Не Бускетс, але й не Тимощук: хто замінить Степаненка в матчі Боснія - Україна

Коли Сергія Реброва запитували про травму Тараса Степаненка, про його можливу готовність бути на зборі, то головний тренер національної команди був збентежений та видав це своїми словами. Проти Боснії та Герцеговини він точно не зіграє, але в збірній сподіваються, що будуть шанси на фінал плей-оф кваліфікації Євро-2024.

"Можливо, ми викличемо його на наступний матч. Побачимо, якою буде динаміка", - сказав Ребров ще на початку березня.

У складі збірної України є багато гравців із топчемпіонатів, багато ось-ось майбутніх гравців з топчемпіонатів, але виходить так, що відсутність 34-річного опорного хавбека може бути вирішальним фактором в боротьбі за вихід на Євро.

Зінченко чи Мудрик, Циганков чи Довбик, Ярмоленко чи Судаков не є незамінними гравцями, а Степаненко саме такий.

У часи, які ще не є якимось далекими у числовому значенні, але є неймовірно давніми в розвитку футболу, в Україні легко знаходилися гравці для схеми з трьома опорними хавбеками. Й десяти років відтоді не пройшло, як Михайло Фоменко використовував цю формацію та не мав проблем із тим, аби набрати потрібну кількість гравців.

Світ змінився. Й колись найпопулярніша позиція в українському футболі стала найбільш дефіцитною. Номінальні опорні півзахисники - це вже не тільки ті, хто мають бігати за суперниками, руйнувати атаки та бути самовідданими псами оборони. Не менш важливим фактором стала й гра з мʼячем.

За час переходу з одного періоду в інший в Україні зʼявився тільки один гравець такого амплуа. Степаненко зберіг усі найкращі якості старого опорного півзахисника, але при цьому вміє грати з мʼячем, здатен бути корисним на початковій стадії атаки та робить правильні рішення на полі під час конструювання атак. Авжеж, він не Бускетс чи Родрі, але при цьому він і не Тимощук.

Гарно бути не Тимощуком ще й тут.

Виходить, що другого такого гравця в складі збірної України немає. В Україні другого такого гравця немає, а тому втрата Степаненка є найбільшою з можливих, якщо зважити на обставини та варіанти заміни. Рівноцінною за значенням хіба могла б бути відсутність Іллі Забарного.

Та все ж хтось замість Степаненка має зіграти. Варіантів два: Сергій Сидорчук, який у ранжуванні опорників збірної України радше не конкурентом Степаненка є, а резервістом, та Володимир Бражко, який взагалі отримав перший виклик до національної команди в карʼєрі.

Сидорчука у нас прийнято помилково оцінювати та інтерпретувати. Він якраз один із тих футболістів, хто зумів підлаштуватися під обставини та пристосуватися до змін, ставши опорним хавбеком сучасного зразка. Але при всіх своїх нібито очевидних уміннях та моделі поведінки, Сидорчук узагалі не є опорним півзахисником за душевним поривом та головними тактичними здібностями. Для опорного хавбека він не досить добре контролює ситуацію за спиною, тримає позицію та взагалі організовує оборонні процеси. Сидорчук швидше гравець від штрафного до штрафного, який багато бігає та виконує великий обсяг роботи, ніж знаходиться поміж захисниками та півзахисниками, організовуючи гру, склеюючи команду.

Найкращим періодом у карʼєрі Сидорчука завжди буде гра в трикутнику Динамо Реброва з Сергієм Рибалкою в ролі центрального хавбека та двома бокс-ту-боксами вище.

Досвідчений гравець та екскапітан "біло-синіх" має досвід гри в ролі Степаненка. Зрештою, його ж легко будуть називати опорним хавбеком, хоча він таким не є та не є таким опорним хавбеком як Степаненко.

Володимира Бражка увесь сезон хотіли побачити в національній збірній. Після гарного минулого чемпіонату в Зорі він замінив Сидорчука в Динамо не лише на полі, але навіть в деяких матчах був капітаном команди. Він став лідером нового складу молодіжної збірної України.

Однак з усіма успіхами та прогресом, не найкраща ситуація, коли дебют 20-річного футболіста припадає на плей-оф кваліфікації. Бражко поки молодий незрілий гравець. Головна різниця не в досвіді як такому, а в тому, що молодий здібний футболіст має великі перепади між своїми найкращими якостями та проблемними, з досвідом під час правильної роботи та розвитку ця різниця зрівнюється через бажання покращити те, в чому ти поганий.

Бражко вміє зробити як перший пас, так і останній, вміє пробити з далекої відстані та здатен агресивно зіграти один в один. Але при цьому в нього є проблеми у грі з мʼячем під тиском та він губиться під час позиційних атак суперника.

Наразі він більше Сидорчук, а не Степаненко, якщо узагальнювати. А тому й заміною Тарасу якщо буде, то не настільки ефективною.

Сидорчук та Бражко можуть зіграти на місці Степаненка, проте ніхто з них може виконувати функції Степаненка. Обирати когось доведеться. І відштовхуватися від цього тренерському штабу.

Якщо говорити про різні фактори від досвіду до взагалі знайомства з принципами гри цієї команди та цього тренерського штабу, то варіант із Сидорчуком має вигляд пріоритетного. Зрештою, скільки вже років існує цей рейтинг опорників в Україні: 1) Степаненко; 2) Сидорчук.

Та якщо Бражко за тиждень схопить усі нові знання та зрозуміє принципи гри, то можна чекати в стартовому складі і його. У Люка Скайвокера небагато часу було на підготовку перед зустріччю з Дартом Вейдером та руйнуванням зірки смерті. Й зустрітися довелося без того, хто мав бути його вчителем.

Це було б сміливим рішенням. В Україні цінується сміливість, але коли відповідальність лежить на тобі, то без надійності та обережності нікуди.

Ігор Бойко, для Чемпіона

Фото: УАФ, ФК Динамо

• Те, що допоможе здолати Боснію: як буде грати збірна в плей-оф кваліфікації Євро-2024 в атаці
• "Ми могли померти будь-якої миті": легенда збірної Боснії в дитинстві пережив війну та захоплювався Шевченком

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua