Україна нарощує виробництво зброї, але є одне “але”: сенсаційні подробиці від The Washington Post

Виробництво потроїлося у 2023 році і, як очікується, зросте в шість разів цього року.

До вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна практично не виробляла зброї, але зараз місцева збройова промисловість переживає справжній бум.

Про це пише The Washington Post.

“Виробництво зросте у шість разів”

Заводи виготовляють снаряди, мінометні міни, військову техніку, ракети та інші предмети, що мають вирішальне значення для військових зусиль. Виробництво потроїлося у 2023 році і, як очікується, зросте в шість разів цього року, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні українського уряду в січні.

Місцевого виробництва недостатньо, щоб компенсувати втрату міжнародної підтримки, особливо зброї зі Сполучених Штатів. Але в умовах, коли пакет допомоги у розмірі 60 мільярдів доларів застопорився в Конгресі, внутрішнє виробництво є більш важливим, ніж будь-коли.

За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, Україна вже виробляє 90 відсотків необхідної продукції, зокрема, безпілотники, які змінили спосіб ведення війни.

Серед них — безпілотні літальні апарати дальнього радіусу дії, які протягом останніх тижнів завдали ударів по нафтових об'єктах у глибині Росії, а також морські безпілотники, які завдали серйозної шкоди Чорноморському флоту Росії і допомогли відновити морські шляхи для експорту українського зерна. Україна також виробляє власні мінометні міни та артилерійські снаряди радянського зразка калібру 122 мм і 152 мм.

Снаряди

Українські оборонні компанії також намагаються задовольнити найбільшу потребу військових, виробляючи власні 155-мм снаряди стандарту НАТО, які необхідні для артилерійських систем, що постачаються західними країнами, які підтримують Україну.

Цих снарядів катастрофічно не вистачає на фронті, але представник “Укроборонпрому”, державної оборонної компанії, заявив, що виробництво не розпочнеться до “другої половини цього року”. Чиновник, який говорив на умовах анонімності через чутливість питань національної безпеки, не надав подальших подробиць.

“Вітчизняне виробництво — це вихід”

Але президент Володимир Зеленський заявив, що вітчизняне виробництво є ключовим для того, щоб Україна могла підтримувати свою оборону.

“Це вихід”, — сказав Зеленський в інтерв'ю Associated Press у грудні, обговорюючи сподівання на те, що Україна зможе повністю розвинути свою оборонну промисловість. За його словами, якщо ці прагнення будуть реалізовані, плани Росії “щодо дестабілізації, експансії та окупації України закінчаться”.

Найгостріші потреби

Хоча Україна має виробничі потужності та певні сировинні ресурси, зокрема, сталь, військові зараз гостро потребують озброєння.

“На жаль, я можу сказати, що без допомоги наших західних партнерів, наших друзів, в тому числі зі Сполучених Штатів, ми не зможемо повністю задовольнити потреби Збройних сил України”, — сказав Максим Полив'яний, заступник генерального директора “Української бронетехніки”, найбільшого приватного виробника зброї в країні.

Після розпаду Радянського Союзу збройова промисловість в Україні фактично розвалилася. Роки безгосподарності та корупції в поєднанні з тим, що значна частина галузі була орієнтована на російських покупців, призвели до того, що Україна була змушена шукати за кордоном все — від набоїв до винищувачів.

Україна також здала свій ядерний арсенал в обмін на гарантії, в тому числі від Росії, що територіальний суверенітет країни буде поважатися.

Зараз, після більш ніж двох років повномасштабної війни, Україна потребує всього — від найнеобхіднішого, такого як набої, до складного озброєння, такого як ракетні системи дальнього радіусу дії, винищувачі та бомбардувальники.

Ракети та ППО

Деякі види озброєнь вже з'явилися на горизонті. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин заявив минулого місяця , що Україна розгорнула ракету місцевого виробництва з дальністю польоту понад 600 км. Подробиць він не надав. За словами чиновників, також розробляються системи протиповітряної оборони з високоточними ракетами, подібні до американської та норвезької передової зенітно-ракетної системи NASAMS (Advanced Surface-to-Air Missile System).

Але високотехнологічні системи, які потрібні Україні, щоб дати відсіч російським окупантам, ще дуже далекі від того, щоб вироблятися в Україні.

“Щоб освоїти таке виробництво, щоб побудувати таке виробництво, повинні пройти десятиліття”, — сказав Поливʼяний, який також є директором Національної асоціації оборонної промисловості України, до якої входять понад 50 приватних підрядників.

