"Агресія, що не має меж": як у країнах ЄС та США реагують на масовану атаку по Україні

Президент Литви Ґітанас Науседа закликав союзників бути більш рішучими під час ухвалення рішень щодо допомоги України, зокрема у військовій сфері. Про це литовський президент під час саміту ЄС, передає кореспондентка 24 Каналу у Брюсселі.

"Ці теракти надзвичайно небезпечні для енергетичної інфраструктури й ми повинні зробити більше", – сказав Науседа.

Він зазначив, що вчора лідери закликали активізуватися з огляду на євроінтеграцію України. Однак, військова допомога має залишатися у пріоритеті.

І ми повинні поставити не лише боєприпаси, а й ракети великої дальності, системи протиповітряної оборони, щоб побудувати цю стіну оборони, тому що це перша стіна свободи. Другою стіною буде Європейський Союз,
– відповів президент Литви.

Прем'єр-міністр Ірландії Лео Варадкар заявив, що будь-яка атака Росії є нагадуванням, що Україна потребує більшої допомоги з боку союзників ЄС та НАТО. Про це він сказав після прибуття на саміт ЄС, передає кореспондентка 24 Каналу у Брюсселі.

Зокрема, коли президент Зеленський вчора розмовляв з нами, він порушив питання протиповітряної оборони, дуже чітко дав нам зрозуміти, що якщо Україна хоче втриматися, якщо вона хоче досягти прогресу на суші, то їй потрібно більше з точки зору протиповітряної оборони – з Європи, з США, з НАТО,
– сказав прем'єр Ірландії.

За його словами, Ірландія не може поставити системи ППО, але робитиме фінансові внески. Він також додав, що ці системи важливі не для атаки, а для оборони країни.

Прем'єр Бельгії Александр де Кроо заявив, що його країна збільшить допомогу українській армії. Він наголосив, що такі масовані атаки показують незаконність російської війни, передає журналістка 24 Каналу у Брюсселі.

Знову ж таки, ці атаки показують незаконність російської війни й необхідність того, щоб ми продовжували надавати повну і посилену підтримку Україні,
– сказав де Кроо.

Він нагадав, що Бельгія долучилась до чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів за межами ЄС і виділила на це 200 мільйонів євро. Також бельгійський уряд підтримує використання доходів від російських заморожених активів на воєнну допомогу для України.

На масовану атаку відреагували в МЗС Литви. Там наголосили, що затримки у постачанні зброї призводять до трагічних наслідків.

Ми "задушили" постачання зброї, ми не спромоглися надати достатньо ППО, а тепер просимо українців бездіяльно спостерігати, як крилаті ракети падають на голови їхнім рідним. Такі помилки задають курс усьому сторіччю. І виправдань всьому цьому немає,
– заявив очільник МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Відреагувала на масштабну атаку 22 березня президентка Молдови Мая Санду. Вона наголосила, що Україну необхідно забезпечити усім, щоб ЗСУ могли протистояти російській агресії.

Їхня агресія не має меж. Україна повинна бути забезпечена всім необхідним, щоб вона могла протистояти вторгненню і захистити мир в Європі,
– наголосила Мая Санду.

Посол США в Україні Бріджит Брінк прокоментувала чергову російську атаку й закликала партнерів негайно посилити підтримку. Пані посол також наголосила, що вся країна вже другий день поспіль здригається від вибухів через російські атаки

Варварські атаки Росії по всій країні продовжують загрожувати цивільному населенню та порушують міжнародне право. Україні потрібна наша допомога зараз,
– заявила Бріджит Брінк.