Чому затягують законопроєкт про мобілізацію: думки нардепів та політологів

Відпочивши на вихідних, Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки знову взявся розгрібати правки до законопроєкту про нові правила мобілізації. А їх, нагадаємо, було подано майже 4200. В ефірі телемарафону заступник голови комітету Єгор Чернєв поскаржився, що деякі депутати “понатикували”, а ще й приходять на засідання, щоб протягти свої популістичні правки. І це загальмовує роботу.

Народний депутат Мар’яна Безугла різко розкритикувала роботу комітету, назвавши її “хаосом”, звинуватила колег у затягуванні. А в суспільстві вже заговорили й про кризу в парламенті, через що він не може ухвалити визнаний першочерговим закон.

Думками про те, що відбувається, з Коротко про поділилися депутати та політологи.

В окопах чекають конкретики

Найдужче чекають новий закон в окопах. Там байдуже до суперечок та кулуарних інтриг. Законопроєкт включає демобілізацію, і до нестями втомлені бійці на “нулі” хочуть знати, коли їм дадуть заміну.

- Я переконаний, що треба розділити мобілізацію і демобілізацію. Стратегічно домовитися на політичному рівні між всіма політичними фракціями, що ми будемо робити з мобілізацією, щоб вона була природна, щоб люди йшли за принципом рекрутингу, як у 3-ю штурмову. Але в першу чергу необхідно вирішити проблеми демобілізації. Бо коли люди брали до рук зброю 24 лютого 2022 року, ніхто їм не казав, що роками не зможуть повернутися до сім’ї, - каже народний депутат від “Слуг народу” Олександр Качура.

Він згадує, як нещодавно приїздив до військових.

- Це були хлопці з Сумщини – з територіальної оборони. Вони розповіли, що зброя у них є, харчі є. Єдине, каже один боєць, у нього дві маленькі доньки. За понад два роки він бачив їх усього 15 днів. У нього немає розуміння, коли побачить знову, йому нічого сказати дружині. Ми мусимо дати військовим це розуміння. Ще до ухвалення закону керівники фракцій мусять вийти на спільну пресконференцію і сказати: є таке-то бачення, нам треба ще трошки часу, щоб його оформити. Люди принаймні отримають конкретику.

Олександр Качура запевняє, що парламентської кризи немає. Але вважає, що керівники фракцій мають краще працювати зі своїми депутатами, підштовхуючи їх.

- Бо якщо хто думає, що може не ходити на комітети, відпочивати або працювати по дві години на день, то парламентська криза назріє і дуже швидко вирішиться. Військові зберуть усіх і заблокують залу на ніч, на кілька днів, на тиждень, поки не матимуть відповіді на свої запитання. Мені дуже не хочеться, щоб так сталося.

Краще десять, ніж один монстроподібний

Заперечує кризу і депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко, однак він переконаний, що законотворці від початку пішли невірним шляхом.

- Я ще з грудня казав, що один монстроподібний документ на 84 сторінки, куди намагаються втулили все-все-все, – це помилка. З погляду і політики, і законотворчої техніки, з таким законопроєктом дуже важко працювати. Багато зусиль і часу можна було б заощадити, якби підготували 10 – 12 законопроєктів по кожному важливому питанню і розглядали їх по черзі за рівнем значущості.

Олексій Гончаренко наводить приклад закону про демобілізацію військовослужбовців строкової служби. 

- Це був законопроєкт на одну сторінку, і його було затверджено за два дні. А з таким об’ємним документом доводиться багато і складно працювати. З одного боку, він невідкладний, приймати потрібно, з іншого - не можна ухвалити за кілька днів, щоб це справді був закон, а не обман. Ми не знаємо, у якому вигляді законопроєкт буде внесений до сесійної зали, тому я не можу прогнозувати, як швидко він буде затверджений навіть після того, як профільний комітет опрацює всі правки.

Мали приклади більш оперативної роботи

Для багатьох залишається загадкою, чому до розгляду правок до законопроєкту про мобілізацію Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки приступив лише через три тижні після того, як завершився строк їх подачі. Нібито йшлося про попередні обговорення, однак Мар’яна Безугла пише, що 12 березня весь попередній концепт обвалився, і довелося наново розглядати кожну правку.

Якщо взяти до уваги, що після першого засідання комітету два наступні були скасовані і розгляд відновили тільки 15 березня, справді, складається враження, що наші обранці трохи тягнуть кота за хвіст. Хочі йдеться, нагадаємо, про урядовий законопроєкт, та ще й у другій редакції, тож між двома гілками влади мали пройти консультації, звірки, узгодження.

- Очікувана якість законопроєкту не завжди відповідає тому тексту, який приходить з Кабміну, – зазначає політтехнолог Тарас Загородній. – Хоча ми мали приклади більш оперативної роботи депутатів. Коли йшлося про ринок землі, то все дуже шустро відбувалося.

Водночас експерт відмічає, що проблеми порушуються занадто чутливі, щоб зважитися на різкі рішення.

- Мобілізація – це не тільки фронт. Це організація економіки, тилового життя, це питання бронювання та наповнення бюджету. Вочевидь є бажання обійти складні питання, є коливання при прийнятті популярних чи непопулярних рішень. Тут багато інтересів перетинаються. У нас більшість законів ухвалювалися в мирні часи з розрахунком, що воєнний ніколи не пригодиться. А коли він ввійшов у практику, то не все можна зразу розрахувати. Парламент працює, і це вже добре. Криза була б, якби не працював.

Мусять шукати баланс

“Розглядати таку болісну для суспільства тему і бути «на слуху» можна дуже довго. Ходити на ефіри... У разі збереження і розвитку зазначених тенденцій, вважаю, комітет треба перезапускати: влаштувати конкурс на голову та членів...” – категорично “ріже правду” Мар’яна Безугла.

- Безугла пише про кризу в комітеті, бо не впливає на рішення, - зазначає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. – Основна проблема, що гальмує роботу, – це справді понад 4000 поправок. Близько 1000 вже опрацьовані, до кінця березня, думаю, депутати впораються з рештою. Кризові тенденції у Верховній Раді є, зокрема, всередині “Слуг народу”, але не по цьому законопроєкту. Тут робота іде досить нормально. Є резерв голосів, а отже, і шанси на ухвалення.

Більшість правок стосуються конституційних прав, на порушення яких вказував, зокрема, наш омбудсман Дмитро Лубінець, права на відстрочку від мобілізації через догляд за родичем з інвалідністю, тимчасових обмежень прав військовозобов’язаних, які не з’являються на виклик до ТЦК та СП. Думка деяких експертів така, що коли оте все нове, що на грані порушень прав, приберуть, то і сенсу в новому законі уже не буде.

- Комітет буде шукати баланс, частину правок ухвалять, частину відхилять. Під час воєнного стану певні обмеження прав та свобод допускаються, - нагадує Володимир Фесенко. - Депутатам треба знайти “золоту середину” між ефективністю закону і законним порядком. Щоб діяли правові механізми, а не суб’єктивізм ТЦК та СП. Дискусії навколо цього законопроєкту ідуть від самого початку. Навіть прихильники масової мобілізації вважають документ не дуже вдалим, а критики будь-який не сприйматимуть.

За оптимістичними прогнозами, ухвалити законопроєкт № 10449 депутати зможуть в першій половині квітня.