Чи потрібно регулювати соцмережі?

Telegram, TikTok, Facebook, WhatsApp, Viber, Signal – б’юся об заклад, що бодай половина з цього списку вже давно вкорінилися у вашому смартфоні. Але таке розмаїття застосунків та соціальних мереж зустрінеш далеко не в усіх країнах. До прикладу, Telegram не став популярним ні в Європі, ні в Північній Америці, TikTok загрожує повне блокування у США, а загалом діяльність соцмереж регулюється законами.

Регулювання соцмереж – як це відбувається в тих країнах, на які ми орієнтуємося та чи не порушує це свободу слова громадян? Як на мене, це питання зараз особливо актуальне, тому пропоную розглянути, які правові запобіжники діють в ЄС та що може чекати на США.

У ЄС активно регулюють цифровий простір заради безпеки користувачів

З 2018-го року в ЄС почав діяти Загальний регламент про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR). GDPR переважно стосується захисту персональних даних громадян ЄС, а велика частина документа присвячена таргетованій рекламі у соціальних мережах та в інтернеті загалом. Водночас Регламент взагалі заборонив використання чутливих даних користувачів (наприклад, політичних поглядів) для налаштування реклами (із певними винятками для політичних партій та неприбуткових організацій). За недотримання норм організація або компанія може отримати штраф.

Наступний кроком у цій сфері став пакет Закону про цифрові послуги (The Digital Services Act, DSA) до якого входять Закон про цифрові послуги та Закон про цифрові ринки. Документи мають багато спільних характеристик та спільну мету – врегулювати цифровий простір ЄС через прості та єдині для всіх країн правила. Його прийняли в 2022-у, а обов’язковим для всіх платформ він став лише з 17 лютого 2024-го року.

Ключова мета DSA – запобігати незаконним діям в інтернеті та перешкодити поширенню дезінформації. Він забезпечує безпеку користувачів, захищає фундаментальні права та створює справедливе та відкрите онлайн-середовище платформ.

Цей закон є одним із найжорстокіших регуляторів соцмереж у демократичному середовищі, адже він зобов’язує платформи нести відповідальність за свою роль у поширенні неправдивого чи неприйнятного контенту. Крім того, DSA:

Встановлює спеціальні обов'язки для онлайн-ринків з метою боротьби з онлайн-продажем незаконних товарів та послуг;
Вводить заходи для боротьби з незаконним контентом в Інтернеті та обов'язки для платформ реагувати швидко, з урахуванням фундаментальних прав;
Захищає неповнолітніх в Інтернеті, забороняючи платформам використовувати цільову рекламу на основі використання персональних даних неповнолітніх, як визначено у законодавстві ЄС;
Встановлює певні обмеження на представлення реклами та використання чутливих персональних даних для цільової реклами, включаючи стать, расу та релігію;
Забороняє маніпулятивні інтерфейси, відомі як «темні схеми», та практики, спрямовані на введення в оману;
Також пошукові системи мають видавати рекомендований контент, що не базується на профілюванні.

У США можуть заборонити TikTok

Так звана «м’яка сила» – дивовижна річ. Хтось хоче просунути власні інтереси через музику чи кіно, хтось вміє робити це через кухню або літературу. Сьогодні хорошим прикладом soft power можна вважати соціальні мережі. У боротьбі за людські мізки нам можуть пропонувати котиків та песиків, швидкі рецепти та способи стати багатим. Такого добра вистачає в TikTok, який короткими відео буквально затягує тебе дивитися, коментувати та знімати.

Нагадаю, що застосунок родом з Китаю, але знайшов свою аудиторію й далеко за його межами. Він популярний в Україні, США та країнах ЄС. Але TikTok уже намагаються обмежувати. І на те є вагомі причини.

До прикладу, в Канаді блокують цей застосунок на офіційних урядових пристроях. Адже там переконані, що він невиправдано глибоко відстежує все, що відбувається в телефоні. Занадто глибоко, як для застосунку зі смішними чи корисними роликами.

У США вже давно критично ставляться до цього китайського дива. Найбільш категоричним зараз є штат Монтана, у якому з 2024-го року не можна буде пропонувати TikTok для завантаження. За словами губернатора штату Грега Джанфорте, ця заборона захищає громадян Монтани «від стеження з боку Комуністичної партії Китаю».

Однак заборона TikTok матиме не тільки місцевий характер. Джо Байден заявив, що в разі потрапляння на його стіл закону про можливу заборону соціальної мережі TikTok, він поставить під ним свій підпис. Президент не має заперечень до ініціативи конгресменів змусити китайську компанію ByteDance упродовж півроку продати цей сервіс. В разі відмови американські законодавці хочуть закрити доступ до TikTok на території країни, адже вважають, що з його допомогою уряд Китаю збирає інформацію про громадян США.

При чому, за заборону TikTok виступають не тільки демократи. Лідер більшості в Палаті представників республіканець Стів Скаліза вважає, що такий крок є критично важливим для національної безпеки.

Цікаво, що раніше НАТО заборонило своїм співробітникам користуватися застосунком.

«Facebook – ворог людей»

На можливу заборону TikTok відреагував 45-й президент США Дональд Трамп. В ефірі CNBC він назвав продукт Meta ворогом людей:

«Я вважаю фейсбук ворогом людей.

Я гадаю, фейсбук дуже погано впливає на нашу країну, особливо коли мова заходить про вибори».

Цікаво, що таку заяву він зробив саме у відповідь на те, що США можуть заблокувати Tiktok. А головний аргумент полягає в тому, що з забороною TikTok багато людей перейдуть у FB, а він, на думку Трампа, є небезпечним.

Поки що такі заяви не дійшли кудись далі за розмови і більше нагадують бажання 45-го президента не втрачати контакт зі своїм потенційним виборцем. Але цікаво буде постежити за розвитками Meta Цукерберга та X Маска, якщо американський народ іще раз обере республіканця президентом.

В Україні діють регуляції соцмереж

Ми вже звикли, що соціальні медіа стали світом вільнодумства. І це чудово, адже українці завжди шукатимуть той простір, де ніхто не буде забороняти їм висловлюватися. Однак на різних платформах уже діють ті чи інші обмеження або заборони.

Facebook до недавнього часу міг швидко заблокувати пост зі згадкою «Азову», а слова «русня», «москаль», «кацап» тощо ставали тригером і у Facebook, i в YouTube. Матеріал могли прибрати або вимкнути монетизацію від YouTube.

Ви можете бути блогером із величезною аудиторією в Instagram, але у вашої сторінки можуть початися проблеми, якщо замість звичних фото будете виставляти збори на підтримку армії. Такий контент усе рідше буде підтягуватися до топу стрічки.

Насичений російськими ІПСО TikTok також не толерує згадкам про війну та має низку стоп-слів. А згадки про бойові дії там ліпше приховувати через «в1йна» або «в!йн@». Всі розуміють, про що мова, але штучний інтелект такі речі іноді пропускає.

Як бачимо, регуляції соцмереж для українців уже діють, але важко сказати, що вони працюють на нашу користь. Як на мене, варто брати за приклад європейські закони, які захищають права користувачів, зменшують можливості таргетологів глибоко залізти нам під шкіру та найважливіше – шукати шляхи регуляції російської пропаганди. Наразі Telegram та Tiktok лідирують за кількістю ворожих ІПСО. Маємо шукати шляхи, щоб обмежити ворожі меседжі, які часто доходять до українців.