Еммануель Макрон і Олаф Шольц зустрілися, щоб налагодити свої стосунки: чи вдалося їм? — FT

Еммануель Макрон і Олаф Шольц зустрілися в Берліні 15 березня, щоб публічно продемонструвати єдність після низки гострих суперечок щодо політики в Україні, які викликали величезне занепокоєння станом франко-німецьких відносин. Суперечка між французьким президентом і німецьким канцлером досягла такої інтенсивності, що союзники побоювалися, що вона підриває європейську гармонію в критичний момент захисту України від російської агресії. Але під час зустрічі вони обидва посміхалися, разом запевняючи у своїй подальшій підтримці України й оголошуючи, що будуть домагатися, щоб прибутки від російських активів, заморожених в Європі, були використані на закупівлю зброї для України, пише Financial Times.

Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі, який приєднався до них пізніше на тристоронніх переговорах, сказав, що всі вони говорили "в один голос". Але експерти вважають, що ця зустріч навряд чи повністю розвіє занепокоєння щодо стану франко-німецьких відносин. Напруженість зараз настільки велика, що стала предметом громадського занепокоєння в обох країнах.

Шольц заперечує існування проблеми. За його словами, обидві країни завжди тісно співпрацювали, "навіть коли ми не погоджувалися з окремими питаннями".

Високопосадовці в Парижі й Берліні наполягають на тому, що на більшості рівнів співпраця проходить гладко і що обидві країни тісно пов'язані з багатьма питаннями. Але вони визнають, що між Єлисейськими полями та німецькою канцелярією існує певний конфлікт.

"Це не франко-німецька проблема — це проблема Макрона-Шольца. Але вона все одно має величезний вплив на все інше", — сказав Антон Хофрайтер, старший депутат від "зелених" і голова комітету Бундестагу з питань Європи.

Напруженість вибухнула минулого місяця, коли Макрон заявив, що Захід не повинен виключати можливість введення військ в Україну. Ця ідея була рішуче відкинута Шольцем, а також іншими союзниками, такими як США і Нідерланди. 

В умовах, коли Конгрес США заблокував виділення 60 мільярдів доларів на військову підтримку Україні, Макрон закликає європейських партнерів зробити більше, щоб допомогти Києву. З цією метою він організував конференцію лідерів минулого місяця в Парижі, щоб стимулювати нові пожертви на озброєння.

Але ця подія була затьмарена суперечкою про війська. Німецькі й французькі офіційні особи заявили, що ця суперечка маскує той факт, що серед західних союзників існує широкий консенсус щодо України. Але ця сутичка виявила фундаментальну різницю в підходах до політики.

"Стиль Макрона полягає в тому, щоб чинити тиск і перешкоджати, викладаючи ідеї на стіл — метод, який не завжди популярний, але може допомогти просунутися в розмові. Шольц більш обережний і не дуже балакучий", — сказала Камілла Гранд в Європейській раді з міжнародних відносин. 

Тим часом протистояння між Німеччиною та Францією триває. Під час поїздки до Праги минулого тижня Макрон заявив, що Європа "наближається до моменту коли потрібно буде не бути боягузами". 

Обидві сторони також сперечалися щодо військової допомоги Україні. Під час сесії запитань і відповідей у Бундестазі в середу 13 березня Шольц влучно зауважив, що Німеччина надає Україні цього року 7 мільярдів євро допомоги, тоді як Франція — 3 мільярди євро.

За цим стоять більш фундаментальні розбіжності щодо європейської безпеки. З огляду на ризик того, що Дональд Трамп може бути обраний президентом США в листопаді та скоротити роль США в НАТО, Макрон хоче, щоб Європа збільшила свою "стратегічну автономію". Шольц, тим часом, як і раніше, шукає прикриття у США для кожного свого великого кроку щодо України.