Путін може оголосити загальну мобілізацію: чого це коштуватиме Кремлю і як вплине на хід війни

Про те, що 2024 року росіяни можуть мобілізувати майже півмільйона найманців, мігрантів і ув’язнених, аналітики кажуть вже давно. Днями інформацію щодо ймовірного посилення мобілізаційних заходів в РФ підтвердив і президент Володимир Зеленський, посилаючись на дані ГУР МО.

Враховуючи, що за оцінками військових експертів, в такому разі Володимир Путін отримає у розпорядження близько трьох млн осіб, а Україна, не маючи такого людського ресурсу, все ще не отримала обіцяних обсягів боєприпасів від Заходу, ситуація на фронті може змінитися кардинально.

"Телеграф" з’ясовував, чи готові росіяни не лише дивитися війну по телевізору, а й помирати на ній, і що Україна може протиставити кількісній перевазі ворога.

На захист вразливих кордонів "неосяжної"

Влаштувавши повномасштабне вторгнення в Україну, Росія не оголошувала нам війну, офіційно назвавши геноцид "спеціальною військовою операцією". За законами РФ, такий формат бойових дій не може бути приводом для оголошення загальної мобілізації.

Втім, враховуючи, що останнім часом українські дрони ледь не щодня успішно атакують військові та стратегічні об’єкти в РФ, а у Бєлгородський та Курській областях сьомий день поспіль тривають рейди російських добровольців, знайти приводи для призову росіян на "захист батьківщини" Кремлю буде не складно.

Попри те, що дії Російського добровольчого корпусу, Сибірського батальйону і легіону "Свобода Росії" на ворожій території не можуть не тішити українців, подібні перетини "червоних ліній" здатні піти не на користь нашій державі, вважає військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

– Загальна мобілізація оголошується указом президента і виключно за умови прямої загрози цілісності РФ через початок бойових дій на її території. Російські добровольці створюють підвалини для небезпечних сценаріїв. З одного боку, вони позиціонують себе як автономні і самостійні підрозділи. З іншого – заявляють про ураження військових об'єктів РФ як відповідь на ракетний терор України, що виставляє їх учасником конфлікту на нашому боці.

Крім того, на деяких оприлюднених відео бійці Сибірського батальйону, закликаючи до повалення режиму Путіна, демонструють українську символіку на рукавах. В очах Кремля це цілком може стати приводом для оголошення загального мобілізації в РФ, – зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Варто зазначити, що вже наступного дня після перемоги Путіна на так званих "виборах", російські Telegram-канали почали поширювати фото з військових частин, де розвішували розпорядження командування про відправку на фронт солдатів групи придатності В та заборону видачі направлень до лікарів тим, хто ще не служить.

У тому, що Володимир Путін не стане обтяжувати себе пошуком вагомих приводів для оголошення загальної мобілізації, впевнений ветеран війни, колишній командир взводу батальйону "Айдар" Євген Дикий.

Втім, за словами екс-військовика, для призову на війну мільйонів росіян сьогодні у глави Кремля нема ані потреби, ані можливостей.

– Вони ще в середині 2022 року оголосили т.зв. "часткову мобілізацію" і відтоді її не скасовували. В якийсь момент, набравши достатньо контрактників, цей процес поставили на паузу. Потім почалася підготовка до "виборів". Для збереження рейтингів Путіна поновлювати набір на початку 2024-го не стали. Зараз вони мають усі юридичні підстави продовжити набирати потрібну їм кількість людей в рамках не припиненої часткової мобілізації, – каже Євген Дикий в коментарі "Телеграфу".

Наслідки для України

Станом на лютий 2024-го, у бойових діях на території України брали участь близько 470 тисяч росіян. Про це "Главкому" повідомив начальник управління стратегічних комунікацій Генштабу ЗСУ полковник Сергій Цуріка. Загальний мобілізаційний резерв РФ становить від 10 до 12 млн осіб. Своєю чергою Україна може призвати до 2,5 млн чоловік, каже військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

Якщо Путін вирішить суттєво збільшити війська для проведення вже звичних для ЗС РФ "м’ясних штурмів" і прориву фронту одразу на декількох напрямках, це стане серйозним викликом для України, адже воювати за принципом "стінка на стінку" в нашому разі не лише безглуздо, а й суперечить принципам ЗСУ щодо збереження якомога більшої кількості наших солдатів.

