Міністерства скоротять на третину: цього вимагає війна та західні партнери

В Україні триває обговорення щодо реформування урядової структури з метою оптимізації роботи апарату держави. Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що уряду "потрібне перезавантаження", але настільки "серйозне", що воно "стосується не однієї людини". Також президент повідомляв, що у разі продовження дефіциту коштів у бюджеті може зменшитися кількість міністрів та міністерств. Наразі відомо, що "перезавантаження" уряду базується виключно на дефіциті грошей. Кого "пустять під ніж"?

П'ять міністерств можуть скоротити

Тому планується скорочення щонайменше п'яти міністерств із 19 наявних, переважно шляхом об'єднання "соціальних" відомств. "Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців. Ми вже почали це робити. І цього року скорочено 20 тисяч державних вакансій", – сказав на прес-конференції на початку березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Так планується розформувати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яку очолює Ірина Верещук, а також Міністерство молоді та спорту. Розглядається можливість ліквідації Міністерства культури та інформполітики. Його функції можна розділити між іншими державними структурами.

Таким чином Україна повернеться до стратегії об'єднання міністерств, яка була у 2019 році. Можлива також ліквідація Міністерства агрополітики та його об'єднання з Мінекономіки як один із варіантів у рамках цих реформ.

Що стосується планів з реорганізації Міністерства у справах ветеранів, Шмигаль заявив, що воно має існувати на період війни та деякий час після її завершення.

"Питання існування Міністерства ветеранів потрібно обговорювати з ветеранами, це була ініціатива ветеранів - існування такого міністерства. У моєму розумінні, на період війни та завершення війни Мінветеранів має існувати. Крім символізму та пріоритетності, це важливий момент, який буде потрібний нашій країні в момент демобілізації" - сказав Шмигаль. Водночас прем'єр зазначив, що є питання щодо ефективності такого міністерства, і зараз триває робота над цим.

«Паперовою роботою» міністерств займатиметься «центр уряду»

Замість скорочених міністерств, за словами Шмигаля, в уряді вже працюють над створенням "потужного центру уряду", який охопить усі допоміжні адміністративні функції: юридична підтримка, робота Кабміну у кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері.

"Міністерства мають формувати політики, а Центр Уряду у свою чергу надаватиме юридичну, кадрову, бухгалтерську та іншу підтримку", - сказав прем'єр.

Шмигаль пояснив, що міністерства повинні мати невелику кількість дуже якісних, кваліфікованих фахівців, які формуватимуть державну політику. А центр уряду має якісно та швидко готувати документи, необхідні для міністерства. "Працюємо над впровадженням сучасної системи управління людськими ресурсами у державних органах. Вже є пілотні системи, де ця система працює", – сказав прем'єр. Крім того, Денис Шмигаль повідомив, що йде робота над впровадженням сучасної системи управління людськими ресурсами у державних органах, розробляється «Дія» для держслужбовців.

Про те, що треба скоротити витрати на держапарат, натякнув Захід

Загалом ідея про скорочення міністерств має під собою підставу. Скорочення апарату уряду передбачає скорочення коштів у його зміст. А зараз, за ​​умов війни, як ніколи потрібні будь-які кошти на армію.

Питання скорочення держапарату виникло не зараз, а вже давно.

– У зв'язку з війною почали думати про скорочення державних витрат на держапарат. – пояснив Коротко про політолог Володимир Фесенко. - А крім цього, наші західні партнери, які фінансують значну частину нашого бюджету, теж відверто дали зрозуміти, що треба скоротити адміністративні державні витрати на утримання держапарату. А за нинішніх умов найпростіший спосіб як це зробити – скоротити кількість різних державних структур, у тому числі й міністерства.

Політолог нагадав, що раніше у нас ці скорочення вже відбувалися неодноразово. Були скорочення міністерств за Кучми, Януковича, і навіть за Зеленського на початку його президентства. Далі, правда, їх довелося відтворити.

- А зараз це обумовлено, звісно, ​​військовою ситуацією та потребою у скороченні витрат на утримання держапарат. Тому зараз це не політичні ігри, а скорочення держапарат є потреба. Але питання полягає кого і як скорочувати. Це дуже болісний процес, і його ще не узгодили в Офісі президента та Кабміні, - вважає експерт.

Паралельно з цим буде скорочення держапарату.

– Він зараз і так зменшився, бо багато чиновників звільнилося. Їх позбавили надбавок під час війни та багатьом чиновникам стало невигідно працювати на державу. Тобто загальний напрямок реформи держапарату зрозумілий і логічний. Потрібно скорочувати державні витрати на чиновників, – каже Володимир Фесенко.