Вибори Путіна: в NYT назвали 5 гучних висновків з перемоги диктатора

Очікується, що Путін використає масштаб своєї перемоги для виправдання подальшої агресії в Україні. Багато росіян не знають, що буде далі.

У Росії пройшли президентські вибори, на яких Володимир Путін отримав перемогу із показником у понад 87% голосів. Він цинічно заявив, що голосування відображає прагнення до “внутрішньої консолідації”, яка дозволить РФ “ефективно діяти на лінії фронту”, а також в інших сферах, таких як економіка.

Видання The New York Times наводить пʼять висновків, які можна зробити із перемоги Путіна.

71-річний диктатор тепер буде президентом щонайменше до 2030 року, вступаючи на п'ятий термін у країні, чия Конституція нібито обмежує кількість президентів двома. Видання пише, що голосування, перше з часу повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, мало на меті як створити суспільний мандат на війну, так і відновити імідж Путіна як втілення стабільності. Тим не менш, росіяни дещо стривожені тим, які зміни може принести голосування.

1. Хоча перемога Путіна була заздалегідь визначеною, його показники перевершили всі очікування

Існує закономірність у президентських голосуваннях за участю Путіна: його результати щоразу стають кращими. У 2012 році він отримав 63,6% голосів, а в 2018 році, після продовження президентських повноважень до шести років, — 76,7%. Експерти очікували, що цього разу Кремль отримає результат близько 80%, але Путін отримав ще більший відсоток, ближче до 90%, хоча підрахунок голосів ще не був остаточним.

Лояльні опозиційні партії майже не зареєструвалися. Жоден з трьох інших кандидатів, допущених до голосування, не отримав більше п'яти відсотків голосів.

Президентські вибори в Росії вже давно слугують засобом для того, щоб вся система виглядала легітимною. Але така велика перевага Путіна, який переробив Конституцію, щоб дозволити йому залишатися в Кремлі до 2036 року, коли йому виповниться 83 роки, ризикує підірвати цей авторитет. Це може викликати питання в дедалі більш авторитарному Кремлі про те, навіщо Росії потрібні такі імітаційні вправи.

2. Кремлю не вдалося повністю досягти того образу національної єдності, якого він прагнув

Путін завжди прагне створити образ політичної стабільності і контролю, який ретельно відрежисовані президентські голосування покликані відшліфувати. Але цього разу відбулися три події, пов'язані з опозиційною політикою, які затьмарили цей образ.

Перший був у січні, коли тисячі росіян по всій країні вишикувалися в черги, щоб підписати петиції, необхідні для включення Бориса Надєждіна, раніше маловідомого політика, який виступав проти війни в Україні, до виборчих бюлетенів. Кремль не допустив його до виборів.

Потім у лютому в арктичній в'язниці раптово помер Олексій Навальний, найзатятіший політичний опонент Путіна. Тисячі скорботних, які прийшли на його похорон у Москві, скандували проти Путіна і війни, і навіть під час голосування люди продовжували покладати квіти на його могилу.

Організація Навального схвалила план масового виходу виборців опівдні на знак мовчазного протесту проти Путіна і війни. Вдова Навального, Юлія Навальна, яка голосувала в посольстві Росії в Берліні, сказала, що вписала ім'я свого чоловіка в бюлетень, і подякувала всім, хто чекав у довгих чергах в рамках акції протесту.

Але було важко зрозуміти, як протест може перетворитися на якийсь стійкий рух, особливо перед обличчям репресивних заходів, які стають дедалі жорсткішими після початку війни в Україні в лютому 2022 року. Наприклад, уряд Путіна затримав сотні людей, які публічно оплакували Навального.

3. Путін претендуватиме на народний мандат на продовження війни в Україні

Кампанія Путіна і саме голосування були обрамлені війною. Його груднева заява про те, що він балотуватиметься на наступний термін, пролунала у відповідь на запитання ветерана війни, який звернувся до нього із закликом балотуватися. Символ виборів — галочка в синьо-біло-червоних кольорах російського прапора — нагадував букву “V”, яка також іноді використовується для демонстрації підтримки російських солдатів.

Голосування відбувалося в окупованих регіонах України, хоча Росія не повністю контролює чотири області, які вона анексувала. Спостерігалися елементи примусу, коли працівники виборчих дільниць приносили урни для голосування додому у супроводі озброєного солдата. В окупованих регіонах перевага Путіна була навіть вищою, ніж у самій Росії.

Путін ніколи не визнавав, що він розпочав війну, вторгнувшись в Україну. За його словами, він був змушений провести “спеціальну військову операцію”, щоб запобігти використанню Заходом України як троянського коня для підриву Росії.

Він описав явку на виборах, яка склала понад 74 відсотки з більш ніж 112 мільйонів зареєстрованих виборців, як “обумовлену тим, що ми змушені в буквальному сенсі слова, зі зброєю в руках, захищати інтереси наших громадян, нашого народу”.

4. Війна і надалі залишатиметься головним принципом для Кремля

У своєму щорічному зверненні до нації в лютому, яке стало головною промовою його передвиборчої кампанії, Путін пообіцяв і зброю, і масло, стверджуючи, що Росія може переслідувати свої військові цілі, навіть інвестуючи в економіку, інфраструктуру і такі давні цілі, як збільшення чисельності російського населення.

За даними урядової статистики, у 2023 році економіка країни зросла на 3,6 відсотка, що становить близько 40 відсотків державних витрат на військові потреби. Виробництво боєприпасів та інших матеріальних засобів процвітає.

Путін також запропонував, щоб ветерани війни склали ядро “нової еліти” для управління країною, оскільки їхня служба довела їхню відданість найкращим інтересам Росії. Очікується, що ця пропозиція прискорить тенденцію до вираження державними службовцями м'язового патріотизму, особливо у зв'язку з тим, що Путін прагне замінити своїх старших союзників молодим поколінням.

5. Росіяни стурбовані тим, що буде далі

Період після будь-яких президентських виборів — це час, коли Кремль зазвичай запроваджує непопулярну політику. Наприклад, після 2018 року Путін підвищив пенсійний вік. Росіяни розмірковують над тим, чи не за горами нова військова мобілізація або посилення внутрішніх репресій.

Росія анексувала понад 18 відсотків української території, а лінія фронту залишається статичною вже кілька місяців. Очікується, що будь-який новий російський наступ відбудеться в теплі, сухі літні місяці, і російські військові можуть спробувати збільшити територію, яку вони контролюють, перед будь-якими майбутніми переговорами.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 17 березня прокоментував проведення “виборів” у Росії.

За його словами, російський диктатор “просто захворів на владу та робить усе, щоб правити довічно, і немає такого зла, яке він не скоїть, щоб подовжити особисту владу”.