Чи збільшить Путін армію після "виборів": інтерв'ю з Подоляком про проблеми Росії і зброю

Однак радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в інтерв'ю 24 Каналу сказав, що це не означає, що в окупаційному війську буде суттєве збільшення вояк, яких Росія зможе відправити на війну в Україну. Також він розповів, чи матимуть ЗСУ достатньо зброї та про що свідчить візит Роба Бауера в Україну.

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали про те, як Владімір Путін випробовує Захід. Більше деталей про це – читайте за посиланням.

Чи матимуть ЗСУ достатньо зброї

За підсумками зустрічі в форматі "Рамштайн", яка відбулась 19 березня, Чехія вже відправляє нам снаряди. За вашими прогнозами станом на березень, чи достатньо нам надходитиме зброї для того, щоб принаймні оборонятися? Водночас нам наче пороблено з "білим прапором": і Папа Римський закликає нас його підняти, і МОК дозволяє росіянам виходити під ним.

Зброї ніколи не буде достатньо, з огляду на інтенсивність і масштаб війни. Проте її дефіцит відчуваємо не тільки ми. У Росії також (дефіцит зброї – 24 Канал).

Водночас кількість зброї, яка постачатиметься в Україну у межах підтримки європейськими країнами, збільшується. Також є можливість закупляти для України додаткові снаряди. Це ініціатива не тільки Чехії, є низка інших країн, які профінансували й готові далі це робити. Тому ми все ж таки вийдемо на ті параметри, про які говорив Жозеп Боррель, щодо кількості снарядів на місяць. Йдеться про щонайменше 150 – 250 тисяч снарядів великих калібрів.

За підсумками 20-го "Рамштайна" до дронової коаліції доєдналися нові країни. Це важливо, тому що завдяки FPV-дронам частково можна компенсувати дефіцит певних снарядів. Тому треба суттєво нарощувати виробництво дронів. Це вже відбувається у європейських країнах і, безумовно, в Україні.

Ще один напрямок – найпріоритетніший – це далекобійні ракети. Ми бачимо, наскільки вони ефективні, тому що дозволяють суттєво впливати на можливість Росії логістично підвозити додаткові ресурси.

Є далекобійні ракети, які будуються в Україні. Також є активні переговорні майданчики, на яких обговорюється суттєве нарощування виробництва в країнах-партнерах ракет і збільшення постачання Україні.

Усе нарощується, і в нас буде достатньо зброї, принаймні для того, щоб вести ефективні оборонні дії, концентруватись на певних напрямках для того, щоб проводити активні контрдії.

Україна отримає достатньо зброї / Getty Images

Про "поради" Україні щодо капітуляції у війні

Щодо "білих прапорів", то будь-яка криза, будь-яка війна чітко дає можливість проявитись людям, хто є хто. Хто розуміється, хто не розуміється. В Україні багато людей проявили свою позитивну чи негативну сторону.

Безумовно ніхто не може говорити Україні капітулювати після двох років війни. Це нонсенс. У нас навіть такої опції як капітуляція не існує. Чому? Тому що Росія настільки нас ненавидить, що вона все одно нищитиме нас. Вона шукатиме для цього можливості через теракти, провокації, політичні вбивства, інші технологічні спецоперації.

Росія добиватиме багато людей в Україні, тому що вона принижена. Україна показала, що Росія – це великий фейк з погляду військової спроможності. Так, вона воює кількісно, але це зовсім інша історія.

Одна справа, коли пропагандисти створюють депресивні настрої в Україні та інших країнах, і зовсім інша, коли це роблять начебто нейтральні видання, незалежні медійні майданчики, особливо з європейською чи американською юрисдикцією. Вони пишуть, що "Україні не вистачає зброї", і замість того, щоб зазначити, що нам – Заходу потрібно максимально пришвидшити постачання цієї зброї, вони вважають, що напевно Україні "треба встати на коліна".

