Путін хоче війни на Балканах — WSJ

Поки вся увага прикута до України, в Європі назріває інший конфлікт. Через три десятиліття після кривавого розпаду Югославії нещодавні зіткнення між Сербією і Косово знову розпалюють тривалі етнічні конфлікти. У той час як Сербія керує подіями на місцях, Москва роздмухує полум'я.

Владімір Путін відверто говорить про своє бажання послабити НАТО і повернути Росію до її історичних кордонів. Але оскільки російські війська зазнають втрат в Україні, Москва може багато чого виграти, розпалюючи проблеми в інших частинах континенту, вважає The Wall Street Journal.

Правильна регіональна криза дасть Кремлю можливість домогтися впливу на місцевому рівні за допомогою торгівлі зброєю та посередництва, водночас відволікаючи увагу від України й даючи Росії важелі впливу на західних лідерів. Західні Балкани — ідеальний кандидат. Косово та Боснія і Герцеговина не є членами НАТО. Так само як Москва прагне домінувати над тим, що вона називає "руским миром", Сербія вже давно закликає об'єднати "сербський світ".

У 1998 році ця концепція підштовхнула Сербію до вторгнення в Косово — конфлікт закінчився тільки після військової інтервенції НАТО в березні 1999 року, щоб покласти край сербським порушенням прав людини щодо етнічного албанського населення. Хоча тисячі солдатів НАТО досі залишаються в Косово як миротворці, напруженість у країні висока.

У 2008 році Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність від Сербії та отримало визнання багатьох західних країн, включно зі США, але Сербія досі не визнає його суверенітет. Президент Сербії Александр Вучич дедалі міцніше стискає владу всередині країни та протягом останнього року за підтримки Росії чинить тиск на Косово.

В травні Сербія привела свої війська в бойову готовність після зіткнення між етнічними сербськими бунтівниками та міжнародними миротворцями, внаслідок якого постраждали 90 солдатів НАТО. Це був крок у дусі Кремля, який використовував етнічну напруженість як привід для військових дій.

У вересні Вучич взяв "ще одну сторінку з книги Путіна". Тридцять добре озброєних етнічних сербів, яких, як стверджує Косово, забезпечила Сербія і які пов'язані з Вучичем, напали на поліцейський патруль у Косові, унаслідок чого загинуло четверо людей. Президент Сербії заперечує, що озброював нападників.

"Такий конфлікт може легко перекинутися на сусідню Північну Македонію, члена НАТО. Стурбованість кризою, що назріває, спонукала Вашингтон оприлюднити розсекречені розвіддані про нарощування Сербією військової потужності та напад на косовську поліцію", — пише видання.

Через кілька днів Сербія відступила від кордону, але очевидно, що Белград і Москва готують другу кампанію насильства і провокацій на 2024 рік. Росія проводить операції впливу з пропагандою війни в Сербії й відправляє зброю. Китай теж постачає зброю.

Сербія пообіцяла збільшити військові витрати цього року і продовжує розміщувати поблизу головної бази НАТО в Косово так званий гуманітарний центр, керований Росією, який, на думку західних чиновників, служить російським шпигунським центром. Сербія і Росія заперечують це. Серби, схоже, жадають приводу для дій — у лютому Сербія заявила, що заборона Косово на використання сербського динара як валюти рівносильна етнічній чистці.

І це не єдина порохова бочка в регіоні. Боснія і Герцеговина також перебуває на межі розвалу. Наприкінці минулого року лідер боснійських сербів Мілорад Додік, ще один союзник Росії, пригрозив, що його напівавтономний регіон, Республіка Сербська, відокремиться від країни. Найближчими місяцями це може призвести до відновлення етнічного насильства, внаслідок якого під час Боснійської війни 1992-1995 років загинуло понад 100 тисяч осіб.

В доповіді, опублікованій 5 лютого, Управління директора національної розвідки США заявило, що у 2024 році на Західних Балканах очікується підвищений ризик міжетнічного насильства. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наприкінці минулого року попередив, що Росія планує дестабілізувати ситуацію на Балканах, і міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон нагадав про цю стурбованість в січні.

"Західні держави мають запобігти подальшій нестабільності на Балканах. НАТО слід переспрямувати туди військові та дипломатичні ресурси й посилити військові зобов'язання в Косово. Коаліція охочих членів НАТО повинна вже зараз публічно взяти на себе зобов'язання надати військову допомогу, якщо Сербія або Росія зроблять агресивні кроки на Балканах", — зазначає The Wall Street Journal.

Тим часом США повинні продовжувати вводити санкції проти чиновників, які підривають безпеку на Західних Балканах, і Європейський союз повинен приєднатися до них. Вашингтон і його союзники також повинні продовжувати використовувати розсекречені розвіддані для підтримки своєї дипломатії.

"Поки НАТО святкує 75-річчя, а Путін зазнає все нових втрат в Україні, Москва намагається відкрити новий фронт на Балканах. Москві не потрібно посилати в регіон свою армію. Росії достатньо спертися на Сербію, щоб розпалити насильство і нестабільність, а НАТО буде бездіяльним", — підсумувало видання.