У боях за Бахмут загинув 21-річний хокеїст. Згадаймо Владислава Лихошву

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Владислава Лихошву.

Солдат Владислав Лихошва, позивний Кучер, загинув 15 липня 2023 року, обороняючи від окупантів місто Бахмут на Донеччині. Захиснику був 21 рік.

Владислав народився в селі Михайлівка-Рубежівка Київської області. Закінчив школу у селі Дмитрівка. Потім пройшов строкову військову службу. Згодом підписав контракт із ЗСУ. З дитинства займався спортом. Був професійним хокеїстом, останні роки грав за хокейний клуб «Автомобіліст» (Київ).

Одразу після закінчення школи пройшов строкову службу. З початку повномасштабного вторгнення Владислав приєднався до лав Збройних Сил України, воював проти окупантів у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Був тричі поранений. 

«Владислав з малечку займався спортом, його особлива пристрасть була до хокею, він мріяв стати професійним хокеїстом, потрапити до молодіжної збірної, але війна внесла корективи в життя», – поділилася мати Оксана.

«Владислав свідомо долучився до військової служби, він вважав, що це обов'язок кожного чоловіка – пройти військову підготовку, і так сталося, що війна використала цей момент на свою користь, мій хлопчик боронив державу з перших днів війни та збирався битися з окупантом до самої перемоги України», – додала жінка.

«Війна забирає найкращих наших синів, цвіт нації, які свідомо приймають рішення боротися, які виховані в любові та зачаті в справжньому коханні та страсті. З тобою на віки, любий синку. Дуже боляче та тяжко втрачати, але ми вистоїмо і будемо процвітати», – написав батько загиблого Володимир, який також захищає Україну на фронті.

«Був активним, спортивним, сміливим, добрим хлопцем. Ніколи нічого не боявся. Був веселим та мав сильне почуття справедливості. Загинув в дуже юному віці», – розповіла сестра загиблого Катерина Сатута.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.