Це виглядає дуже дивно, це якийсь захмарний інфантилізм. Я не зовсім розумію, чого вони хочуть досягти, при тому, що Україна постійно наголошує на тому, що готова в цій війні дійти до справедливого фіналу. Але припиніть нас ображати своїми пропозиціями щодо капітуляції.

Про позицію європейських політиків щодо війни в Україні

Складається враження, що європейські лідери, які вкотре намагаються всадити Україну за стіл перемовин, демонструють, що бояться поразки Росії у війні.

Ні, це не так. Європейські лідери якраз не бояться поразки Росії, а навпаки. За час війни вони еволюціонували від концепції "боїмося Росії" і "Росія не може програти, бо невідомо, що там відбуватиметься" до певного усвідомлення.

Вони дійшли висновку, що єдиний, справедливий і необхідний фінал у війні для Європи, який гарантуватиме їй більш-менш зрозуміле майбутнє – це поразка Росії. Все інше – це фікція. Вони це абсолютно усвідомлюють. Питання в готовності пришвидшити ухвалювання рішень, а також у тому, чи готові вони пояснити це своїм суспільствам.

Сьогодні є велика розбіжність між тим, що думають політичні еліти, а вони є проукраїнськими. За виключенням окремих маргінальних партій. Наприклад, проросійська Сара Вагенкнехт з Німеччини. Вона пропонує дати можливість Росії добити Україну, дорізати українців, і це, мовляв, буде "круто" для Європи. Ці мейнстримові політичні еліти абсолютно точно свідомі, що Росія:

• має обов'язково програти;
• має піти на політичну трансформацію – путінська еліта має зникнути;
• історичні процеси щодо "параду суверенітетів" на території Росії, абсолютно нормальні. Там є 21 етнічний регіон, не всі будуть готові вийти зі складу Росії, але деякі точно захочуть реалізувати своє право на суверенність, і це нормальний процес;
• кордон повноцінної Європи має проходити по східному кордону України. Тобто східний кордон України має бути загальноєвропейським кордоном, який чітко відділяє концепцію європейських спільнот від концепції російських архаїчних спільнот.

Вони усвідомлюють, що досягти цього можна саме на полі бою. Жодні заморозки не розв'яжуть війну, а навпаки – призведуть до ескалації, масштабування конфліктності, збільшення фатальних наслідків існування Росії.

Спільноти в європейських країнах вважають що війна десь далеко, вони живуть своїми ситуативними потребами, зокрема, чи будуть збільшуватися ціни на якісь продукти, чи буде можливість відпочити тощо. Тому вони менше реагують на те, що відбувається в Україні. Їхні ж політичні еліти на це звертають увагу, починають більше говорити про місцеві проблеми. Так інформаційний інтерес до України зменшується.

Це призводить до того, що політичні партії менше приділяють уваги цій темі, рідше обговорюють її в публічних дискусіях, а більше ті теми, які дають їм електоральні переваги.

Саме це відбувається у Сполучених Штатах. Електорально важливіше було проговорити внутрішні проблематики – не тільки прикордоння з Мексикою, а також безробіття тощо. Тому зовнішня, лідерська політика, яка є традиційною притаманною США, відійшла навіть не на другий, а на третій, четвертий плани. Водночас треба працювати інформаційно, дипломатично.

Про візит голови військового комітету НАТО в Україну

Щодо підтримки України. До Києва 21 березня прибув голова військового комітету НАТО Роб Бауер. Він також виступив на Безпековому форумі. Про що свідчить цей візит і чого нам очікувати від нього?

Це означає підвищення рівня дискусії про необхідність чи не необхідність тієї, чи іншої допомоги Україні. Це не просто політичні заяви, якщо ми говоримо про президента Франції чи про пана Бауера. Це не просто візит ввічливості чи заяви, які мають якийсь політичний підтекст.

Ні, це свідчить про усвідомлення Європою усіх ризиків, які генерує Росія. Вони повільніше, ніж ми з вами розуміють, що Росія не проведе після цієї війни демілітаризацію, не розпустить армію, не відмовиться від експансіонізму як єдиного способу введення зовнішньої політики.

