Британія та союзники повинні використовувати військовий призов для стримування Росії — міністр закордонних справ Латвії
Великобританія повинна розглянути можливість призову громадян на військову службу для стримування російської агресії. В ексклюзивному інтерв'ю The Telegraph міністр закордонних справ Латвії закликав країни НАТО розглянути модель "тотальної оборони", в якій велика кількість громадян-солдат може бути мобілізована в найкоротші терміни.
Кріш'яніс Каріньш також сказав, що Великобританії "неминуче" доведеться збільшити свої витрати на оборону до 3% ВВП. Латвія, яка знаходиться на передовій лінії протистояння Владіміра Путіна із Заходом, та має кордон з Росією, знову запровадила призов до армії після вторгнення в Україну. Всі працездатні чоловіки у віці від 18 до 27 років зобов'язані пройти 11-місячну службу, пише видання The Telegraph.
У січні генерал Патрік Сандерс, глава британської армії, заявив, що військові повинні мати можливість навчати й оснащувати "громадянську армію" в разі потреби. Відповідаючи на запитання, чи варто Великій Британії та іншим країнам звернути увагу на латвійську модель, Каріньш сказав, що він "рекомендував би".
Каріньш також повідомив, що його країна запозичила елементи фінської системи призову, яка "може бути дуже хорошою моделлю для багатьох з нас". Фінляндія має невелику постійну армію, "але дуже великий, дуже добре підготовлений" резерв воєнного часу, "тому вони можуть легко призвати 250 тисяч підготовлених військових".
"Зважаючи на те, що Путін залишиться при владі ще на шість років і прагне наслідувати Сталіна і розширити свій вплив, ми також повинні переглянути нашу модель тотальної оборони", — вважає Тобіас Еллвуд, колишній міністр і екс-голова комітету оборони парламенту Великої Британії.
Каріньш розповів, що в Латвії після проходження базової підготовки призовників "розбивають на професійні підрозділи" у співвідношенні три професіонали на кожного новобранця, що забезпечує "швидке навчання новачка". Міністр закордонних справ Латвії заявив, що Британія має "вирішальне значення" для безпеки країн Балтії й що НАТО буде захищати себе "з кожного квадратного сантиметра".
Нагадаємо, що раніше керівник МЗС Латвії повідомив, що наступним генеральним секретарем НАТО має стати представник країни, яка дотримується встановлених Альянсом витрат на оборону, а саме на рівні 2% від ВВП. Марка Рютте, прем'єр-міністра Нідерландів вважають головним фаворитом, однак його країна не досягла цільового показника витрат на оборону, встановленого НАТО.