"ДніпроГЕС треба буде перебудовувати": ексміністр енергетики про масштаб атаки на електростанцію

Масований обстріл Росією об’єктів критичної інфраструктури вранці 22 березня вже названий міністром енергетики Германом Галущенкомнаймасштабнішим за весь час війни. Водночас пролунали як прогнози про "не дуже добрі новини" для української енергетики, так істримано оптимістичні оцінки.

"Телеграф" запитав у колишнього міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля, чому росіяни вдарили саме по Дніпровській гідроелектростанції та чи існує ризик повторення катастрофи на Каховській ГЕС з масштабним затопленням територій вниз по течії Дніпра.

— Наскільки критичний цей удар по ДніпроГЕС? Вже були заяви провлучання восьми ракет і значне пошкодження ГЕС-2…

— Дивіться, ДніпроГЕС у нас із встановленою високоманевровою потужністю 1,5 гігават. Вона сьогодні працювала не у режимі високоманевровому, коли нам потрібна генерація в моменти піку споживання (зранку та ввечері, коли збільшується потреба в електроенергії), а більше як гідроспоруда. Тому що сьогодні спрацьовується вода. Зараз у нас сезон щорічного повноводдя, і в ці моменти найбільше йде навантаження на гідростанції, зважаючи на те, що вони працюють як засоби регулювання рівня води.

Більше того, Каховське водосховище і Каховську ГЕС російські окупанти вже знищили і, виходячи з того, що треба по-іншому врегульовувати весь дніпровський каскад, не оптимально як свого часу воно проєктувалося, то звичайно вихід з роботи ДніпроГЕС — критичний і максимально неприємний удар. Тим паче, що зараз потрібно спрацьовувати воду через Дніпровську ГЕС і дамбу.

Об'єктивно не бачив всього масштабу руйнувань, але розумію, що з цим у нас проблема. Тому у даному випадку ми отримаємо інший режим роботи гідроелектростанцій вище по каскаду.

— Що це практично означатиме?

— Це означає, що у моменти, коли у нас є повноводдя, ці гідрооб'єкти вийдуть на максимально оптимальний режим роботи. Тому росіяни, напевно, виходили із цього, що на фоні дефіцитної маневрової потужності в енергетичному балансі України (де у нас є певні проблеми), знищуючи ДніпроГЕС, вони також ще й впливають на роботу гідроспоруд на дніпровському каскаді.

Якщо говорити з точки зору середньострокової перспективи, на ДніпроГЕС встановлене унікальне обладнання і унікальна дамба, які важко відновлювати. Треба довго замінювати там одиничне техобладнання, яке об'єктивно вироблялося ще за радянських часів. Це означає наступне: щоб виробити ці засоби або замістити, зробити ремонти і так далі, потрібно чимало часу.

Так, на сьогоднішній момент енергетики будуть робити все можливе, щоб привести його стан до більш-менш робочого, або все ж таки, щоб воно функціонувало на спрацювання води. Але якщо там критичні пошкодження, які не дозволяють у подальшому використовувати це обладнання, це означає, що нам треба буде повністю депроєктувати станцію, проєктувати нові гідроагрегати, гідроспоруди і т.д. Тобто перебудовувати. Своєю чергою це означає, що такі роботи будуть не тільки дуже дорогими, враховуючи унікальність обладнання, а ще й це буде дуже довго.

Знову ж таки, ми втрачаємо встановлену потужність в рамках нашого енергетичного балансу. Тому атаки на інфраструктурні об'єкти України — терористичні акти росіян.

— Яка площа потенційних територій, які може затопити внаслідок прориву греблі ДніпроГЕСу?

— Не готовий відповісти, тому що я ніколи навіть не думав, що мені ця інформація взагалі буде потрібна. Тому у мене відповіді на дане питання немає. Коли я був міністром енергетики у 2019-2020 рр., навіть ніколи не задавався питанням масштабу наслідків від підриву цієї греблі.

Можемо проаналізувати ситуацію і провести аналогію, коли під час Другої світової війни була пошкоджена Дніпровська ГЕС. Але зазначу, все ж таки рівень затоплення залежить від швидкості руйнації, від того, наскільки буде площа руйнації і наскільки буде швидко виходити вода. Ми бачили це і на Каховському водосховищі, що воно поступово руйнувалося.

Відповідно і був інший рівень підтоплень. Якщо йде вода, площі підтоплень залежать від ударного потенціалу, який у неї є. Тому оцінити цю потенційну загрозу зараз важко. Як я зазначив вище, можна лише провести аналогію з тим, що було зокрема під час Другої світової.

— Чи можна останні удари по ДніпроГЕСу порівняти по потужності з підривом Каховської ГЕС? Наскільки в Запоріжжі об'єкт гідроенергетики міцний?

— Ці об'єкти (гідроспоруди і гребля) проєктувалися в дійсності як максимально витривалі. Вони можуть витримувати зовнішні удари. Якщо говорити про машинні зали, де встановлено обладнання, звичайно, вони від прямих ударів не можуть бути повністю захищеними. Тому що вони знаходяться на нижньому б'єфі (ділянці води або водосховища, яка розташована безпосередньо біля шлюзу чи загати. — Авт.). Тому у даному випадки бачимо, що з греблею все нормально, а з обладнанням, яке все ж можуть дістати окупанти, було зруйновано.

Говорячи про Каховську ГЕС, про яку сьогодні всі згадують, то реально і фактично ми зможемо відповісти на це питання, коли спеціалісти проведуть розслідування того підриву. Проте там був внутрішній підрив. Як раз саме через внутрішній підрив можна зруйнувати дамбу. Факт того, як росіяни вдарили по Дніпровській дамбі і там немає її руйнації, порівнюючи з тим, як вони підірвали Каховську ГЕС, підтверджує цю тезу. Сьогодні були зовнішні фактори, а у 2023-му — внутрішні.

— Чому з тактичної точки зору рашисти ще обрали для удару саме ДніпроГЕС?

— Там дійсно є критична енергетична інфраструктура. У нас на сьогодні був профіцит електроенергії, відбувалось певне відновлення енергетичної інфраструктури, були заживлені споживачі, тому ДніпроГЕС потенційно могла би бути кінцевим ланцюжком для удару, щоб дестабілізувати енергоспоживання.

Думаю, є й інші фактори, які впливають на щільність подібних ударів: рівень насиченості ППО, рівень захисту інших гідрооб'єктів тощо. Як раз, мабуть, російські терористи, намагалися знайти той об'єкт, по якому могли дістати й саме з таких міркувань і приймали рішення про атаку. Але це питання — більше до наших військових.

Довідково: Дніпровська ГЕС (ДніпроГЕС) — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від "Дніпровська електростанція").

Початок будівництва — 15 березня 1927-го. Роки введення в експлуатацію — 1-ша черга 1932—1939 рр. 2-га черга 1974—1980 рр.

У серпні 1941-го співробітники НКВС підірвали ДніпроГЕС. Вибух призвів до руйнації машинного залу, припинення енергопостачання та масштабне підтоплення. Кількість жертв серед червоноармійців та цивільного населення за різними оцінками становила від 20 тисяч до 80 -120 тис. осіб.

Після деокупації України у 1944 році розпочалося відновлення гідроелектростанції, і в березні 1947 року перший агрегат Дніпровської ГЕС ввели в експлуатацію. 31 серпня 1949-го — шостий агрегат. У 1950 р. став до ладу останній дев'ятий гідроагрегат відбудованої станції.