Справжні причини, чому Макрон змінив свою політику щодо України — The Telegraph

Ми "єдині в цей день", заявив Еммануель Макрон після зустрічі з Олафом Шольцем у Берліні, і "сповнені рішучості ніколи не дозволити Росії перемогти" у війні в Україні. Ця демонстрація єдності відбулася після місяців надто публічної напруженості між двома лідерами, уособленням якої стало те, що французький президент, вочевидь, обдурив німецького канцлера, заявивши, що Захід "не виключає" застосування військової сили в Україні.

Макрон, який полюбляє деструктивні публічні виступи, бере участь у боротьбі за владу з більш обережним Шольцем, який намагається закрутити гайковий ключ у франко-німецькому механізмі європейської політики. В основі цієї боротьби лежить раптове перетворення французького президента з "голуба на яструба" щодо України, вважає The Telegraph.

Коментарі Макрона про можливість введення європейських військ в Україну стали дивовижним поворотом для президента, який колись застерігав від приниження Москви й наполягав на тому, що дипломатичні канали з Путіним мають бути відкритими. Щоб зрозуміти причини цього несподіваного повороту, видання The Telegraph поспілкувалось з численними джерелами на Єлисейських полях і в Бундестазі. Вони змальовують картину лідера, який відчайдушно прагне, щоб його вважали домінуючою силою в Європі на тлі мінливого політичного ландшафту як на міжнародному, так і на внутрішньому рівні.

Німеччина неодноразово давала зрозуміти, що не вважає Францію такою, що не виконує своїх зобов'язань щодо поставок зброї — думку, яку, як повідомляється, поділяють і США. Простіше кажучи, Берлін перебирає на себе економічне лідерство в Європі, а Париж — стратегічне.

Щоб перехопити роль європейського стратегічного лідера щодо України, Макрон ретельно спланував заяву-бомбу. На саміті в Парижі, присвяченому підтримці Києва, він припустив, що європейські країни можуть ввести війська в Україну. Джерела на Єлисейських полях стверджують, що Макрон попередив Шольца про свої наміри за два дні.

"Макрон прагне не лише до лідерства в Європі, але й до того, щоб його вважали лідером регіону щодо України на глобальному рівні, особливо напередодні виборів у США, які можуть призвести до повернення в Білий дім непередбачуваного Дональда Трампа, який зазіхає на інтереси НАТО", — пише видання.

Це ще одна причина, чому Макрон вирішив змінити ситуацію. Франція і Європа потребували ментального стрибка від затишної впевненості старої, вмираючої епохи до суворих реалій нової. Французькі джерела повідомили, що він хотів внести "стратегічну невизначеність" у протистояння з Росією. На його думку, набагато краще тримати Путіна в здогадках, ніж дозволити йому повірити, що Україні буде дозволено впасти.

Існує ще одне, більш внутрішнє занепокоєння, яке Макрон намагається розвіяти своєю новою позицією. "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, партія, яка в минулому захоплювалася Путіним, має намір перемогти центристів президента на виборах до Європейського парламенту в червні.

Що сталося з Макроном і чого тепер чекати Україні — читайте у статті Олега Шамшура.