Україна готується приєднатися до ЄС, але Брюссель не хоче про це говорити – Politico

Що важливіше для Європейського Союзу: вступ України чи європейські фермери? ЄС не хоче публічно багато говорити про прийняття нових країн на тлі розлючених фермерів, які влаштовують по всьому континенту протести.

Про це пише Politico.

Фермери кажуть, що вони постраждали, конкуруючи з дешевим імпортом з-за меж ЄС, зокрема, з України. Вони також заявляють, що їх турбують вищі, ніж зазвичай, ціни на пальне, та екологічні норми Брюсселя.

Тож наразі європейські лідери йдуть на поступки, щоб заспокоїти розгніваних фермерів і водночас звести до мінімуму розмови про розширення Союзу, особливо коли до виборів у ЄС залишилося лише три місяці.

Деякі європейські чиновники на умовах анонімності заявили Politico, що вважають за краще не розголошувати роботу з підготовки до можливої інтеграції України, Молдови та низки західнобалканських країн, особливо ті наслідки, які це матиме для фермерів.

"Давайте будемо чесними: ніхто не хоче говорити про це [розширення] перед європейськими виборами. Розмови про зменшення субсидій для європейських фермерів - це не те, що ви хотіли б включити у свої передвиборчі гасла або надати в якості виборчої амуніції для ультраправих", - сказав один чиновник ЄС, маючи на увазі вибори до Європарламенту в червні. 

Тим не менш, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка балотується на другий термін, пообіцяла підготувати Союз для прийняття України. У своїй промові про стан справ у ЄС у вересні минулого року фон дер Ляєн заявила, що це питання має бути вирішене "сьогодні, якщо ЄС хоче бути готовим до завтрашнього дня".

Ставши членом Союзу, Україна матиме один з найнижчих ВВП. Це створить значне навантаження на політику згуртованості блоку - фінансування, яке перетікає від багатших регіонів до бідніших. Інтеграція Києва може означати, що протягом семи років країна отримає близько 186 мільярдів євро коштів Союзу, згідно з внутрішньою запискою Ради ЄС, опублікованою минулої осені.

Майбутнє розширення означатиме, що усім нинішнім країнам ЄС "доведеться платити більше, а отримувати менше", зазначено в документі. Союз вирішив, що підготовка до можливої інтеграції України, Молдови, Грузії та шести західнобалканських країн має відбуватися "за зачиненими дверима", а не на очах у громадськості. 

Зрештою, прийняття нових членів до ЄС без внутрішньоєвропейських реформ неможливе, вважає аналітик Кай-Олаф Ланг з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.

Це не те, що хочуть чути європейські фермери, які вийдуть на черговий раунд протестів, коли 27 глав урядів ЄС зустрінуться в Брюсселі цього четверга, 21 березня.

Коли європейські лідери зберуться цього тижня на саміті, щоб обговорити, серед іншого, питання розширення, вони майже не торкатимуться свого “внутрішнього домашнього завдання” щодо розширення. Лідери ЄС мають намір просто "провести оцінку" того, що потрібно зробити, згідно з останнім проектом висновків зустрічі.

Деякі країни ЄС все-таки закликають до більш активних дій у питанні розширення, особливо після того, як у березні Єврокомісія зробила крок до відкриття Союзу для потенційних нових членів, таких як Боснія і Герцеговина.

"Розширення і внутрішні процеси реформування повинні йти пліч-о-пліч. Ми дійсно чекаємо цього повідомлення від Єврокомісії і покладаємо на нього великі сподівання. Нам вкрай необхідно обговорити реформи, необхідні для підготовки до вступу нових країн до Союзу", - сказав державний секретар Португалії з європейських справ Тіагу Антунеш.

Але справжні дебати відбудуться після європейських виборів, кажуть дипломати та урядовці.

Наприкінці червня європейські лідери підпишуть так званий стратегічний порядок денний для наступної Єврокомісії, зокрема, щодо внутрішньоєвропейської реформи.

Очікується, що Польща, яка перебере на себе головування в Раді ЄС у 2025 році, почне створювати основу для розширення Союзу.