Голова військового комітету НАТО Роб Бауер / Скриншот з відео

Росія провокуватиме і північ, і південь Європи. Спробує зайти в країни Балтії, в акваторію Балтійського моря, взяти її під свій домінантний контроль. Це саме стосується Молдови.

Росія дестабілізуватиме Європу, і робитиме це відвертіше, ніж до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Будуть політичні вбивства на території Європи, будуть спроби активно безпосередньо впливати на перебіг тих чи інших політичних кампаній, національних виборів у різних країнах. Буде відверта підтримка проросійських партій, і ці партії поводитимуться максимально нахабно на європейському політичному ринку.

Тому ця дискусія і візит пана Бауера свідчить про те, що ми (західні партнери – 24 Канал) це розуміємо і шукаємо можливості, ми можемо говорити про національні контингенти. Але як заявив президент України, це є певною перспективою. А сьогодні для нас важливі три чинники:

• зброя, яка сюди має йти;
• тренінгові центри, потрібно їх будувати більше для того, щоб Україна мала можливість проводити навчання у межах використання західної зброї на території країн-партнерів. Сьогодні ми проводимо ці тренінги, але можна суттєво це наростити;
• пришвидшена логістика. Потрібно побудувати коридори, які дозволять нам отримувати швидше і безпосередньо з глобального ринку, а не тільки з військових виробництв, зброю та техніку. Це як президент Чехії Петр Павел запропонував викупити на глобальному ринку у низки країн, які безпосередньо не можуть брати участь у постачанні до України, ті чи інші збройні інструменти. Це приклад пришвидшеної логістики.

Проте найголовніше те, що нарешті європейці позбулися страху перед Росією, ескалації, якої вони завжди боялися. Вони наполягали на тому, що потрібно говорити про умиротворення Росії, про те, що необхідно з нею про щось домовлятися. Зараз вони цього позбулися.

Щойно Росія починає "підіймати ставки", говорити про імовірне використання ядерної зброї, європейці відповідають тим, що готові збільшити постачання в Україну необхідної військової техніки.

Чи посилить Путін мобілізацію після "виборів"

Зараз знову говорять про мобілізацію у Росії, про те, що Владімір Путін може призвати до армії 300 тисяч бійців. І тут серед українців паніка, бо у нас не вистачає зброї, живої сили, а тут нібито піде стільки живої сили. Скажіть кілька слів з цього приводу, щоб ми не панікували.

У Росії мобілізація йде постійно, вона не припиняється. У них величезні санітарні втрати і, безумовно, вони хочуть їх компенсувати й роблять це вже два роки. Не забувайте, у них на окупованих територіях вже перебуває 400 – 450 тисяч військовослужбовців, іноді навіть більше. Рішення тут достатньо просте – це кількість зброї, яка дозволяє знищувати все це.

Щодо того, що заявляє Росія, то не забуваймо, що вони ці заяви роблять, зокрема, й для того, щоб викликати певні панічні, істеричні настрої на тлі загальної депресії.

Адже два роки війни – це завжди змінений емоційний стан, це очевидні речі.Саме тому вони роблять заяви такого типу, мовляв, атакуватимуть ядерною зброєю, почнеться третя світова. Пам'ятаєте, буквально через день після 17 березня (закінчення голосування в Росії – 24 Канал) Путін про це говорив.

Вони подивилися, що на це "в'яло" реагують європейські еліти й тоді перейшли до іншого. Вийшов Сєргєй Шойгу, абсолютно "ліва" людина, я хочу це підкреслити, і стандартно сказав, що у Росії зараз нібито додатково мобілізують "10 армій". Він говорив про дві загальновійськові армії, 16 окремих підрозділів і так далі. Вони це роблять постійно, бо в них зростають дефіцити, зокрема рекрутингових, мобілізаційних ресурсів. Не все так просто.

Я хочу, щоб ми робили об'єктивні оцінки. По-перше, так, у Росії величезна кількість людей, яких можна просто кинути в бій. Вони це робитимуть, але це триває постійно. По-друге, не буде якогось суттєвого збільшення кількості військовослужбовців, яких вони зможуть відправити на війну в Україну.

