"Не має бути сірих зон": офіційний початок переговорів про вступ України в ЄС затримується

Деякі представники урядів також незадоволені позицією Угорщини, яка гальмує вступ України. Деталі передає кореспондентка 24 Каналу у Брюсселі за результатами дебатів у комітеті закордонних справ Європарламенту.

Євросоюз затягує початок міжурядової конференції

Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс розкритикував відсутність подальших кроків з боку ЄС щодо початку переговорів про вступ. Після історичного рішення Європейської Ради в грудні минулого року офіційні переговори з Україною та Молдовою досі не розпочалися. За словами литовського міністра, перша міжурядова конференція мала відбутися вже цього березня, однак її перенесли на червень. Він зауважив, що і ці строки зараз не можна сприймати як належне.

"Розширення ЄС знову стає рухомою мішенню та інструментом для деяких країн-членів ЄС або їхніх політичних діячів для вирішення своїх невирішених двосторонніх питань із країнами-кандидатами", — сказав Ґабріелюс Ландсберґіс і закликав колег позбутися цієї стратегії.

У ході дебатів у комітеті Європарламенту Ландсберґіс звернувся до євродепутатів і попросив відреагувати на рішення Європейської Ради цього тижня. Литовський міністр закликав європейських лідерів призначити дату проведення міжурядової конференції вже зараз.

Якщо ми не призначимо дату зараз, то, швидше за все, вона не буде призначена до червня. Якщо її не призначать до червня, тоді, ну, я маю особливі сумніви, що її призначать у наступні пів року, тоді ми говоримо про 2025 рік, — розповів очільник МЗС Литви про затягування процесу розширення.

Очільник МЗС Латвії Кріш'яніс Каріньш каже, що реформи справді мають залишатися умовами для вступу, однак і Євросоюз має виконувати свої обіцянки. Він закликав провести міжурядову конференцію в червні.

Кріш'яніс Каріньш пригадав, що Латвії також було нелегко виконувати необхідні зміни всередині країни, аби стати членом ЄС. На його думку, держави-члени ЄС повинні розуміти труднощі, з якими стикається Україна, особливо під час війни.

"Тому я вважаю, що було б дуже важливо, щоб у червні процес чітко просунувся вперед і Україна та Молдова отримали дуже чітке зелене світло від Європейського Союзу для просування вперед у процесі вступу", — сказав він.

Вимоги до країн-кандидатів мають бути об'єктивними

Міністри закликають Єврокомісію бути об'єктивною під час надання нових оцінок країнам-кандидатам та виконувати свої обіцянки.

Ґабріелюс Ландсберґіс каже, що інституції ЄС не завжди залишаються чесними зі своїми партнерами. Зокрема, після виконання певних реформ Єврокомісія додає "нові елементи домашнього завдання" в останню хвилину. Литовський міністр навів приклад позиції угорського уряду щодо закону України про нацменшини.

Шантаж Угорщиною України партіями меншин грає на руку Москві, можливо, навіть більше, ніж на руку Будапешту. (...) Угорська меншина голосно висловила своє прохання продовжити переговори про вступ до ЄС, можливо, за винятком певної маргінальної групи, яка, здається, є улюбленою групою в Будапешті, — сказав очільник МЗС Литви.

Представник литовського уряду вважає, що у разі перемоги Росії в Україні не буде ні української мови, ні тим більше угорської.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен наголосив, що Євросоюз має не відступати від підходу, заснованого на заслугах. Він закликав інституції ЄС допомогти країнам-кандидатам провести реформи й зазначив, що Україна робить успіхи. Расмуссен згадав велику хвилю розширення у 2004 році та запропонував повторити цей підхід.

"Ми виділили багато ресурсів на програми підготовки до вступу до розширення 2004 року, і ми повинні зробити те саме знову", — сказав данський міністр.

Розширення зміцнить Євросоюз

Вступ нових країн до Євросоюзу стане важливою інвестицією в європейську безпеку, стабільність та мир, вважає очільник МЗС Латвії. На його думку, повномасштабне вторгнення в Україні продемонструвало, що Європа не буде цілісною та вільною без України, а геополітичні виклики відкрили вікно можливостей для наступної хвилі розширення ЄС.

"Це усуне будь-які сірі зони, що залишилися, з європейської карти", — сказав Ґабріелюс Ландсберґіс.

Ларс Люкке Расмуссен каже, що дії ЄС мають відповідати на зовнішні виклики, зокрема і на загарбницьку війну Росії проти України. Він переконаний, що Євросоюз має підтримувати імпульс у процесі розширення, аби надіслати правильні сигнали не лише країнам-кандидатам, але й Росії.

Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш підтримав свого балтійського колегу і наголосив, що ідея сірої зони в Європі "вже неможлива". Перед Україною зараз стоїть вибір: або стати частиною ЄС, або потрапити під сильний вплив Росії навіть через окупацію. До коаліції проти "сірих зон" долучився і міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. Він нагадав, що Росія завжди була агресивною, починаючи із війни в Грузії.

Маргус Цахкна вважає, що після перемоги України світ стане більше розділеним, але на користь ЄС. За його словами, цей поділ відбувається між цінностями демократії, верховенства права та тиранії. На думку естонського міністра, вступ нових країн до ЄС допоможе створити нову архітектуру безпеки для Європи. Він вважає, що розширення Євросоюзу має створити нову архітектуру безпеки для Європи.

"І тут немає місця нейтралітету, немає місця сірим зонам, тому що сіра зона – це зелене світло для агресії Путіна. Ми були свідками цього і зараз маємо справу з однією активною війною посеред Європи", — сказав Цахкна.

"Це в наших життєвих інтересах": єврокомісар висловився про вступ нових країн до ЄС

За словами представника Єврокомісії Олівера Варгеї, для сусідніх країн членство у ЄС означає дотримання безпеки у власній країні. Саме тому після початку повномасштабного вторгнення три країни подали заявку на членство, і з невеликим проміжком часу до цього списку долучилися ще дві країни із Західних Балкан.

Він упевнений, що розширення ЄС важливе і для самого Євросоюзу.

"Якщо ми хочемо довгострокового миру, безпеки, стабільності та процвітання навколо нас, що знову зробить нас більш безпечними, мирними, успішними та створить подальшу стабільність у Європі, тоді ми маємо діяти. Це означає, що розширення має відбутися, бо воно також є в наших життєвих інтересах", — сказав єврокомісар.