Рибалки з Вилкового: Сезон дунайського оселедця стартував, але ловити його нема кому

Дунайський оселедець, або дунайка, – делікатесна рибка з курортного містечка Вилкове в Одеській області, яка коштує вдвічі-втричі дорожче звичайних «івасів», які добре йдуть на салат «під шубою» або під цибульку. Такого оселедця змащувати майонезом ніхто не буде. Скажіть ще, що дорогий віскі колою розбавляєте. Спіймати цю чудо-рибу можна лише на околицях Вилкового. Або – ще можна поїхати за нею на той же Дунай до Румунії.

Делікатес, утричі дорожчий

У чому ж секрет дунайського оселедця? Як розповіли Коротко про рибалки з Вилкового, вся річ – у водах, з яких він і потрапляє у сітки місцевих ловців.

- Спіймати дунайку треба, поки вона на узмор'ї – там, де Дунай впадає у море, – пояснюють місцеві. - Залишивши річку, вона опріснюється, втрачає свій незвичайний присмак і запах. Моря та йоду, чи що… Важко пояснити. І стає самим звичайним оселедцем, дешевшає втричі.

За кіло рибки зараз треба викласти від 350 гривень. У минулому було 200. Відразу з рибальських човнів на швидкохідних катерах оселедець, обкладений льодом, мчить до причалів, звідти – вже в холодильниках та морозильних камерах до Одеси і – по всій Україні. Також його доставляють поштою – адже мало де цей оселедець можна буде запросто купити на ринку або в магазині як звичайну рибу. На всіх не вистачить.

Оселедець боїться шуму і холоду

Сезон оселедця-дунайки короткий. Тому щороку рибалки нервують через затримку дозволів на вилов риби. Доступна вона навесні всього півтора-два місяці і зовсім недовго в середині літа. Решту часу ловити спеціальними оселедцевими сітками, з вічком 32 см, не можна. Можна більшими. Але більша риба інших видів – дешевша. І її менше.

- За все життя найбільший оселедець, який я бачив, був 1 кг 800 грамів, - зазначає Коротко про один з місцевих рибалок. – А так вона невелика. Діди казали, що дунайку, якби не ця заборон,а можна цілий рік ловити, щоправда, у менших обсягах.

Перші човни вийшли на промисел тиждень тому. До 13 березня рибалили лише в межах міста Вилкове. З 21 березня - вже у руслі Дунаю. Човнам дозволили займати минулорічні кордони на річці, але в море виходити заборонено. А оселедець зараз крутиться саме в морі… Втім, потеплішає – піде далі, де й потрапить у сітки.

- Оселедця мало - погода ще не та, холодно, - ділиться з Коротко про один з вилківських рибалок Сергій. - Це досить "шугувата" риба, а зараз така погода, що коси шумлять по течії Дунаю. Вона чекає, доки буде тихіше і тепліше. Потім піде на узмор'я - там велика кормова база, безліч планктону - креветочок малесеньких. На узмор'ї вона набирається сил, щоб пройти вгору Дунаєм.

Рибалки журяться, що довоєнних водних територій їм для вилову так і не повернули, "відкусивши" на кожному гирлі за десяток кілометрів. Втім, ловити оселедець можна також на так званих «кутах» - це озерця, що утворилися в плавнях. Сюди дунайка також навідується.

Рибалки поміняли вудку на автомат

Так як Вилкове – єдине місце, де можна спіймати делікатесну та дорогу дунайку, на містечко вже давно із заздрістю поглядають рибалки із сусідніх районів. Зараз на вилківські оселедці, зазначають місцеві, вже підкидають свої сітки рибалки з Кілії. Дозвіл на це їм дає торішня постанова, яка отримала в народі назву «рибної реформи». Згідно з нею, лот на вилов можна купити на аукціоні. Звичайно, прописка учасників аукціону не має значення. Минулого року називали цифри від 60 тисяч гривень за лот. Десь миготіли суми менші. Один із рибалок зізнався нам – купив за 80 тисяч гривень. Не дешево…

«Рибна реформа» у вигляді цього аукціону нібито обіцяла полегшити рибалкам життя та виключити бюрократію – щоб кожен не оббивав місяців два чиновницькі пороги, домагаючись дозволів на вилов у кожній інспекції.

- Але насправді - купуєш лот, і все одно йдеш всіма кабінетами, збираєш папірці від кожної служби - заповідника, екології, рибінспекції і так далі, - зазначають рибалки.

