Як слід розуміти войовничі заяви Макрона

Президент Франції Еммануель Макрон близько місяця демонструє надзвичайну активність у ракурсі заяв та ініціатив щодо підтримки України у війні проти Росії.

Наприкінці лютого він не виключив, що війська НАТО можуть зайти в Україну, а також разом із Чехією оголосив про створення "коаліції глибокого удару", суть якої – забезпечення ЗСУ необхідною зброєю, зокрема ракетами великої дальності.

У березні Макрон неодноразово наголошував, що французькі війська можуть опинитися в Україні у разі ескалації з боку РФ.

Він також попереджав, що Франція не має червоних ліній у ракурсі підтримки України.

Але я оцінюю заяви Макрона як політичні. І є кілька причин, чому вони робляться.

По-перше, це бажання Франції отримати неформальне лідерство в Європі на тлі здається нерішучості Німеччини, відході США до внутрішнього порядку денного.

По-друге, бажання Макрона зрушити з мертвої точки питання військової підтримки України, що зависло в кількох столицях. І він намагається це зробити, піднімаючи планку, розширюючи так звані червоні лінії.

По-третє, відіграють роль особистісні чинники, пов’язані зі схильністю Макрона робити гучні заяви, бажаючи продемонструвати французьке лідерство, зокрема, на українському напрямі.

Думаю, що на практиці такі заяви навряд чи призведуть до розгортання військ НАТО на території України, їхньої участі у війні проти Росії. Максимум це може вилитися у створення обмежених груп інструкторів з навчання ЗСУ або груп охорони стратегічно важливих об’єктів.

Участь військ країн-членів НАТО безпосередньо в бойових діях в Україні не буде. І про це сказали всі, включаючи представників французького уряду.