– Протиставити кількісній перевазі ворога ми можемо лише засоби ураження, в першу чергу, західного зразка, адже їхні тактико-технічні характеристики вдвічі кращі, аніж у радянських і російських. Йдеться про ствольну і реактивну артилерію, застосування касетних боєприпасів, керованих авіабомб (КАБ), що може суттєво вплинути на масштаби втрат серед особового складу окупаційних військ.

Франція вже заявила про можливість передачі нам потрібної номенклатури, але поки у недостатній кількості. Канада також припускає поставки в Україну списаних у них КАБів. Росії ми можемо протиставити лише технології, адже на одного українського воїна припадає 4-5 російських окупантів, – каже експерт.

Надто висока ціна навіть для Путіна

Збільшення особового складу ЗС РФ на три мільйони солдатів стало б не просто викликом для України, а знаменувало б її кінець, впевнений ветеран російсько-української війни Євген Дикий.

На щастя, навіть за наявності цієї кількості людей "під рукою" у Путіна, мобілізувати їх одночасно просто неможливо. У попередню хвилю часткової мобілізації росіяни намагалися призвати на війну до 450 тисяч осіб. В результаті система колапсувала: новобранців доводилось відправляти на фронт без базової підготовки і злагодження, у більшості з них не було найнеобхіднішої амуніції, а у командувань – місця для базування: "мобіків" розміщували у наметах серед лісу.

– Пропускна здатність російської мобілізаційної системи становить 200-250 тисяч людей. Цикл від моменту роздачі повісток до прибуття солдат на фронт становить від 4 до 6 місяців. Тобто, раз на півроку РФ може призвати чверть мільйона "мобіків" і повторити наступний такий набір не швидше, аніж за чотири місяці.

Втім, навіть ці темпи є дуже великою проблемою для нас, адже Україна таких можливостей не має. Причиною є не лише різниця у кількості населення, а й абсолютне ігнорування нашою цивільною владою проблеми мобілізації через страх за своє становище. Коли страх перед перемогою РФ стане сильнішим, ймовірно, процес зрушить з мертвої точки – каже Євген Дикий.

Якщо комусь і варто хвилюватися за своє становище, то це Володимиру Путіну, впевнений політолог, голова Комітету виборців України Олексій Кошель. За словами експерта, попри чергове успішне "переобрання" глави Кремля, ризикувати відносним спокоєм в настроях росіян диктатор не буде.

Зараз мобілізація в Росії відбувається за рахунок набору добровольців у віддалених регіонах. По-перше, в таких депресивних частинах РФ (а вони починаються одразу за межами Москви і Пітера) зарплата у 2-3 тисячі доларів вважається казковим багатством, вартим того, щоб добровільно перетворювати себе на "гарматне м’ясо". По-друге, підхід до мобілізації за принципом "кого не шкода́" гарантує відсутність протестів через великі втрати на фронті, каже політолог.

– Протестів середнього класу в Кремлі бояться як вогню. Саме в Москві була "Болотна" і саме москвичі свого часу віддали 27% голосів на виборах мера столиці за Олексія Навального, виступивши проти центральної влади. Похід Пригожина на Москву підтримали тисячі росіян: носили вагнерівцям воду і бутерброди, вітали на дорогах. Оперативно впоратися з антисемітськими погромами в Махачкалі не вдалося ані ФСБ, ані військовим.

А тепер згадайте ситуацію зі стрибком цін на курячі яйця в Росії. Це питання розглядали на рівні російського уряду. Продукцію у терміновому порядку закуповували за кордоном. В останній день "виборів", 17 березня, російські інформагентства переможно писали про надходження з Ірану нових партій яєць. Для нас це виглядає смішно, але насправді це дуже серйозний індикатор того, наскільки в Кремлі побоюються протестних акцій і припускають їхнє виникнення буквально ні з чого, – каже Олексій Кошель.

Попри показову монолітність російської влади і майже необмежені людські ресурси, Володимир Путін чудово усвідомлює ризики, якими супроводжуватиметься оголошення загальної мобілізації. Однак наявність запасу фінансової міцності і низька вартість життя росіян з депресивних регіонів дозволять окупаційним військам ще довгий час поповнювати свої лави за рахунок добровольців, іноземних найманців і ув’язнених.