"Квіти України": чому рішення Верховного Суду може стати прецедентним і захистити архітекторів

Спричинило це кримінальне провадження, а також кілька років судів із забудовником. Так, один з авторів проєкту будівлі "Квіти України" Микола Левчук позивається до ТОВ "Квіти України", яке під контроль взяли забудовники Андрій Скалозуб і Олексій Пишний. У питанні долі цієї будівлі крапку повинен поставити Верховний Суд. Але поки вона стоїть і продовжує руйнуватися.

Чому судяться із забудовниками

Журналістам Слідство.Інфо вдалося з'ясувати, що в Олексія Пишного російське громадянство. Правда, цей факт він заперечував. Але це далеко не все. Відомо, що пов'язана із ним компанія займалася фінансуванням партії "Розумна сила". А от остання викликала цікавість у СБУ.

Як ми зазначили, у питанні долі "Квітів України" крапку має поставити Верховний Суд. Правда, розгляд справи відбувається у письмовому провадженні. А це означає, що на судове засідання небайдужі громадяни прийти не можуть.

"Квіти України" спорудили 40 років тому / Фото Мапа Реновацій

У позові вимагають захистити немайнові права архітектора "Квітів України". Подібний позов уперше слухається на рівні Верховного Суду. І рішення, яке він ухвалить, впливатиме на те, що буде з майбутніми подібними справами.

Зауважимо, що в Україні мав би запрацювати Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Це б суттєво покращило як інвестиційний клімат усередині нашої держави, так і захист авторських прав.

Й оскільки українські судді не мають відповідної спеціалізації на проблематиці подібного роду справ, захист у суді місцями просідає. А судова практика такого штибу навряд чи може характеризуватися єдністю, коли справа про інтелектуальну власність одночасно розглядають різні види суддів. Мовиться як про загальні (цивільні), так і про господарські.

Новий власник прагнув зробити з нього офісний центр / Фото Zaborona

Зауважимо, що за пів року до повномасштабного вторгнення знищили виноград, який обплітав споруду. Тоді ж взялися за руйнування фасаду. Небайдужі кияни вийшли з протестами, щоб захистити будівлю. Саме так і з'явилася спільнота "Зберегти Квіти України".

Власник хотів позбавити "Квіти України" статусу пам'ятки

Міністерство культури та інформаційної політики на звернення громадян відреагувало оперативно. Менш як за місяць споруда отримала статус пам'ятки архітектури та потрапила до відповідного реєстру.

Це, ясна річ, не влаштувало забудовника. Адже у такому випадку він зобов'язаний утримувати пам'ятку у належному стані. Саме тоді він звернувся до Окружного адміністративного суду Києва, який Верховна Рада згодом ліквідувала через корупцію, та виграв там позов.

Законної дії відповідне рішення не набуло. Мінкульт, Київська міська прокуратура, Департамент охорони культурної спадщини КМДА, а також громадські організації "Зберегти Квіти України" та "Мапа Реновацій" виграли апеляцію. Тому споруда зберегла свій статус пам'ятки.

Як зазначила начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики Наталія Войцещук, забудовникові не просто відмовили у позові. Суд також залишив у силі припис Мінкульту, який передбачає припинення будівельних робіт.

І тут треба відзначити і активних громадян, які вчасно звернулися, і роботу прокуратури. Це не просто модерністська будівля. Проєкт Левчука переміг на конкурсі у 1979 році, оголошеному серед архітекторів "Київпроекту", отримав після його реалізації премію Спілки архітекторів України як "будинок року". Окремо хочу звернути увагу на художню цінність, на жаль, вже знищених вітражів, створених Сергієм Одайником,
– зазначила вона.

Наталія Войцещук додала, що таким чином Мінкульт захистив статус пам'ятки цієї споруди. Водночас триває ще один судовий процес. Адже архітектор Микола Левчук після того, як забудовники понівечили споруду, подав до суду. Він прагне захистити своє немайнове авторське право на збереження цілісності твору та його недоторканність без згоди автора.

