Який заповіт не можна оскаржити: коментар юриста

Заповіт — особисте письмове розпорядження людини своїм майном на випадок смерті. Щоб документ був визнаний законним і не був оскаржений, він має бути оформлений відповідно до вимог, визначених законом.

Який заповіт не оскаржується та як зробити так, щоб не можна було оскаржити заповіт в Україні у 2024 році — читайте на Фактах ICTV.

Який заповіт не можна оскаржити 2024

Адвокат, керуючий партнер ЮК Winner, розказав, що часто буває так, коли після смерті спадкодавця його родичі починають справжню війну за майно і використовують при цьому напівлегальні способи впливу на думку судді.

За загальним правилом будь-який заповіт можна спробувати оскаржити, тому від цієї спроби спадкоємці за заповітом не захищені. Але дуже важливо завчасно підготуватися до цього і зібрати певні документи, які в майбутньому допоможуть не дозволити іншим відібрати належну за заповітом частку майна, — зазначив Ігор Ясько.

Адвокат наголосив, що відкрити спадщину можливо лише після смерті особи, тому й оскаржити заповіт можна лише після смерті заповідача, а не до настання цієї події.

Оскаржувати певні моменти можуть родичі, яких заповідач без зазначення причин позбавив права на спадкування, не погодившись з цим, що вони втратили право на спадкування (не можна викреслити тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині).

Крім того, для такого оскарження застосовується загальний строк позовної давності – 3  роки з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Якщо цей строк сплив, а підстав для поновлення немає, то такий заповіт вже не можна оскаржити. Для цього відповідачі мають завчасно підготувати докази, що особи справді дізналися про день відкриття спадщини і їх було належним чином повідомлено.

Адвокат зазначив, що заповіт може бути визнаний недійсним, якщо волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Для цього позивач має довести абсолютну недієздатність спадкодавця, а саме – що заповіт було складено у момент, коли особа не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Інший момент – якщо заповіт було складено проти справжньої волі людини, внаслідок застосування до неї психічного або фізичного тиску з боку іншої особи. Для цього фахівці проводять посмертну судово-психіатричну (розтин) і почеркознавчу експертизи.

Звичайно, висновок експерта не означає автоматичного визнання документа недійсним, але враховується серед доказів у сукупності. До того ж висновок судово-психіатричної експертизи не обов’язково буде свідчити про недієздатність, можливий варіант – складність встановлення психічного стану особи в певний момент. І у такому разі висновок вже не може бути підставою для визнання заповіту недійсним, — прокоментував Ігор Ясько.

Крім того, позивачі можуть наполягати на недостойності спадкоємця. Тобто позбавити права на належну частку суд може осіб, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. А також осіб, які умисно перешкоджали людині скласти заповіт, внести до нього зміни чи скасувати його. Таким чином вони сприяли виникненню у них права на спадкування або збільшенню їхньої частки у спадщині.

Зверніть увагу! Після смерті одного з подружжя другий не може змінити спільний заповіт подружжя, оскільки це спотворювало б волю померлого. Смерть одного з подружжя є підставою для припинення спільної сумісної власності майна подружжя, стосовно якого складено заповіт, але не породжує виникнення спадкових правовідносин. Тому такий заповіт не можна оскаржити до моменту смерті другого з подружжя.

Як зробити так, щоб не можна було оскаржити заповіт

Адвокат Ігор Ясько розказав, що важливо знати спадкоємцю і спадкодавцю, які хотіли б завчасно захиститися від можливого визнання заповіту недійсним або взагалі – від нікчемності документа, що встановлюється в автоматичному порядку.

• Зверніть особливу увагу на дотримання вимог шостої книги і особливо 85 глави Цивільного кодексу України щодо форми заповіту та порядку його складання.

Обов’язковою умовою є його особисте складання, без залучення представників. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та має бути особисто підписаний заповідачем (крім винятків за ст.207 ЦКУ), посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами (головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем лікарні, госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, капітаном судна, начальником експедиції, командиром (начальником) військової частини або іншими особами за ст. 1252 ЦКУ), а також підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

Для перевірки форми і змісту документа можна залучити фахового юриста, який знається на цивільному праву, особливо його частині, яка стосується спадкових правовідносин.

• У день складання заповіту можна отримати і зберігати потім документи про те, що громадянин не перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері і не страждає на день складання заповіту психічними захворюваннями, не вживає сильнодійних препаратів, які можуть впливати на свідомість (довідка, виписка з амбулаторної картки від сімейного лікаря, результати останніх аналізів за 2 місяці тощо).
• На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при двох свідках (знайомих, обов’язково, щоб вони були не родичами), їх свідчення можуть бути потім залучені як доказ у суді.

Було б непогано, якби нотаріус записував процес підготовки та посвідчення заповіту, тому що відеозапис під час оскарження заповіту можна долучити до доказів, які підтвердили б, що заповідач складав текст не під тиском та повністю усвідомлював свої дії, — зазначив адвокат.