Макрон проти Шольця: як від України залежить, хто буде лідером Європи

Протистояння ЗСУ російським окупантам продовжує змінювати позиції деяких західних союзників України. У Європі, наприклад, посилилася боротьба за лідерство у стані симпатиків України. Яскравим прикладом є президент Франції Еммануель Макрон, чиї висловлювання про можливе введення військ в Україну чи не щодня розбурхують Європу.

У цей же час канцлер ФРН Олаф Шольц продовжує чинити опір надсиланню в нашу країну ракет Taurus, що вже само по собі позбавляє його статусу головної антипутинської сили в Європі. Адже є ще й Великобританія, яка один із головних союзників Києва. Хто і як сьогодні просуває свої позиції в Європі, використовуючи тему допомоги для нашої країни?

Французько-німецька «дуель»

Британське видання The Telegraph на основі інформації від джерел в оточенні Еммануеля Макрона та Олафа Шольца повідомляє, що несподіване перетворення французького президента Еммануеля Макрона з "голуба" (готового до компромісу з Путіним) на "яструба" у питаннях підтримки України відображає його бажання стати лідером світу на тлі нерішучості інших країн.

Нібито раніше Париж недостатньо допомагав Україні, в чому його звинувачували США, і це зачіпало французів. Паралельно з цим Німеччина посилила військову допомогу Києву, а це Парижу видалося зазіханням на їхній статус домінуючої військової сили в Європі.

І зараз між Францією та Німеччиною спалахнула свого роду "дуель" за лідерство, яка й вилилася в гучну заяву Макрона про можливе відправлення військ в Україну.

Тобто Макрон прагне стати лідером не просто європейської коаліції, яка підтримує Україну, а очолити ці процеси у глобальному масштабі. Особливо в контексті ситуації зі США, де незабаром може змінитись президент. Тут його позиція помітно розходиться із Шольцем, який хоче, щоб США продовжували панувати над Європою.

Ще одна причина, чому Макрон вирішив «підбадьорити» ситуацію, це бажання змусити Європу до "ментального стрибка" – від затишного спокою останніх десятиліть до суворих реалій нової доби.

The Telegraph пише, що є і внутрішньополітичні причини радикалізму французького президента. Це стосується внутрішньополітичної боротьби у самій Франції, де головним суперником для правлячої партії є праві на чолі з Марін Ле Пен, яка робила ставку на симпатію до Росії та Путіна протягом усієї своєї політичної кар'єри і лише недавно виступила з критикою на адресу російського правителя.

Таким чином, Макрон нібито хоче радикалізувати французьких виборців та поставити їх перед вибором – за Путіна чи проти Путіна.

Зараз, щоправда, і Ле Пен уже висловлює підтримку Україні, нехай поки що й на словах.

"Українській нації ми зобов'язані висловити нашу повагу та нашу підтримку. Напавши на Україну, Росія спровокувала війну на порозі Євросоюзу та найдраматичнішу за останні 20 років геополітичну кризу", - сказала Ле Пен під час виступу в Національній асамблеї 14 березня.

По суті, це вказує на боротьбу лідерів рухів і партій, які почалися висувати своїх кандидатів на майбутні президентські вибори.

Європа прозріває

Є також версія, що Макрон змінює парадигму підтримки Києва тому, що важливість перемоги України дійшла до західних політиків, які ухвалюють рішення. І вони готові зробити більше.

“Ми, безумовно, наближаємось до того моменту, коли в Європі доречно не бути боягузом. Ми ніколи не хочемо бачити трагедій, що трапляються. Не хочемо бачити, що поставлено на карту. І я вірю, що в Європі усвідомлюють те, що зараз відбувається. Що війна повернулася на нашу землю, що сили, які стали нестримними, з кожним днем ​​збільшують загрозу для нас”, - заявив Еммануель Макрон. Але водночас не варто скидати з рахунків, що причиною зміни позиції Макрона щодо війни в Україні можуть бути особисті амбіції, вибори до Європарламенту і навіть намір відвернути увагу від провалів у внутрішній політиці.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому виданню Le Monde пояснив, у чому він бачить причину такої різкої зміни позиції Макрона. «Президент Франції, ймовірно, усвідомив, що Путін особисто обдурив його. Путін дав слово певним лідерам, що широкомасштабного вторгнення не буде, буквально за кілька днів до цього. Тому Макрон більше не довіряє Путіну. Справді, це зайняло час, але результат є", - зазначив Зеленський.