Цього року до нововведення у Вилковому ставлення легше. Якщо раніше ледь не погрожували Дунай перекрити, то зараз, побачивши чужий човен, тільки знизують плечима. Справа в тому, що рибалок вийшло вдвічі менше.

- У нас завжди працювало близько ста човнів у межах Вилкового, ще 400-500 – далі, – пояснює Сергій. – Торік усі переживали, що цих лотів не вистачить місцевим. А насправді у нас на риболовлю зареєструвалося лише 270 човнів.

Половина рибалок не повернулася на промисел. Причини різні: хтось пішов до армії, а хтось боїться сідати за весла, щоб невдовзі не поміняти вудку на автомат. Працевлаштування офіційне, а отже, треба проходити медкомісію та відзначатись у військкоматі.

Без одеської прописки до Одеси не потрапиш

Ще одна причина, через яку рибалок на Дунаї вдвічі менше, - багато хто виїхав. Ну, хто зміг – багатодітні чи «білобілетники». Щоправда, сьогодні виїхати навіть із Вилкового до Одеси – це та ще пригода.

– Якщо місцева прописка, навіть проїхати дорогою Одеса - Рені, яка проходить через молдавське село Паланка, не вийде, – розповідає Коротко про один з місцевих мешканців. – Мій родич позавчора їхав – і його зняли біля кордону у цьому селі. Виявляється, він не має права з вилківською пропискою відвідувати Одесу! Для цього потрібні лише вагомі підстави - або лікування, або їде у військкомат, або прописка одеська.

Рибний промисел практично єдине, на чому тримається туристичне Вилкове. Адже який турист під час війни? Раніше було ще полювання – але це вже у минулому. Років 20 тому десять тисяч робочих місць давали заводи та фабрики, але їх теж давно немає. Рибалці дістається тільки хвостик від рибки

Незважаючи на те, що дунайський оселедець - єдина риба, яка може врятувати становище, розмотувати снасті "на повну" рибалки не поспішають. Не вигідно. І робота важка.

- Рибалці залишається тільки хвостик від рибки, - зітхають у розмові з Коротко про, закидаючи сіті, місцеві ловці. – На рибалках заробляє контора – фірма, від якої вони працють. Їй здають рибу, але фірма платить завжди на третину менше, ніж перекупник. Якщо зараз риба для покупця коштує 350, то контора її бере по 140, перекупник – по 200. І ще низка служб поруч із рибалкою харчується.

Щоб стати рибалкою, одного бажання недостатньо – потрібно неабияк потрясти сімейну скарбничку.

- Якщо човен з нуля зібрати дерев'яний - це коштує близько двох тисяч доларів, - зазначає Коротко про Сергій. - Підвісний мотор – півтори тисячі доларів, сітки побудувати оселедцеві – до 40 тисяч гривень. А тепер нам ще вигадали трекери – це 1000 гривень, техогляд човна – 2500 гривень та причал – 3000 гривень. Крім дріб'язку - весла і так далі...

Щоб пройти техогляд, у човні має бути вогнегасник, аптечка, рятувальний круг, два спасжилети, кошма - це брезентове покривало, щоб накривати вогонь, і якір з мотузкою від 20 метрів.

- А в човен нікуди це все класти, враховуючи, що там ще сітки мають бути і, з Божою допомогою, риба, - зітхає Сергій. – За ці гроші вигідніше документи зробити на моториста першого класу та піти у море на кораблі заробляти стабільно.

Відбити за рибальський сезон цю суму, в принципі, можна. Залежить - як працювати. Гарний рибалка за рік принесе тисяч десять доларів. Але тут має зійтися багато чинників – не тільки працьовитість та витривалість, а й фортуна має не підкачати.

- Все впирається в оселедець - короп, судак, сом так масово не підуть, - зазначають рибалки. – У морі ще був сезон пеленгаса, сазана, кефалі, іншої риби… Але на море тепер можна лише дивитися.

До речі

Чим дунайка така особлива?

Дунайка – це чорноморсько-азовський оселедець, який навесні йде на нерест у Дунай. Перед нерестом риба запасається жиром, що впливає на її смакові якості. Третина ваги риби – це жир. Пропливши 500 км Дунаєм, вона вже втрачає ці запаси.

Дунайка – вдвічі жирніша за матіас. Також має морський смак і приємний запах, а її м'ясо тане в роті.

Головна зовнішня відмінність від іншого оселедця – темна спинка.