Вчені прогнозують, що у 2024 році знову очікується сильна спека

Глобальна температура «побила» рекорди спеки минулого року, оскільки хвилі спеки переслідували океани, а льодовики зазнали рекордної втрати льоду, заявила Організація Об’єднаних Націй у вівторок, попереджаючи, що 2024 рік, ймовірно, буде ще спекотнішим.

Щорічний звіт про стан клімату Агентства погоди та клімату ООН підтвердив попередні дані, згідно з якими 2023 рік був, безумовно, найспекотнішим роком за всю історію спостережень. А минулий рік завершився «найтеплішим 10-річним періодом за всю історію спостережень», як заявила Всесвітня метеорологічна організація, і очікується ще вищий температурний режим.

«Існує висока ймовірність того, що 2024 рік знову поб’є рекорд 2023 року», — заявив журналістам керівник відділу моніторингу клімату ВМО Омар Баддур.

Реагуючи на звіт, глава ООН Антоніу Гутерріш сказав, що він демонструє «планету на межі».

«Земля подає сигнал лиха», — сказав він у відеозверненні, вказавши, що «забруднення викопним паливом зашкалює кліматичний хаос», і попередивши, що «зміни прискорюються».

У ВМО заявили, що минулого року середня приземна температура була на 1,45 градуса Цельсія вище доіндустріального рівня – небезпечно близько до критичного порогу в 1,5 градуса, якого країни погодилися уникати в Паризьких кліматичних угодах 2015 року.

Червона тривога

«Зараз я попереджаю про стан клімату», — сказав Сауло журналістам, нарікаючи, що «2023 рік встановив нові рекорди для кожного кліматичного показника».

Організація заявила, що багато рекордів були «побиті» і що ці цифри «надали зловісного нового значення фразі «за межами чартів».

«Те, що ми спостерігали у 2023 році, особливо з безпрецедентним нагріванням океану, відступом льодовиків і втратою морського льоду в Антарктиці, викликає особливе занепокоєння», — сказав Сауло.

Одним з особливо тривожних висновків стало те, що хвилі морської спеки охоплювали майже третину світового океану в середньому за день минулого року. А до кінця 2023 року понад 90 відсотків океану зазнали умов спеки в якийсь момент протягом року, повідомила ВМО.

Більш часті та інтенсивні хвилі морської спеки матимуть «глибокі негативні наслідки для морських екосистем і коралових рифів», попереджається в ньому. Тим часом ключові льодовики в усьому світі зазнали найбільшої втрати льоду з початку обліку в 1950 році, «через екстремальне танення як у західній частині Північної Америки, так і в Європі».

У Швейцарії, де розташована ВМО, альпійські льодовики втратили 10 відсотків свого залишкового об’єму лише за останні два роки. Площа морського льоду в Антарктиді також була «найнижчою за всю історію спостережень», заявила ВМО.

Підвищення рівня моря

Згідно зі звітом, максимальна площа наприкінці південної зими була приблизно на один мільйон квадратних кілометрів нижчою за попередній рекордний рік, що еквівалентно розміру Франції та Німеччини разом узятих. Потепління океану та швидке танення льодовиків і крижаних щитів підняли рівень моря минулого року до найвищої позначки з початку супутникових записів у 1993 році, повідомляє ВМО.

Агентство підкреслило, що глобальне підвищення середнього рівня моря за останнє десятиліття (2014-2023) більш ніж удвічі перевищило темпи першого десятиліття супутникових записів. За його словами, різкі кліматичні зміни завдають значних збитків у всьому світі, викликаючи екстремальні погодні явища, повені та посухи, які спричиняють переміщення та призводять до втрати біорізноманіття та відсутності продовольчої безпеки.

«Кліматична криза — це визначальна проблема, з якою стикається людство, і вона тісно переплетена з кризою нерівності», — сказав Сауло.

Проблиск надії

Всесвітня метеорологічна організація висвітлила один «проблиск надії»: стрімке зростання виробництва енергії з відновлюваних джерел. Минулого року потужності з виробництва енергії з відновлюваних джерел – головним чином сонячної, вітрової та гідроенергії – зросли майже на 50 відсотків порівняно з 2022 роком. Звіт викликав хвилю реакції та закликів до термінових дій.

«Нашою єдиною відповіддю має бути припинення спалювання викопного палива, щоб можна було обмежити шкоду», — сказав Мартін Зігерт, професор геонаук з Університету Ексетера.

Джеффрі Каргел, старший науковий співробітник Інституту планетарних наук, підкреслив, що різкі кліматичні зміни «не означають неминучої загибелі цивілізації». Результат, за його словами, «залежить від того, як люди та уряди змінять або не змінять поведінку».

Сауло визнав, що ціна кліматичних заходів може здатися високою.

«Але ціна кліматичної бездіяльності набагато вища», — сказала вона. «Найгірше було б нічого не робити». Гутерреш також підкреслив, що ще є час, щоб «уникнути найгіршого кліматичного хаосу». «Але лідери повинні активізуватися і діяти – зараз».