Шольц все ще сильно боїться Росії

У той же час Німеччина та її канцлер Олаф Шольц демонструють якусь нерішучість у питанні допомоги нашій країні. Він не лише критикує ідею Макрона, а й багато місяців вагається щодо надання далекобійних ракет Taurus.

Американське видання Politico пише, що канцлер Німеччини Олаф Шольц посіяв плутанину і збентеження по всій Європі своєю суперечливою позицією щодо допомоги Україні. "Поведінка Шольца показала, що, з погляду безпеки Європи, вона не та людина, не на тій посаді і не в той час", - сказав колишній міністр оборони Великобританії Бен Уоллес.

Головною причиною, чому Шольц відмовляється сказати, що він бажає перемоги України, та сама, чому він не хоче надати Києву необхідне для досягнення цієї мети обладнання: глибоко вкорінений страх перед Росією. Канцлер заявив, що ракети не можуть бути відправлені в Україну, оскільки це спричинить розміщення німецьких військ на території країни для їх програмування, що, за його словами, може загрожувати небезпечною ескалацією. І відчуваючи слабкість Шольца, Москва пригрозила Німеччині "жахливими наслідками", якщо Taurus буде розміщено на території України.

"Аргументи Шольца були розібрані один за одним і виявилися відмовками. Союзники вже відправляли подібну зброю і не зіткнулися з заходами у відповідь. Все, що робить Шольц, - це проєктує слабкість і робить Німеччину ще більшою мішенню", - вважає старший науковий співробітник Німецької ради з питань міжнародних відносин Бенджамін Талліс.

Британія – історичний суперник Росії

Водночас у Європі Україна має дуже серйозного союзника – Великобританію, яка після виходу з Євросоюзу хоче відновити свій вплив у світі і в Європі зокрема. А в деяких питаннях допомоги Лондон налаштований більш рішуче, ніж навіть США.

Лондон зацікавлений у стратегічному партнерстві з Україною як противазі впливу Росії. Британія хоче стати ключовою державою Європи. А пострадянський простір поряд із Близьким Сходом розглядається Лондоном територією, де має поширитися британський вплив. Головне посилення співпраці з Україною, що активно розвивається, полягає в тому, що Британія є глобальною державою, у якої в усіх регіонах світу є свої інтереси, а також союзники, важливі партнери та суперники.

Росія, на думку Лондона, це закономірний конкурент. Британія офіційно визначила Росію як свою найгострішу та актуальну проблему. І Україна є плацдармом сутичок інтересів цих двох країн. Тому британські партнери продовжують нарощувати допомогу. І обіцяють робити це до повної поразки Кремля.

Думка експерта

Тарас Загородній, експерт-міжнародник:

- Зміна позиції Макрона пов'язана зі стійкістю української армії та народу. У світовій політиці люблять лише сильних. Ми вистояли та успішно протистоїмо Росії. Спочатку, під час свого приїзду влітку 2022 року, Марон мало не вмовляв Україну здатися. Зеленський повіз та показав йому Бучу… Тепер же він повністю за перемогу України. Зрозуміло, що Макрон так хоче заробити собі бали та додатковий хайп. А нам треба запам'ятати, що у цьому світі люблять лише себе, а дружать за гроші та за потребою. Зараз Макрон підтримує нас тому, що відчув нашу силу та завзятість. Принцип міжнародної політики: ти сам собі допомагаєш і тобі допомагають.