Деякі родові імена навіть утворились від зневажливих слів
Українські прізвища мають багату історію походження, в якій серед чинників впливу чільне місце займає вплив характеру людиниабо ставлення до неї оточуючих. Зокрема, якщо до особи ставили зневажливо, то прізвище могло видозмінюватись.
До нього додавали закінчення, які вказували на цю ж зневагу. Про це йдеться в історико-етимологічному словнику українських прізвищ.
Тож більшість прізвищ із закінченням -ак, -як, -нак, -няк, -чак, -шак, -щак мають саме цей відтінок зневаги. У деяких випадках наші пращури йшли ще далі та утворювали прізвище від зневажливих слів.
У більшості випадків прізвища з закінченням -ак, -як пішли від зневажливих слів: Байдак, Бурлак, Глушак, Йовбак, Лошак, Лютак, Новак, Пендорак, Півторак, Приймак, Цюрак, Щербак; Андрусяк, Барбазяк, Недоляк, Недяк, Пилип'як, Пришляк.
Родові імена з закінчення -нак, -няк мали переважно відтінок зневаги. До прикладу: Байнак, Бохнак, Гривнак, Гурнак, Єдинак, Крупнак, Пастернак (Постернак), Пізнак, Потурнак, Руснак; Возняк, Залізняк, Лісняк, Петруняк, Погребняк, Позняк, Проскурняк, Решетняк, Хижняк, Черняк.
Також закінчення -чак, -шак, -щак зустрічаються у прізвищах, які мали переважно відтінок зневаги. Серед них — Головчак, Грабчак, Дричак, Дутчак, Іїрчак, Лапчак, Лемчак, Матчак, Рубчак, Федорчак; Гнатишак, Гринішак, Петришак, Повшак, Савшак; Верещак, Ганущак, Марущак, Рущак, Чущак, Ющак, Романщак.
Раніше "Телеграф" писав, що серед великої кількості українських прізвищ є ті, що мають грецьке походження.