За останні тижні українські війська втратили позиції на сході, оскільки їм не вистачає снарядів, патронів і навіть солдатів. І незабаром ситуація може значно погіршитися. Американська розвідка прогнозує, що до кінця місяця в Україні можуть закінчитися ракети протиповітряної оборони.

Проблиски надії для України

Поки Білий дім працює над тим, щоб провести через Конгрес 60 мільярдів доларів допомоги, з'явилися проблиски надії для України.

Минулого тижня Європейський Союз схвалив військовий пакет на суму 5 мільярдів доларів, а адміністрація Байдена оголосила, що виділить 300 мільйонів доларів допомоги, що стало можливим завдяки “непередбачуваній економії коштів” у контрактах Пентагону для України. А чеська ініціатива сподівається розпочати відправку близько 800 000 снарядів найближчими тижнями.

Однак, все це все ще не відповідає потребам країни.

Перешкоди

Українські урядовці кажуть, що не можуть розголошувати точні цифри про обсяги виробництва з міркувань безпеки. Але ціла низка перешкод — від відсутності належного фінансування до пошуку достатньої кількості пороху — заважає українській промисловості нарощувати обсяги виробництва.

“Нашого державного бюджету недостатньо”, — заявив Олександр Завітневич, голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки в українському парламенті.

Здатність України фінансувати вітчизняне виробництво озброєнь обмежена інвестиційним капіталом, який вона може виділити, оскільки західна фінансова підтримка, як правило, спрямовується на невійськові витрати. Цього року Україна витратить близько 5 мільярдів доларів на вітчизняне виробництво озброєнь, кажуть чиновники, але всі погоджуються, що цього недостатньо.

“Головний оборонний ресурс — це гроші”, — сказав Завітневич.

Підвищення податків є політично ризикованим, якщо не економічно нездійсненним, враховуючи, що економіка країни вже перебуває на життєзабезпеченні, а значна частина працездатного населення проживає за кордоном, воює на війні або є безробітними.

Українські урядовці виступають за використання частини з приблизно 300 мільярдів доларів активів російського Центрального банку, заморожених Заходом. У п'ятницю канцлер Німеччини Олаф Шольц вперше заявив, що підтримує цю ідею.

Але навіть якщо гроші будуть знайдені, Україні доведеться зіткнутися зі світовим дефіцитом вибухових хімікатів.

Вузькі місця в ланцюгах поставок і різке зростання міжнародного попиту, частково спричинене війною в Україні та Секторі Гази, вичерпали запаси пороху і ракетного палива. В Україні це призвело до періодичних зупинок виробництва, повідомив Поливʼяний з “Української бронетехніки”.

“Ми дійдемо до того, що стільки пороху, скільки знайдемо, стільки і зробимо боєприпасів”, — сказав представник “Укроборонпрому”.

За словами оборонних підрядників, методи закупівель українського уряду також перешкоджають виробництву: контракти підписують кілька міністерств, а цілісної системи немає.

“Кожного разу ми отримуємо дурнувате запитання від різних міністерств: Скільки ви можете виготовити в цьому місяці? —сказав Артем В'юнник, керівник компанії “Атлон Авіа”, яка виробляє “Фурію”, основний український розвідувальний безпілотник для виявлення артилерійських цілей. — Вони мають зрозуміти, що виробництво так не працює”.

Як працює виробництво

До війни “Атлон” виробляв 100 безпілотників на рік, сказав В'юнник. Зараз — 150 на місяць. Але контракти вимагають багатомісячного планування закупівлі сировини.

В'юнник сказав, що він дає чиновникам ту саму відповідь — він не може збільшити виробництво негайно, але може побудувати більше в наступному році, підготувавшись до цього: “Я можу це зробити, але скажіть мені про це прямо зараз”.

Українські урядовці кажуть, що вони впорядковують цей процес під керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил.

Україна також співпрацює із західними компаніями, такими як німецька Rheinmetall, британська BAE Systems і турецька Baykar. Минулого місяця Rheinmetall домовився про створення спільного підприємства з виробництва 155-мм снарядів і ракетного палива.

Зрештою, Зеленський сподівається отримати дешеві кредити та ліцензії на виробництво і ремонт американської зброї.

У той час як Україна нарощує виробництво зброї, Росія почала атакувати збройові заводи. Багато ракет перехоплюють, але кілька, як повідомляється, знайшли свою ціль. Україна не розголошує, коли саме по якому заводу було завдано удару.

За словами Поливʼяного, “Українська бронетехніка” та інші фірми перенесли частину свого виробництва за межі України. Як захисний захід, компанії розбивають виробничі етапи або дублюють їх і розміщують у різних місцях. Деякі критичні процеси відбуваються під землею. Все це зменшує обсяги виробництва.