Голуб миру став яструбом європейської політики: що західні ЗМІ пишуть про останні заяви Макрона

Президент Франції був одним із тих політиків, які після початку повномасштабного вторгнення ставили питання, як зберегти обличчя Путіну. Знадобилось близько 2-х років, аби з голуба-миротворця Еммануель Макрон перетворився на яструба, чий жорсткий тон лякає західні еліти та змушує їх виходити за рамки стандартного мислення.

Хоча й у скептиків постає логічне питання: чи справді Макрон планує підкріплювати свої слова відповідними діями? У цьому матеріалі 24 Канал аналізує останні заяви голови Єлисейського палацу, а також показує, що про це пишуть світові медіа.

Париж не збавляє градусів

За останні тижні Макрон вперше сколихнув інформаційний простір, коли 26 лютого за підсумками зустрічі європейських лідерів у Парижі не став виключати можливе відправлення військ НАТО в Україну. Хоча й президент Франції визнав, що немає консенсусу у західних лідерів щодо цього питання, його слова викликали жваві дискусії в демократичному політикумі та закріпили старт процесу пошуку згоди.

Макрон знову відмовляється виключати наявність західних військ в Україні,
– пише газета The Washington Post уже 14 березня, після великої розмови Макрона з каналами TF1 і France 2. Водночас журналісти вказують, що президент Франції наразі визначає такий крок як непотрібний.

Далі найголовніші заяви з інтерв'ю Макрона для французьких телеканалів.

• "Росія не може і не повинна виграти війну". Макрон переконаний, що потенційна перемога Кремля спричинить загрозу для Франції та всієї Європи. У його уявленні ця війна є екзистенційною – тобто боротьбою за існування.
• "Путін перейшов усі межі". Французький лідер критикує західних колег за те, що вони встановили обмеження у риториці стосовно Москви в той час, коли ватажок Кремля порушує всі норми: "Ми наклали занадто багато обмежень на свій словниковий запас".
• "Ми робили те, чого не збиралися". Макрон констатує, що західні лідери часто визначали певні політичні кроки як неможливі, а потім зрештою на них все одно йшли: "Два роки тому ми говорили, що ніколи не будемо відправляти ракети та літаки, ми це зробили. Ми не в скелелазінні. Ми не воюємо з Росією. Ми повинні бути чіткими, ми не повинні дозволити Росії перемогти"
• "Кінець безтурботності". Президент згадав, що між французьким Страсбургом і українським Львовом відстань менше як 1 500 кілометрів. Макрон акцентував, що війна триває на європейському континенті та впливає на життя звичайних людей. За таких обставин не можна жити безтурботно.
• "Ми ніколи не підемо в наступ". Французький лідер у будь-якому випадку виключає можливість ініціативи з боку Парижу щодо прямого зіткнення з російською армією, але з інтригою коментує про питання відправки західних військ в Україну: "У мене є причини не озвучувати конкретику. Я не збираюся виставляти це на огляд (Путіну – 24 Канал)".
• "Щоб в Україні був мир, не треба бути слабким". За словами Макрона, західний світ повинен "прозоро дивитися на ситуацію", і має "сказати з рішучістю, волею, сміливістю", що готовий вкласти кошти для досягнення спільної мети – не дати Росії перемогти.
• "2024 має стати роком прориву". Макрон зазначає, що український контрнаступ не досягнув бажаного успіху, що знаменувало певні зміни в підході до сприйняття ситуації. Він наголошує, що російська армія посилює наступ, але додає, що упродовж 2024 року потрібно зробити усе можливе.

Світова преса тиражує Макрона

Politico у заголовку свого матеріалу про французького президента називає його погляд на російську-українську війну "яструбиним". Аналітики акцентують на тому, що голова Єлисейського палацу "відмовляється відмовлятися" відправляти західні війська в Україну.

Водночас, на думку видання, головна мета нещодавнього інтерв'ю – залучити французьку громадськість до стратегії Макрона, схиливши суспільну думку до офіційної риторики Парижа.

Якби Росія виграла, життя французів змінилося б. У нас більше не було б безпеки в Європі,
– цитує Politico слова французького президента.