І це не скасовує головного для нас – кількості зброї. Тут треба працювати з партнерами. До речі, наші партнери також це усвідомлюють. Чому? Тому що разом з нами шукають снаряди, шукають можливості суттєво наростити виробництво FPV-дронів, пришвидшити постачання. Або через внутрішні дискусії, якщо говоримо про Німеччину, розв'язати питання про постачання нам далекобійних ракет. Тут все зрозуміло, нічого не міняється.

Росія не зупиняла мобілізацію / Shutterstock

Я б до цього ставився прагматично. Вже є розуміння, як Росія веде війну та на що робитиме ставку. Також є розуміння, які потреби є в нас. Тобто, яка зброя потрібна, в якій кількості, все математично прораховано й так далі. Тому треба прагматично до цього підходити, продовжувати тиснути на партнерів, щоб пришвидшити логістику постачання, виробництва.

Все інше – пропагандистська робота й не більше. Ми можемо контрпропагандистсько працювати з цим, що нічого нового в Росії не відбувається.

Росія не змогла виконати 3 своїх завдання

Справді риторика пропагандистів не змінюється, вони тільки намагаються нас залякати. Я в жодному разі не хочу, щоб потім казали нібито в нас "рожеві окуляри", бо проблем справді багато. Але хочеться нагадати українцям, що головна мета росіян – не тільки знищити нас фізично, але й морально, щоб всі ми сказали, мовляв, досить, треба щось робити, домовлятися і так далі.

Тут ви абсолютно праві, немає жодних "рожевих окулярів". Я взагалі прагматично до цього ставлюся і ще раз підкреслюю, як воює Росія і що треба зробити для того, щоб все це можна було знищувати. Кількість відповідної зброї вирішує все.

Але є важливий аспект, який ви обережно проговорили. Це аспект перемовин, бо хто сказав, що росіяни готові домовитися? Вони готові обдурити, сказати, що з вами домовляються, а потім прийти та добити. Мовиться навіть не про паузу. Вони просто хочуть вбити Україну. Якщо ви хочете з ними домовитись, то це означає, що ви добровільно здаєтесь. От і все.

Я розумію, що важко, депресивно. Я розумію, що два роки йде велика війна, яка руйнує абсолютно все: долі, будинки. На жаль, історично так виглядає, бо війна є війна. Вона тяжка, велика, масштабна.

Але росіяни чітко заявили: вони вбиватимуть, поки не програють. І тому домовитися з ними – такої опції взагалі немає. Це повна фікція. Навіть попри втому, депресію, розуміння того, що все дуже і дуже страшно, фатально й так далі, але нам ніхто не запропонує миру, Мінських угод.

Вони прийшли вбивати. Це дуже важливо зрозуміти з погляду психології. Не буде країна такого типу як Росія, починати масштабну війну, відправляти сюди 500 тисяч людей, зазнавати пів мільйона санітарних втрат, обнуляти репутацію, втрачати низку ринків, та й взагалі все, що можна втратити, – щоб потім з вами домовитися про те, що ви залишаєтесь жити.

Вони прийшли нас вбити й ці завдання не реалізували. Вони не виконали декілька ключових завдань, з якими прийшли:

• юридично зафіксувати за собою всі окуповані території, сказавши, що це нібито назавжди "їхнє";
• забрати можливість існування суверенної, суб'єктної української держави. Вона могла б далі називатися Україна, але, щоб тут було щось на кшталт Білорусі, "маріонетковий" уряд і так далі;
• створити продуману систему фільтраційних таборів, відфільтрувати потенційно нелояльне населення, частково його вбити після катувань, частково депортувати та "розмити" населення України дикими переселенцями з російських глибинок.

Вони реалізували ці завдання? Ні. Тому про які домовленості з ними хтось говорить? Навіть попри всю нашу втому. Тому тут треба правильно розставляти акценти. У нас немає такого вибору, щоб з ними про щось домовитися. Або Росія виграє і тоді нас не існує, або Росія програє і тоді існує Європа.