Адвокат АО "Axon Partners", яка представляє Левчука на суді, Лідія Климків зауважила, що не було прецедентів, щоб архітектор відстояв своє немайнове авторське право у суді. Згідно з законом, зміну проєкту необхідно погоджувати з архітектором, який і є автором відповідного проєкту.

Ми програли дві інстанції. Суди вирішили, що тут треба застосовувати радянське законодавство, яке у частині захисту авторського права було виписано не так чітко, як зараз. Хоч і воно забезпечувало захист майнового та немайнового авторського права. Але будівлю руйнували не в радянський час, а зараз,
– додала вона.

Лідія Климків висловила сподівання, що Верховний Суд розтлумачить, "яке законодавство і як застосовувати". Вона додала, що необхідно зважати, що відповідна судова практика "дійсно стане першою у таких справах і матиме вплив на інші справи".

Російський слід забудовника і спроба продажу

Як ми зауважили вище, один з нових власників "Квітів України" – Олексій Пишний. Розслідування "Слідство.Інфо" виявило, що він мав бізнес у Росії, як і його рідні. Підтвердив також, що у країні-агресорці мешкає його батько. Водночас заперечував, що у самого є російське громадянство або номер платника податків Росії.

Повернімося і до політичного сліду. Так, компанія, пов'язана з Пишним, займалася фінансуванням партії "Розумна сила". Цей політичний проєкт на першому своєму з'їзді наголошував, що Україна повинна мати позаблоковий статус. Цікаво, що інформаційну підтримку цього проєкту здійснював проросійський NewsOne, заборонений нині. Тим часом сама партія досі не під забороною.

І поки тривають суди, забудовник, схоже, вирішив позбутися "Квітів України". Наразі цю споруду намагаються продати. У лютому 2024 року оголошення оновили. Журналісти зазначають, що подібні спроби її продати були і пів року тому. Ціна, до слова, відтоді не змінилася. Власник хоче отримати за неї трішки більше як 5 мільйонів доларів.

Квіти України" намагаються продати / Скриншот з майданчика для продажу

Чому важливе рішення у справі "Квітів України"

Воно має вагу не лише для цієї ситуації, пов'язаної зі спорудою "Квіти України". Ключовим залишається питання: чи має можливість власник будівлі, який від автора проєкту не отримав прав за життя цього автора та без його згоди зруйнувати її лише тому, що він є власником. І чи дозволяє набуття права власності на площі будівлі ігнорувати право автора її проєкту як на цілісність, так і недоторканність його твору, втіленого у цьому об'єкті архітектури.

Судова система для розгляду прав інтелектуальної власності в Європі більш розвинута. До прикладу, у сусідній Польщі працює не лише один окремий суд, а ціла мережа судів. Вони займаються розглядом спорів щодо авторського права. Для особливо складних справ, які стосуються комп'ютерних програм, винаходів, сортів рослин, технічних секретів підприємств, – визначили ще один окремий суд.

У Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах, США та інших державах для розгляду справ у сфері інтелектуальної власності працюють спеціалізовані суди або спеціалізовані палати.

Як зазначила менеджерка Проєкту уряду Великої Британії з надання допомоги у створенні в Україні подібного суду Марія Тимофієнко, досвід цих держав переконливо свідчить, що спеціалізований суд, який займатиметься розглядом справ, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності, – запорука підвищення кваліфікації суддів у сфері права інтелектуальної власності, а також забезпечення прогнозованості відповідної судової практики.

Мелінда Сіммонс, надзвичайний і уповноважений посол Великої Британії в Україні у 2019 – 2023 роках, зауважила, що "право інтелектуальної власності тісно пов’язане з творчістю, інноваціями, економічним зростанням та процвітанням, але ці можливості можуть бути реалізовані лише за умови відповідного судового захисту прав інтелектуальної власності незалежними судами".

Для нашої держави надзвичайно важливо, щоб був сприятливішим інвестиційний клімат. Адже один з найкращих союзників нашої перемоги – сильна економіка. І саме тому надзвичайно важливий клімат захисту як майнових, так і немайнових авторських прав, а також інших прав на об'єкти інтелектуальної власності.