Моделі із модних журналів Радянського союзу доводилось відшивати самостійно, а майже в кожній родині були жінки, що вміли "підганяти" одяг по фігурі
Радянський союз не вирізнявся турботою про зовнішній вигляд своїх мешканців. Жіноча косметика, машини, модні одяг та взуття — щось оригінальне потрібно було "діставати".
В різні періоди мода була різною — від резинових чобіт на підборах до високих хутряних шапок. Головною була зручність — про приталений силует модниці того часу тільки мріяли. Водночас аби виділятися з сіро-коричневої маси однакових пальто та курток, виникає молодіжний рух модників-стиляг. Проте загального прийняття яскраві та химерні фасони не знайшли — стиляг не любили, про них виходили числені карикатури.
Продовжуючи тему верхнього одягу не можна оминути італійські плащі з болоньї. В Італії цей матеріал вважався "робочим", але в СРСР став предметом бажання. Він став настільки популярним, що плащі з болоньї носили навіть влітку — так у світі радянської моди з’явилося поняття "літнє пальто".
Далі мода йшла за віяннями епохи. Наприклад, в часи космічних перегонів з США у моду увійшли дуті куртки та взуття "а-ля" космонавти.
Проте готові товари в магазинах не відповідали вимогам модниць, тож жінки сідали за швейну машинку чи брали до рук спиці аби зробити зручним те, що продавалось на загал. З шапками була проблема — жінки носили або хустку, або високу хутряну шапку.
Боротися за право носити одяг
Занадто яскраві чи химерні витвори одягу привертали увагу — людей в такому вбранні осуджували колективами, піддавали жартам та карикатурам. Виділятися було не прийнято. Жінкам негласно заборонялося носити брюки — це вважалося непристойним. На початку 60-х в моду увійшли брючні костюми та туфлі на низьких підборах. Жінці, що так вдягнулась могли відмовити у вході в громадські місця, наприклад ресторани.
Проблема трусів
Одна з найбільших проблем Радянського союзу — білизна. Панталони з начосом, чоловічі кальсони та бюстгалтери трьох розмірів — такою була реальність спіднього у 50-60-х роках. За моделями, які вибивались з загальної лінійки, наприклад білизною з щільного атласу для жінок, вишикувалися багатогодинні черги. Чоловікам теж не щастило — коли в моду увійшли вузькі штани, важко було поєднувати їх з довгими кальсонами. Труси-боксери були тільки синього кольору і їх було не дістати. Тому чоловіки носили під завужені штани купальні плавки.
Гарне взуття було не дістати
Взуттєві фабрики були в багатьох містах, але найбільше цінувалося "чеське" та "югославське" взуття. За ним чергу займали з ночі. Воно вважалось якісним, зручним та мало більше розмаїття моделей. В 50-60-х роках в моді було взуття з тупими носами, а також інші чудернацькі моделі. Деякі з них прижилися і досі є на поличках магазинів.
Раніше "Телеграф" розповідав про модні предмети інтер’єру радянських часів. Багато із них зараз в квартирі є ознакою застарілості та несмаку.