Чому в СРСР ціну набивали прямо на товарах: контроль був скрізь

Для людей, які виросли в Радянському Союзі, звичним явищем було бачити ціни, набиті прямо на товарах. Ця практика наразі може здаватися дивною, але тоді вона мала кілька причин.

OBOZ.UA зібрав інформацію та підготував матеріал про те, чому в СРСР не було паперових цінників в магазинах. Тоді ціна, написана прямо на продуктах була не лише способом позначення вартості, а й частиною тотального контролю з боку імперії.

Планова економіка

Наразі в Україні ринкова економіка. Це означає, що на ринку є безліч виробників різноманітних товарів, які встановлюють ціни залежно від якості товару, попиту, пропозиції тощо. А в СРСР вона була плановою. Тобто єдиним постачальником продукції в магазини була влада. Вона була єдиною, хто контролював виробництво, розподіл товарів та їх вартість. Фіксація цін дозволяла регулювати попит і пропозицію на ринку, тому в парерових цінниках просто не було необхідності. Товари завжди коштували однаково.

Боротьба зі спекуляцією

Керівництво СРСР самостійно визначало ціну на товари і не завжди зважало на їх реальну собівартість, бо намагалося зробити їх доступними для всіх, щоб формувати у громадян враження про доступність та достаток.

Тому цілком імовірно, що знайшлись би люди, які хочуть перепродати дешеві речі та продукти по дорожче. Але гравіювання ціни безпосередньо на товарах не дозволяла займатися таким видом заробітку.

Соціальна рівність

Радянська влада намагалася зробити людей в суспільстві рівними та однаковими. Тому не дивно, що окрім однакових обов’язків вона прагнула забезпечити громадян і однаковими правами. Вважалося, що фіксація цін сприяла зменшенню соціальної нерівності, оскільки усі люди, незалежно від їх статусу, купляли товари за однаковою ціною.