20 березня народні депутати 234 голосами «за» підтримали у першому читанні законопроєкт №10399, який передбачає зміни у фінансуванні здобуття вищої освіти: документ послуговується принципом «гроші йдуть за студентом» та усуває жорстке розділення на «бюджетників» і «контрактників».
Студенти отримають змогу навчатися за системою співфінансування, коли частину коштів за них сплачуватиме держава у формі державного гранту або пільгового довгострокового кредиту, а інша фінансуватиметься за кошти фізичних (юридичних) осіб.
Розмір грантів визначатиметься за результатами ЗНО чи НМТ
- Відмінні результати дозволять претендувати на гранти, які повністю покриватимуть вартість навчання за спеціальностями, що мають попит на ринку праці.
- Високі та середні результати — на часткове (решту студент співфінансуватиме за кошти фізичних (юридичних) осіб або матиме можливість отримати пільговий довгостроковий кредит).
Передбачено, що державні гранти виплачуватимуть упродовж встановленого терміну навчання і можуть індексуватись за рівнем інфляції.
Таким чином розширюються можливості для вступників: отримуючи фінансову підтримку від держави, вони можуть вільно обирати університет, форму здобуття освіти та освітню програму.
Водночас державне та регіональне замовлення збережуть — частину місць відведуть для вразливих категорій вступників, згідно зі встановленими квотами. Передбачено, що правила розміщення державного замовлення в закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання та у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти не зміняться.
«Як результат — протягом наступних п’яти років частка вступників, які можуть отримати повну або часткову державну фінансову підтримку для здобуття вищої освіти на денній формі навчання має збільшитися на 40%», — пишуть на сайті Міністерства науки та освіти.
Згідно з пояснювальною запискою законопроєкту, на початок 2022-2023 навчального року на умовах державного замовлення навчалися 418,3 тисячі студентів (39,7%), а за кошти фізичних та юридичних осіб – 635,5 тис. осіб (60,3%).