/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F01006b3a95f550ef5945e9e91557833b.jpg)
Що не так із PlayStation 5: три головні проблем консолі Sony
Восени 2024 року PS5 виповнюється вже чотири роки, і приблизно в цей же час, за чутками, вийде PS5 Pro. Я вирішив поглянути на консоль Sony у середині життєвого циклу та обговорити її слабкі сторони.
PS5 – моя третя консоль Sony. PS3 я купував ближче до заходу життєвого циклу приставки, а PS4 – приблизно через рік після запуску. PS5 вдалося взяти на старті, незважаючи на ажіотаж.
Тепер консоль я вмикаю добре якщо раз на місяць. Тому ні PS5 Pro, ні гіпотетичну PS6 купувати мені не хочеться – принаймні поки що. Ось кілька причин, які змушують засумніватися у необхідності бігти за новою консоллю Sony.
Ексклюзиви
Дискусія про важливість ексклюзивів спалахує після кожного анонсу PC-порту: навіть у випадку Ghost of Tsushima, яка вийшла на консолі Sony аж чотири роки тому. Одні злиться і вимагають припинити портувати навіть старі ігри на інші платформи, інші радіють можливості не купувати приставку і зіграти в перевірений часом хіт.
І Sony, і Microsoft останніми роками обіцяють випускати свої ігри на більшій кількості платформ. І якщо Xbox вже навіть свої старі ексклюзиви вирішила відпустити на консоль конкурента (наприклад, на PS5 вийде Sea of Thieves і вже вийшла Hi-Fi Rush), то японська корпорація поки що діє обережніше, віддаючи пріоритет іграм-сервісам. Дорогі сюжетні блокбастери залишаються ексклюзивами PS5 як мінімум пару років, але тепер вже гарантовано виходять на PC через деякий час.
З одного боку, ексклюзивність як явище, на мій погляд, завжди була невигідною для гравців, і тенденція начебто позитивна. Можна грати в будь-яку гру, на будь-якому пристрої та з будь-якою командою: завдяки кросплею, синхронізації збережень та іншим принадам сучасного геймінгу.
З іншого боку, саме ексклюзиви переконували багатьох купувати конкретні консолі, і саме на такі проекти автори кидали якнайбільше ресурсів. Це були дорогі іміджеві ігри, які у всіх відносинах мають бути ідеальними. І тому багато таких серій ми згадуємо досі: Uncharted, Gears of War, Infamous, The Last of Us, Halo, Forza Horizon, Gran Turismo, Fable.
Рішення відмовитися від ексклюзивів не обумовлене любов’ю до гравців. Виробничі бюджети зростають і тепер так банально простіше відбивати витрати. Реліз на кількох платформах дозволяє видавцям перестрахуватися та залучити максимально широку аудиторію. Але й переживати за якість релізів компанії, напевно, будуть менше, адже геймерів більше не треба переконувати, що найкращі ігри є лише на цій консолі. А у гравців, у свою чергу, набагато менше причин купувати саме PlayStation. Особливо, якщо Sony почне випускати ігри на інших платформах швидше.
Виразна стратегія
Джим Райан, який недавно залишив свою посаду, керував PlayStation останні п’ять років. І в цей період підрозділ досяг відмінних результатів: продажі консолей та ігор були на висоті, як мінімум випереджаючи Xbox. Але разом із приходом Райана політика компанії змінилася: гучний потік блокбастерів дещо вичерпався, а в роботу запустили десятки ігор-сервісів. Sony обіцяла не відмовлятися від сюжетних пригод, але все ж таки розподілити частину ресурсів на онлайн-проекти. Проте з відходом Райана їх стрімко почали скасовувати: навіть мультиплеєрну The Last of Us було закрито після кількох років розробки та готового прототипу.
2024 року досі незрозуміло, якою буде друга половина життєвого циклу PS5. Відомо, що Insomniac Games робить гру про Росомаху, а 2025-го вийде Death Stranding 2 – і на цьому все. Чим зайняті Guerrilla Games, Bluepoint Games, Naughty Dog, Santa Monica Studio та Sucker Punch Productions – загадка. Фанати будують припущення, ґрунтуючись на чутках і новинах від інсайдерів, але зараз неможливо пояснити, заради яких ігор варто купувати PS5 або PS5 Pro.
Зрозуміло, комусь буде достатньо Death Stranding 2, а та сама GTA 6, ймовірно, знову спочатку вийде лише на консолях. Але якщо вам цікаві саме ігри від внутрішніх студій Sony, то поки що залишається тільки чекати новин.
Геймпади
Періодично змінювати ігрову периферію – звичайна справа. Кнопки згодом зношуються, пружинки слабшають, сенсори дряпаються, інколи ж навіть хочеться інших відчуттів. Була одна мишка, куплю собі крутіше. Була клавіатура з одним ходом клавіш, а тепер хочеться скористатися іншим варіантом.
Але геймпади у цьому поколінні викликають навіть розчарування, а роздратування. В середині життєвого циклу консолі у мене вже три DualSense: через огидні стіки нові контролери починають дрифтувати, а виробник тільки розводить руками. Всі мої знайомі-геймери скаржаться на ті ж проблеми і регулярно або купують геймпад, або продовжують грати з шаленою камерою. Тут варто відзначити, що у конкурентів Sony справи не кращі: геймпадів від Xbox у мене теж три, а в Joy-Con я вже двічі сам змінював стіки. Проблема настільки масштабна, що справа навіть дійшла колективних позовів, але суд став на бік ігрових компаній.
Геймпади все одно потрібні: навіть на PC я граю на них у більшість ігор. Але в нових економічних реаліях просто неприємно бути прив’язаним до платформи, до якої треба мати контролери про запас. Sony, як і інші виробники, вирішувати цю проблему не поспішає.