Що об'єднує Боснію і Україну: війна, економіка та величезна діаспора

Джерело - Чемпіон.

Вже 21 березня в місті Зениця на стадіоні “Билино Поле” відбудеться півфінальний матч плей-оф відбору Євро-2024 Боснія і Герцеговина - Україна. У разі перемоги команда Сергія Реброва 26 березня на номінально домашній арені у польському Вроцлаві зустрінеться з переможцем пари Ізраїль - Ісландія.

Головний тренер збірної БіГ (Боснії і Герцеговини) Саво Милошевич упевнений, що його підопічні переможуть жовто-блакитну дружину. Абсолютна більшість українських фанів теж переконані, що Довбик і компанія зможуть пройти “балканський бар’єр”. Але в цьому тексті ми зупинимося на трохи іншому аспекті. Насправді наші країни мають набагато більше спільного, ніж здається на перший погляд. І більшість із цих речей страшенно неприємні.

Українці Боснії і Герцеговини

Відстань між Сараєвом та Києвом - 1652 кілометри. Але ще 110 років тому БіГ та західноукраїнські землі входили до складу однієї країни - Австро-Угорщини. Дунайська монархія ще з кінця XVIII століття, після поділу Польщі, приєднала до себе Східну Галичину, Буковину й Закарпаття, де на початок І Світової війни проживали 2,5 мільйони мешканців, у тому числі 2 мільйони українців.

Боснію і Герцеговину Австро-Угорщина окупувала в 1878 році згідно з Берлінським трактатом, коли після фіаско в російсько-турецькій війні територію Османської імперії пристойно “покремсали”. Саме після цього в БіГ і з’явилася українська діаспора. Селянам із Буковини, Східної Галичини та Закарпаття пообіцяли надати безплатні ділянки землі, й на цю пропозицію відгукнулися близько 8000 русинів (після II Світової війни почали себе називати українцями). Цей маршрут не став популярним - виявилося, що рівень життя в Боснії і Герцеговині не вищий, ніж на Закарпатті та Буковині, які вважалися найвідсталішими австрійськими провінціями. Та й “царину” (землю) на Балканах отримали тільки перші переселенці, решті ж довелося чекати її роками. Але саме в цей час на північній території БіГ виникло декілька українських поселень. Легенда каже, що саме українці-русини навчили місцевих садити картоплю та буряк. Остання хвиля переселенців закінчилася наприкінці 20-х років минулого століття, коли західноукраїнські землі входили вже до складу Польської Республіки.

З часом українці потроху асимілювалися на Балканах. У 1991 році згідно з переписом населення в Боснії проживало близько 4000 українців.

Війна та діаспора

Страшенно неприємна річ, через яку зараз проходить Україна і вже пройшла БіГ, - це війна. Боснійська тривала понад 3,5 роки (з квітня 1992-го по грудень 1995-го). Босняки складали 44% населення і билися за свою незалежність із православними сербами (32,5%) та католиками-хорватами (17%), які мали підтримку відповідних країн. Під час війни загинуло 101 тисяча військових та цивільних громадян, більшу частину яких склали босняки.

За три роки війни БіГ покинули близько 2 мільйони мешканців, що склало майже 50 відсотків населення (в 1990 році становило 4 308 000). Сьогодні, через 28 років після закінчення військових дій, до БіГ не повернулися 55% біженців. Вони вирішили розпочати життя з нуля в інших країнах Європи та США. Головною причиною неповернення стали економічні умови. Більшість переселенців зізнавалися, що мають бажання повернутися на Батьківщину, але саме економічна ситуація в БіГ зупиняє їх від цього кроку. Паралельно вони засуджують корупцію, якої не змогла позбутися їхня країна за ці майже три десятиріччя. В підсумку чисельність населення БіГ стабільно зменшується (3,867 млн у 2015 році), по народжуваності країна посідає 212 місце у світі (поки не побачив цю статистику, вважав, що у світі існують 204 країни) і, відповідно, негативний природний приріст (204 місце у світі за цим показником). Вам це нічого не нагадує?

Після початку повномасштабної війни в Україні за кордон виїхали близько 15% наших громадян. Звісно, це не 50 відсотків, як у БіГ, але все одно дуже багато, адже у нас геть різні масштаби країн. Зараз за кордоном проживають близько 8 мільйонів українців, що складає 20 відсотків від населення України до нападу Росії. Наші демографи дуже обережно прогнозують повернення 50 відсотків українців після закінчення війни. І це в найкращому сценарії. На жаль, приклад Боснії і Герцеговини для нас показовий. Хоча дуже не хочеться, щоб Україна повторила ці шалено неприємні показники.

Закінчимо на футбольній ноті. Як і в Україні, в БіГ футбол - найпопулярніший вид спорту й відрада від суворих реалій життя для багатьох боснійців. Але українці під час повномасштабної війни вже зачекались маленьких футбольних див від команди Сергія Реброва, тож подивимося, наскільки непереборним для нашої збірної виявиться балканський рубіж.

Максим Розенко, Чемпіон