Технології не виведуть Україну з глухого кута на фронті: Foreign policy назвало, що ще треба

У ситуації, що склалася на фронті, прихильники Києва шукають способи підтримати українських військових. Оскільки навчений персонал і артилерія в дефіциті, вони звернули увагу на безпілотники і штучний інтелект.

Видання Foreign policy пише, що переоцінка ролі, яку ці технології можуть зіграти на фронті, загрожує посиленням глухого кута, з якого Україні необхідно вийти. Увага до аеророзвідки поля бою, автоматизованого цілевказів та БПЛА як у росіян, так і в українців не є дивною, адже в сторін немає інших можливостей для роботи на даному етапі. Водночас техноцентрична стратегія, схоже, зіграла головну роль у перетворенні того, що, за прогнозами Кремля, мало б стати триденною війною, на війну на виснаження, яка триває вже два роки.

Найпривабливішою якістю технологій для військових є збереження життів і зниження витрат на проведення тих чи інших операцій, але вони просто не можуть замінити ті види традиційних можливостей, якими характеризувалися війни XX століття.

З 2008 року Володимир Путін займався реорганізацією своєї армії, роблячи ставку на технології, і навіть були певні успіхи, через що прогнози про долю України на початку повномасштабної війни були дуже песимістичні.

При цьому зазначено, що західні аналітики занадто багато уваги приділяли каталогізації російських ґаджетів і кіберзасобів і не враховували контекст, планування і якість сил, які використовуються. Ба більше, і Москва, і західні спостерігачі не змогли врахувати, яким саме чином передові технології можуть допомогти в захопленні або утриманні території. Московські доктрини ведення бойових дій пов'язують технології та психологію воєдино, причому їхні цілі часто межують із псевдонауковим контролем свідомості.

Наприклад, радянська теорія "рефлексивного управління" була спрямована на те, щоб схилити противника до саморуйнівної поведінки шляхом розміщення "інформаційних пакетів" у різних ЗМІ. Психологічні чинники поступово витіснили війська і бойову техніку з центру російського військового теоретизування. Ба більше, ворожі сили поступово змінювали кінцеву мету; цифрова епоха призвела до безперервної боротьби за сприйняття цілих суспільств.

В Україні це призвело до того, що Москва спрямувала багато своїх високотехнологічних можливостей, зокрема кібернетичні операції, не стільки на перемогу над українськими збройними силами, скільки на вимотування цивільного населення. Передбачувано, що за останній рік ця стратегія не принесла особливих територіальних успіхів.

Хоч би якими дорогими і руйнівними виявилися кібератаки, як частина ширшого проєкту з підпорядкування свого сусіда в політичному і географічному плані, так звана інформаційна війна Москви зазнала невдачі.

Київ, зі свого боку, застосував кілька нових технологічних підходів до відбиття російських загарбників з початку 2022 року. Він демократизував збір розвідувальної інформації, надавши українцям можливість відстежувати пересування російських військ і повідомляти про них, збираючи дані від матеріальних засобів до ракет. Він залучив добровольців, які працюють у кіберпросторі, щоб атакувати російські організації. Україна використовувала комерційно доступні засоби зв'язку та програмне забезпечення, щоб зробити великий арсенал автономних транспортних засобів і безпілотників дедалі смертоноснішим у повітрі та на морі.

Оскільки обидві сторони зараз намагаються придбати і виготовити дешевші дрони, одночасно прагнучи поліпшити свої власні можливості зі створення електронних перешкод, найближче майбутнє технологій у цій війні можна охарактеризувати як інновації на службі виснаження. Але якби в однієї зі сторін у цій війні була можливість домогтися реальних успіхів на полі бою, перебуваючи в безпечному місці, за допомогою високотехнологічних засобів і збору розвідувальної інформації, необхідність у звичайних контрнаступах відпала б.

Таким чином, приплив нових технологій у війну може забезпечити кожній зі сторін більшу дистанцію і краще розуміння пересування військ ворога, але навряд чи це допоможе витіснити його.

Однак якщо кінцевою метою України є вигнання окупаційних сил, то наростаючі перегони озброєнь між українськими дронамі і російськими засобами РЕБ не повинні бути відірвані від вимог комбінованих озброєнь. Вони не замінять набір, навчання й оснащення боєздатних сил у довгостроковій перспективі. Для цього Києву і його західним прихильникам доведеться ухвалювати важкі рішення, і ніхто з них не повинен плекати ілюзій з приводу технологічної панацеї.

Жодні технологічні новації не замінять озброєння, обладнання та навчання, які можуть надати виключно США і кілька союзників, а також персонал, який Київ повинен набрати і мобілізувати.

Допомога США і ситуація на фронті - останні новини

У Конгресі наприкінці минулого року виникла проблема з виділенням допомоги Україні через внутрішні проблеми. Досі політики не вирішили це питання.

Зазначається, що Палата представників може спрямувати власний законопроєкт про допомогу Україні, який відрізнятиметься від затвердженого Сенатом США. Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон запропонував перетворити допомогу на програму позики або ленд-лізу.

При цьому спікер Пентагону генерал-майор Патрік Райдер заявив, що через затримку допомоги СШАдляУкраїни "ризики зростають щодня".

Поки у США сперечаються щодо допомоги Україні, бійці ЗСУ відчувають на собі дефіцит снарядів, що не дає змоги якісно відбивати атаки ворога.