Станом на березень 2024 року, схоже, що французьке суспільство не сповна підтримує Макрона. В опитуванні, опублікованому центром Odoxa, 68% респондентів у Франції назвали коментарі Макрона щодо західних військ в Україні "неправильними".

Журналісти Politico також акцентують на тому, що більша частина населення Франції стурбована перетворенням такої могутньої країни як Росія на супротивника. Разом з тим остерігаються посилення напруги між Парижем і Берліном. Власне, формулювання німецького канцлера Олафа Шольца щодо Путіна не такі радикальні, на відміну від заяв Макрона.

А от журнал Foreign Policy називає французького президента "сумнозвісним у Європі політиком" з радикальними пропозиціями, голос якого лунає досить-таки самотньою. Аналітики припускають, що Макрон мав за мету просунути вперед дискусії на Заході щодо російсько-української війни, але ставлять під сумнів результативність його риторики.

Якщо Макрон дійсно серйозно ставився до можливості розміщення європейських військ в Україні, його підхід залишає бажати кращого. Йому, наприклад, слід було координувати дії принаймні з кількома ключовими союзниками… Кроки Макрона відхилили європейські лідери, їх доведеться переконувати за лаштунками. Загалом публічні докори та виступи в стилі Макрона мало приносять користі.

Проте все ж експерти визнають, що президенту Франції вдалось захопити заголовки західних газет та у такий спосіб відвернути увагу від того, що Париж не є серед лідерів у наданні допомоги Україні. За даними Кільського інституту світової економіки, Франція посідає всього 22 місце серед 27 членів Європейського Союзу за обсягом допомоги Україні у відношенні до ВВП.

"Якщо Франція хоче лідирувати в європейській безпеці, їй слід менше зосереджуватися на спробах роздмухувати ідею військами, а більше – на співпраці з наявною контактною групою з питань оборони України, аби надіслати Києву більше військової підтримки, зокрема, французьку зброю та техніку. Поки не пізно", – наголошують експерти.

Веймарський трикутник прагне згоди

Одразу після резонансного інтерв'ю 15 березня Еммануель Макрон вирушив до Берліна, щоби, як пише The New York Times, згладити розбіжності між Францією, Німеччиною та Польщею щодо бачення російсько-української війни.

Ці три країни відомі як Веймарський трикутник: Берлін представляв німецький канцлер Олаф Шольц, а Варшаву – польський прем'єр-міністр Дональд Туск. Слід сказати, що після слів Макрона щодо західних військ в Україні, ці дві держави рішуче відкинули відповідну ініціативу.

Макрон хотів розвіяти занепокоєння з приводу того, що франко-німецький "двигун Європи" розпорошується. Зустрічі закінчилися посмішками, але увінчались малою результативністю щодо питань, стосовно яких Берлін і Париж розійшлися,
– пише газета.

Саме The New York Times згадує про Макрона як одного із європейських голубів миру у минулому. За словами аналітиків, французький лідер, почуваючись приниженим через свій початковий контакт з Путіним, став найбільшим політичним яструбом за останні два роки.

Також журнал The Economist погоджується, що Макрону, Шольцу та Туску вдалося всього частково показати "щасливе обличчя" після перегорів. Лідери трьох країн оголосили перелік домовленостей щодо посилення підтримки України, які передбачали незначні поступки з усіх сторін, зокрема, це:

• створення коаліції з озброєння дальньої дії;
• використання заморожених російських коштів для покупки зброї;
• узгодження позиції щодо недопустимості ініціювання ескалації.

Попри скептицизм, експерти висловлюють сподівання на майбутнє щодо результативності домовленостей між Макроном, Шольцом та Туском. Фахівці зі The Economist називають Францію найсильнішою стратегічною державою Європи, Німеччину – країною з надзвичайно сильною економікою, а Польщу – європейським оплотом проти Росії та державою з найдинамічнішою економікою.

Якщо ці три складники вдасться об'єднати, підкріплювати слова діями, то сумнівів у перемозі світла над темрявою бути не має.