Війна вимагає швидкої реакції на зміни агроринку – Шамрицький

Agronews.ua  поспілкувався із Григорієм  Шамрицьким головою ФГ «Моя земля 2015» та ТОВ «Полтава Агро» з Полтавщини.  Аграрій розповів про плани та перспективи на поточний рік, поділився секретами ведення власного бізнесу.

Григорію Григоровичу, розпочався новий агро-рік. Для аграріїв весна – відповідальна пора.  Які роботи нині проводяться в полі?

Так, уже в полі. Нині активно закриваємо вологу. Торік у нас були поля з кукурудзою, ми її пізно зібрали,  нині їх оремо та дискуємо. Розуміємо, що треба далі господарювати.

Зараз активно готуємось до посівної: купуємо засоби захисту рослин, насіння,  паливо – пастильні матеріали, домовляємось про добрива, з банками працюємо з приводу кредитування, пишемо заявки на участь у грантових програмах. До речі, один із них уже виграли. Можемо підтвердити, що допомога від держави та інших структур та партнерів йде активно.

Маєте власні приклади?

Так, ось зовсім недавно отримали 250 тисяч гривень на придбання глибокорозпушувача. Скористалися держпрограмою «Власна справа», що на порталі «Дія». У її рамках створили ще додаткових 2 робочих місця.  Кошти нам уже надійшли, якщо чесно, то ми вже й придбали глибокорозпушувач, взяли ще 2 людей до себе в команду.

Вважаю, що це гарна допомога від держави, як для нас підприємців, так і для звичайних людей. Адже в такий спосіб нам допомагають створити додаткові місця, а людям є стабільна робота зі стабільною зарплатою та соціальним пакетом.

Нині працюємо іще над рядом заявок для участі у подібних грантах. Бачимо, що це реально, доступно, до того ж від цього всі виграють. Це зовсім просто: якщо ти офіційно та відкрито працюєш, сплачуєш податки та нічого не приховуєш від різних служб. Можу сказати за себе та своїх друзів і знайомих – ми саме так господарюємо і тому нам отримати грант не так і важко.

Звісно, треба правильно написати заявку, розписати її детально, вказати всі деталі та нюанси, підійти до справи відповідально. Хоча, для нас це не важко, адже ми до всього так підходимо, бо все робимо на совість та зі щирою душею.

Я знаю аграріїв, які отримали гранти на сад, на теплиці, на обладнання, на техніку, на переробку. Всі ці гранти працюють. Якщо бізнес працює в офіційній площині і подаєш заявку, яка відповідає всім вимогам

Чимало аграріїв скаржаться на непростий час для господарювання. Ви ж оптимістично налаштовані. Поділіться секретами успіху.

В мене настрій завжди оптимістичний, бо я вірю в нашу Перемогу, окрім того, що допомагаю ЗСУ, я й турбуюся про продовольчу безпеку країни. Якби не вірив в силу та міць захисників та захисниць, то, напевно б, не займався фермерством, тим паче, що ці останні 2 роки – дуже важкі. Проте я щиро вірю в Перемогу України. 

Ці роки повномасштабної війни змінили вектор руху господарювання. Нині потрібно стратегічно мислити, я вважаю, що виживуть сильніші, ті, хто зможе адаптуватися, оптимізувати ряд процесів, правильно та вчасно зорієнтується, переформатується та буде розвиватися попри воєнний стан, стане ефективним.  І це не залежно від того, яку кількість землі обробляєш: чи 20 га чи 2000га. Треба просто змінити напрями роботи. Тоді все, такий фермер точно збереже свій бізнес. Тому, в майбутнє дивлюся з оптимізмом.

Такі підходи стосуються кадрів чи сівозміни?

Загалом всього процесу господарювання. Якщо говорити про сівозміну, то кукурудза сьогодні неприбуткова культура. До початку повномасштабного вторгнення, це була основна культура в моєму господарстві, більшість площ було засіяно саме нею.

Цього року не плануємо її вирощувати. Ми більший акцент ставимо на сою, соняшник. Знаю, що більшість моїх колег планують робити акцент на ріпак, він –  прибутковий. Якщо говорити про сівозміну, то рецепт переформатування та оптимізації – сіяти ті культури, які дають прибуток.

Так само треба підходити раціонально до підбору кадрів. До прикладу: раніше в мене один механізатор сіяв, інший – збирав. Тепер – це має бути універсальна людина, аби вона вміла працювати на техніці від закриття вологи, обробітку грунту до збирання врожаю. Адже чоловіків все менше, оскільки багатьох мобілізували на фронт, треба шукати людей – універсалів. Якщо ретельно підбирати персонал, то на той об’єм землі, який фермер обробляє, йому потрібно було, наприклад, 12 людей, а нині – лише 7. А це вже економія.

До того ж ряд процесів, які ми робили раніше, ми тимчасово призупинили.  До повномасштабного вторгнення ми ремонтували офіс, вкладали кошти в реконструкцію та будівництво, облагороджували територію. Зараз все це не на часі. Ми поставили ці справи на паузу і повернемося до них у кращі часи.

Вважаю, що нині кошти краще спрямувати на виплату зарплати працівникам, податки, допомогу ЗСУ, погасити відсотки по кредитах, частково оновлювати техніку, без якої не можливі технологічні процеси.  Такі процеси допоможуть вижити в таких непростий час.

Ви сказали, що збільшите посівні об’єми сої, не боїтеся, що у 2024 вона буде не таке прибуткова?

Ні. Ми збільшимо свої площі, але на фоні України – це будуть не великі об’єми. До того ж збільшення на рівні країни аж ніяк не вплине на світовий ринок сої, оскільки на сьогодні є дефіцит цієї культури і відповідно є попит.

Я не вважаю, що якщо аграрії України збільшать її вирощування, то це вплине на світові ціни. Можу припустити, цим скористаються недобропорядні трейдери, враховуючи чи сої буде багато, вони зможуть знизити ціну. Тоді не будемо продавати її. Ця культура не така вибаглива, як кукурудза. Її не треба сушити.

Кукурудза нині для нас збиткова. Вона в обробітку дорожча за сою в 3-4 рази.  Тому, цьогоріч плануємо сіяти ті культури, які економічно ефективні та вигідні для нас, які дають прибуток, які допомагають нам вистояти й вижити в такі нелегкі часи.