На Черкащині відмовляються сіяти кукурудзу

Кукурудза на Черкащині залишається однією з найурожайніших культур. За 2023 рік регіон зібрав рекордну кількість зерна — понад чотири мільйони тонн. Але аграрії відмовляються її сіяти. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.

Кукурудза лідирує за врожайністю, та не за збутом, розповів директор обласного департаменту агропромислового розвитку Роман Косенко.

Ячмінь, горох, пшениця – 70 тисяч гектарів ярих культур станом на 15 березня засіяли в Україні. Посівна кампанія у 2024 році розпочалася на два тижні раніше, розповів Суспільному перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Однак на Черкащині є культура яку зібрати не вдалося ще з минулого року — це кукурудза. Також вона — серед найурожайніших.

У 2023 році, зі слів директора обласного департаменту агропромислового розвитку Романа Косенка, На Черкащині зібрали рекордну кількість зерна — понад чотири мільйони тонн. У 2024 врожайність прогнозують ще більшу. Проте деякі аграрії її сіяти відмовляються. Аграрій із села Дмитрівка Іван Пономар нині рахує збитки. Увесь торішній врожай кукурудзи залишив на полях:

“Восени у мене була така ситуація, що волога була десь в районі 20 %, брали закупівельна ціна була три тисячі. Думав, хоч весною ціна підніметься — ні. Як осіння кукурудза нікому не потрібна була і ціни не було, так і зараз”.

У власності фермера вісім гектарів землі. П’ять із них засівав кукурудзою. За 10 тонн зерна мав до 60 тисяч гривень щороку. Нині ж вирощувати кукурудзу для нього збитково:

“Я дуже у великому мінусі. Задискував, потім виорав, закультивував, посіяв, сівалку наймав — заплатив майже 10 тисяч і плюс солярка. І потім пішло: посівний матеріал, міндобрива, захист рослин, оприскування, потім двічі робив підживлення, а в результаті поки у мене взагалі нуль. Прибутку нема ніякого. Втрати в цьому році будуть великі”.

Та поля цьогоріч простоювати не будуть, пояснив фермер. Сіятимуть олійні культури — сою, ріпак, соняшник.

Аграрій Володимир Драч посіви кукурудзи торік скоротив удвічі. Вільну землю засіяв ріпаком:

“У мене близько чотирьохсот гектарів. Я зазвичай сію 100 гектарів пшениці, 80 — соняшника, кукурудзи гектарів з 80, трошки ячменю. В цьому році кукурудзи зменшив, було 40 – додав ріпак. З ріпаком – це перші гроші йде. Засівається кінець червня, початок липня. Ще коли в когось дозрівають кукурудза чи соя, то з ріпаку вже можна якісь гроші отримати”.

Пробує вирощувати й нішеві культури, додав пан Володимир. Цього року вперше засіяв пивоварний ячмінь:

“Це я засіяв тут 5 га, чисто на розвід. Може вдасться, якийсь контракт укласти із пивоварними компаніями. Переваги мої в тому, що є своя техніка. В мене є свої сівалки, трактори. Комори є, щоб зберігати, і зерновози, щоб перевозити. До війни ми встигли придбати комбайн по програмі «Доступні кредити 5-7-9 %», держава дала таку можливість. І до зернового комбайна ще жниварку для збирання кукурудзи. Ми свою кукурудзу ще з осені убрали”.

Та попри труднощі зі збутом кукурудзи, ця культура залишається лідером з вирощування. Бо ж ґрунт сприятливий, пояснив директор обласного департаменту агропромислового розвитку Роман Косенко:

“За 2023 рік Черкащина зібрала рекордний врожай – це було 4.6 млн тонн. Вона посіла друге місце за врожайністю. Середня врожайність була 72 центнери з гектара. Порівняно з минулим роком 59,8 центнера з гектара. Відповідно до умов нашого регіону, кукурудза – це найкраща рослина”.

Попри агрологістичні проблеми експорт збіжжя на Черкащині у порівнянні з 2021 роком збільшився у півтора раза, розповів директор обласного департаменту агропромислового розвитку Роман Косенко:

“Є логічне пояснення: ми торік отримали 4,6 мільйона тонн, це рекорд. Якщо порівнювати з 2015 роком, то тоді для нас рекордним було 2,6 мільйона тонн. Тому, відповідно, змінюються технології, покращується врожайність і ми отримуємо в сумі збільшення експорту. За 2023 рік Черкаська область експортувала на 1 мільярд 220 мільйонів доларів США. У 2021 році це було близько 661 мільйона доларів США”.

Черкащина на девʼятому місці по експорту зерна серед областей України, додав Роман Косенко. Тому для стабільної роботи фермери мають обирати декілька напрямів:

“Агропромисловий сектор має виробляти продукцію, сировину, переробляти, переробляти її, наприклад, на корм, йти у тваринництво, в переробку і в доробку”.

То що ж сіяти аграріям, аби і прибуток мати, і не хвилюватися за подальшу долю зібраного врожаю – запитали в Міністерства аграрної політики. Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький відповів:

“Одну культуру виділити важко. Можна сказати, що якщо дивитися в розрізі культур, то буде максимальний показник по сої, де знову ж зростають площі і потенційно збільшується виробництво. Але в цілому такі топвиробництва — це залишається кукурудза, пшениця та соняшник. Відповідно, залишається далі наголос на олійних культурах, вартість яких вища за одну тонну, відповідно логістика, витрати на логістику не є наскільки критичними. Плюс наразі відновлений морський коридор, він фактично дозволяє експортувати будь-яку продукцію”.

Зі слів Тараса Висоцького, Черкащина – історично сильний аграрний регіон. Тут вирощують усі культури та максимально уводять в експлуатацію площі посівів. Оптимізму нині додають й погодні умови. Тож аграрії мають усі шанси отримати ще кращі показники, ніж у попередні роки.