Деменція: як розпізнати небезпечний синдром

Деменція – є синдром, який впливає на роботу мозку. Ця хвороба може супроводжуватися змінами емоційного стану, сприйняття та поведінки. Важливо своєчасно виявити деменцію та отримувати належну медикаментозну терапію. Фахівці Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) розповіли, як розпізнати деменцію та які її основні симптоми.

Які бувають стадії деменції

У ЦГЗ зазначили, що деменція може розвиватися в організмі людини роками й навіть десятиліттями до появи перших симптомів.

Прогресування деменції поділяють на три умовні стадії:

• рання (м’яка) стадія;
• середня (помірна) стадія;
• пізня (важка) стадія.

«Ці етапи — лише орієнтир, тож такий поділ є доволі умовним. Варто розуміти, що кожна людина індивідуальна, а значить і деменція може мати різні прояви. Це, зокрема, залежить і від тих недуг, які спричинили цей синдром», – йдеться у повідомленні.

Які симптоми деменції на ранній стадії

Рання стадія деменції триває близько двох років і має такі симптоми:

• Проблеми з короткостроковою пам’яттю.
• Труднощі з обмірковуванням та плануванням. Людина може почати плутатися, їй дедалі важче планувати, ухвалювати складні рішення або розв’язувати проблеми.
• Мова та спілкування. Стає складно дібрати правильні слова під час розмови або важко зрозуміти, про що йдеться.
• Дезорієнтація. Людина може перестати розуміти, де перебуває, може загубитися у знайомому місці.
• Зміни настрою чи емоцій. Людина може стати більш дратівливою.

У ЦГЗ додали, що на ранній стадії людина може залишатися цілком самостійною. Вона може продовжувати керувати автомобілем, працювати та бути соціально активною.

Як розпізнати деменцію середньої стадії

На середній стадії людина потребуватиме постійних нагадувань і допомоги з прийманням ванни/душу та перевдяганням (наприклад, потрібно, щоби хтось попередньо розклав одяг).

Ця стадія зазвичай триває 2-4 роки. Її найпоширеніші ознаки:

• Погіршення пам’яті. Стає важко впізнати рідних та знайомих. 
• Проблеми з мовленням. Людині важко дібрати слова, вона може забути про тему розмови на середині речення.
• Загострюються проблеми з орієнтацією. 
• Симптоми апатії, депресії, тривоги зберігаються на середній стадії деменції.
• З’являються марення. 
• Галюцинації.

У ЦГЗ пояснили, що на середній стадії людина все ще може брати участь у повсякденній діяльності, але вже потребує допомоги.

«Опікуни можуть розглянути можливість перебування свого підопічного у пансіонаті, щоб він продовжував отримувати допомогу в безпечному середовищі», – йдеться у повідомленні.

Симптоми деменції на пізній стадії

Коли настає пізня стадія деменції, людині необхідна підтримка та постійний догляд. Це може відбуватися і в домашніх умовах, але частіше таку підтримку отримують вже у стаціонарних закладах.

До ознак пізньої стадії деменції належать:

• Проблеми з пам’яттю. Людині важко впізнавати себе та близьких.
• Проблеми з мовою. Вона може звузитися до кількох слів або взагалі бути втраченим. 
• Зміни настрою, емоцій і сприйняття. Також додаються марення і галюцинації.
• Зміни поведінки. Відчуття страху, загрози або збентеження. 

Також можуть з'явитися фізичні проблеми на пізніх стадіях деменції:

• людина починає повільніше ходити чи проводити більшу частину часу в кріслі або в ліжку;
• є підвищений ризик падіння;
• людина потребує допомоги під час прийому їжі;
• має труднощі з ковтанням;
• втрата контроль над своїм сечовим міхуром і кишківником, а тому страждає від нетримання сечі й калу.

У ЦГЗ додали, що обмежена рухливість на цій стадії значно підвищує шанс утворення тромбів та інфекційних захворювань.

«Це може призвести до дуже серйозних наслідків, тому надзвичайно важливо допомагати людині бути максимально рухливою з урахуванням її можливостей. На цьому етапі опікуни можуть розглянути варіанти догляду у пансіонаті, який зосереджується на забезпеченні комфорту й гідного ставлення до людини наприкінці її життя», – пояснили фахівці.

Що робити, якщо з'явилися ознаки деменції

У ЦГЗ зауважили, що якщо людина помітила у себе чи у своїх рідних симптоми деменції, необхідно звернутися до сімейного лікаря.

«Саме він є зазвичай першим, до кого звертаються у разі проблем із пам’яттю чи іншими мисленнєвими процесами. Сімейний лікар оцінює медичну історію та може зробити простий тест на пам’ять і уважність», – йдеться у повідомленні.

У випадку, якщо сімейний лікар підозрює у пацієнта деменцію, то дасть йому скерування до іншого фахівця.

«Неврологи, геріатри, психогеріатри, психіатри і нейропсихологи є більш спеціалізованими у сфері змін пам’яті та поведінки, пов’язаних із деменцією, а тому зможуть здійснити поглиблені обстеження (наприклад, компʼютерну томографію (КТ) головного мозку та аналізи крові) або дати на них направлення. В Україні діагноз «деменція» ставить психіатр. Він же призначає медикаментозну терапію», – пояснили у ЦГЗ.

Фахівці наголосили, що після встановлення діагнозу життя не закінчується. Так, у разі вчасного виявлення та лікування людина із деменцією може мати цілком комфортне життя.

Нагадаємо, що раніше дослідження групи вчених із китайського Хуачжунського університету науки та технологій показало, що люди з низьких соціально-економічних верств більш ніж утричі частіше стикаються з раннім розвитком деменції

Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для встановлення будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!