Нові сюрпризи для ухилянтів: яке покарання можливе і що про це кажуть нардепи

Робота над законопроєктом про мобілізацію у Верховній Раді триває.

Покарання за ухилення від мобілізації в Україні стане суворішим. Розшук та штрафи для тих, хто повістки ігнорує, а ще у чоловіків можуть з'явитися нові зобов'язання.

Про нові пункти, які можуть з’явитися в законі про мобілізацію в Україні, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Гнатюк.

Чи введуть захмарні штрафи?

Робота над законопроєктом у Верховній Раді триває. Понад 4 тисячі правок досі опрацьовує оборонний комітет. Час від часу нардепи з “інсайдами” виходять у прямі ефіри та розповідають, які рішення вже ухвалені, а що взагалі забанили. Днями в Мережі випливла інформація про шалені штрафи для ухилянтів. Мова йшлася про сотні тисяч пені. За перше ігнорування повістки потрібно буде заплатити 100 тисяч гривень штрафу, за другий — ще плюс 200 тисяч. Чи введуть все ж такі штрафи — нині на це питання в парламентарів поки немає однозначної відповіді.

Зокрема в коментарі для ТСН.ua представниця “Європейської солідарності” в Комітеті з нацбезпеки Ірина Фріз розповіла, що взагалі про такі суми чує вперше, адже раніше обговорювалися зовсім інші, не менш скандальні форми покарань.

“Було про збільшення штрафів, але таких сум не бачила. Щодо заходів впливу — вони обговорювалися на одному з перших засідань. Передбачалося, що працівники ТЦК та СП через неявку військовозобов’язаного після оповіщення можуть подавати до адміністративного суду. За рішенням суду до людини, яка не з’явилася до ТЦК, можуть застосовуватися так звані заходи впливу: обмеження на водіння транспортним засобом, чи блокування рахунків, чи обмеження переміщення, виїзду за кордон. Безпосередньо стосовно цієї правки — було відхилено можливість для представників ТЦК та СП використовувати такі заходи впливу, адже вони були прописані не чітко з точки зору можливості застосування. Тобто, не було зрозуміло, в якій кількості будуть застосовувати. Один, два чи одразу всі три заходи, які були викладені в пропозиції”.

За словами Ірини Фріз, не було встановлено чітко, на який термін застосовуватимуться ці заходи.

“І ключове, що було порушенням кодексу адміністративного судочинства — це те, що були фактично знівельовані строки подачі громадянином апеляційного оскарження на рішення адміністративного суду. Це є порушенням Конституції, адже кожна людина має право на захист своїх прав. Тому все це, як заходи впливу, було поки що відхилено”.

Покарання для ухилянтів

Тим часом в ефірі телемарафону “Єдині новини” народний депутат від фракції “Батьківщина” Вадим Івченко заявив, що у межах розгляду законопроєкту про мобілізацію нардепи допускають пункт про оголошення у розшук ухилянтів, збільшення штрафів і посилення адміністративної відповідальності за ухилення від мобілізації.

“Ми знаємо за ініціативу з приводу того, що будуть збільшуватися штрафи та адміністративна відповідальність. Якщо ти отримав першу повістку — цей штраф буде збільшений. Якщо ти не з'явився вдруге по повістці в ВЛК, військкомат, то буде ще більший штраф. А втретє, можливо, якщо ти спеціально уникаєш і так далі, за рішенням суду, я думаю, може людина подаватися і в розшук. Це все те, що в принципі пропонує уряд... Я впевнений в тому, що фахово депутати правоохоронного комітету (це не комітет нацбезпеки) будуть розглядати відповідні пропозиції”.

При цьому він зазначив, що це може статися тільки після того, коли законопроєкт про мобілізацію пройде комітет нацбезпеки і сесійний зал Верховної Ради.

“Тоді буде зрозуміло формат, навколо чого будувати відповідні пропозиції щодо КУпАП або до Кримінального кодексу”.

Мобілізація через електронний кабінет

Не менще українців цікавить питання, як вручатимуться повістки й чи буде кожен військовозобовязаний вимушено реєструватися в електронному кабінеті. Навколо цього питання також поширювалося безліч чуток: то так, то ні, то не обов'язково і так далі. Яка ситуація зараз, розповідала нардепка Ірина Фріз.

“Майже одностайно комітет був проти впровадження як обов’язку електронного кабінету (військовозобов’язаного — Ред.). Було ухвалено рішення, що це буде правом, можливістю для людини віком від 18 до 60 років після оголошення воєнного стану перепідтвердити свої персональні дані чи то через ЦНАП, чи то через ТЦК та СП, чи то через електронний кабінет, якщо громадянин зголосився його зробити. Тобто це є правом, а не обов’язком. Також було відхилено поняття надсилання електронних повісток на електронний кабінет”.

Знімати ТЦК буде заборонено?

Є ще один цікавий нюанс: хапатися за телефон та знімати усі дії представників ТЦК можуть заборонити, адже оборонний комітет не підтримав правку, яка дає право громадянам вести фото і відеофіксацію під час вручення їм повісток. Тим часом за словами Ірини Фріз, 19 березня було підтримано “достатньо якісну норму щодо зобов’язання державних райадміністрацій здійснювати сповіщення по ОТГ з населенням до 10 тисяч”.

“Зроблено для того, щоб цього не робили старости, які змушені були розносити повістки. Також були відкориговані позиції щодо вилучення транспортних засобів у підприємств. Було запропоновано, щоб були встановлені чіткі критерії, а також граничний відсоток щодо вилучення транспортних засобів. Для того, щоб не відбувалося такого, що у одного підприємства вилучають все, а в інших все залишається. Зараз ми зупинилися на 1505 правці. Завтра комітет продовжить роботу над цим законопроєктом. Я сподіваюся, що на наступних тижнях законопроєкт буде підготовлений комітетом до розгляду в другому читанні безпосередньо в залі парламенту”.

Коли українці нарешті побачать закон?

Вже з нового, 2024 року, галас перетворився на розмову, законопроєкт повернули Кабміну на доопрацювання, але вже до нового документу було понад 4 тисячі правок. Між собою нардепи жартували — це рекорд. Питання ж мобілізації в Україні нині одне з найгостріших, а коли буде рішення і депутати врешті зберуться у залі для голосування — питання, адже засідання уже кілька разів переносилося з різних причин.