Україна набуває значної експертизи у сфері оборонної промисловості, медичної реабілітації та розмінування. На цю експертизу, впевнений Милованов, буде попит.

Проте це – майбутнє. На теперішній же час в Україні досить незначний внутрішній ринок, ще не досягнуто повної лібералізації та гармонізації з ЄС, дорога логістика та багато ризиків, пов’язаних з війною. Водночас зовнішні інвестиції критично необхідні економіці для підтримки оборони саме зараз.

“Ніші або сектори, з яких, на мою думку, можна починати – і це буде виглядати переконливо для бізнесу та міжнародних партнерів – експортно-орієнтовані сектори, включаючи логістику, сектори, які працюють на оборону, та сектори, критично важливі для економіки на макрорівні через значний податковий ефект”, – каже Милованов.

Прикладами можуть слугувати товари подвійного призначення, такі як дрони чи навігаційні системи, які потрібні зараз і можуть бути використані в майбутньому, наприклад в агросекторі.

“Водень і “зелена” металургія актуальні вже зараз через критичну важливість для економіки. А також тому, що в Європі буде значний ринок саме для “зеленої” металургії через необхідність зменшення карбонового сліду”, – упевнений співрозмовник РБК-Україна.

Через потенційно значні податкові надходження і попит на внутрішньому та зовнішньому ринках інвестиційний потенціал мають нафтопереробка та видобуток газу. Вітрова та сонячна енергетика можуть розвиватися навіть під час війни, оскільки це не дуже капіталомістке виробництво і, порівняно з великими заводами, менш імовірно, що стане мішенню для атак.

“Я також вірю у перспективи більш наукомістких виробництв, які можуть принести результати за кілька років, наприклад у виробництві та дизайні чипів”, – каже Тимофій Милованов.

Як держава може стимулювати інвестиції? – На думку першого заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, такими стимулами мають стати:

страхування неекономічних (безпекових) ризиків, які будуть актуальними і після завершення війни;
впровадження територіально орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій, включаючи спеціальні зони, локалізовані в регіонах з найбільшою потребою у відбудові;
сприятлива податкова політика та сприяння інвестиційному кредитуванню;
інформаційне забезпечення щодо інвестиційних можливостей, наявних ресурсів тощо;
включення у загальноєвропейські програми в рамках зеленого та цифрового переходів та енергетичної ефективності;
стратегування процесів відновлення та визначення перспективних для інвестування сфер та ринків;
організація професійної підготовки/перепідготовки;
сприяння поверненню ВПО та втікачів від війни з-за кордону.

Інвестиції в значних об’ємах не можуть відбуватися без фінансових інструментів та механізмів страхування, які б знижували ризики інвестування. У цьому контексті спостерігається певний прогрес як серед урядових програм, так і серед програм міжнародних фінансових інституцій, таких як Європейський банк реконструкції та розвитку і Міжнародна агенція з гарантування інвестицій (MIGA). Створено Фонд розвитку України за підтримки провідних американських інвестиційних компаній BlackRock та JPMorgan.

Серед точкових прикладів бізнесових інвестицій – значні вкладення коштів компаніями Nestle і Bayer у виробництво в Україні. В розширення виробництва інвестувала й компанія Carlsberg Ukraine. Такі міжнародні компанії як BAE Systems, Baykar та Rheinmetall серйозно розглядають інвестиції в оборонну промисловість України.

Канадська компанія Black Iron, що займається видобутком залізної руди на Шимановському родовищі в Кривому Розі, очікує і закликає український уряд підписати інвестиційну угоду, яка передбачатиме інвестиції в розмірі 1,1 млрд доларів у гірничо-збагачувальний комбінат в Україні.

Примітно, що паралельно відбувається пожвавлення придбання іноземних активів українськими інвесторами. Так, зазначають в KPMG в Україні, в 2022 році було здійснено п’ять подібних угод, а в 2023 році — шість. Це є помітним зростанням порівняно з однією угодою на рік, зафіксованою в 2020-2021 роках.

До речі, найзначніша угода стосувалася придбання компанією “Епіцентр К” частки у польському операторі спортивних магазинів Intersport Polska S.A. за 11 млн доларів. Тим часом DTEK Renewables BV, операційна компанія, що управляє активами ДТЕК у сфері відновлюваної енергетики, придбала фотоелектричну сонячну електростанцію із встановленою потужністю 49,38 МВт у Finas Invest румунського розробника в сфері альтернативної енергетики.

“Попри надскладні 2022 та 2023 роки багато зусиль з боку бізнесу, держави та суспільства підтверджують стійкість України та її рішучість подолати цей складний період. Україна вистояла в умовах кризи, спричиненої російською агресією, і, безумовно, демонструє волю та ентузіазм до вдосконалення та посилення діяльності у виробничій сфері, забезпечення експорту та створення нових інвестиційних можливостей”, – резюмує керівниця напряму супроводження корпоративних угод, iнвестиції ти ринки капіталу KPMG в Україні Світлана Щербатюк.

Через пошук шляхів вирішення численних труднощів Україна заклала і продовжує закладати фундамент для покращення довіри інвесторів у 2024 році.